Розділ 2 Методика виховання дружніх взаємин у дітей середнього дошкільного віку засобом сюжетно-рольової гри
2.1. Стан досліджуваної проблеми у практиці роботи дошкільних закладів
Висвітлення питань, які розкривають шляхи формування позитивних взаємовідносин дітей, має важливе значення для педагогічної практики, зокрема поліпшення виховного процесу в дошкільному закладі.
Значне місце відведено змісту роботи вихователя, спрямованої на розвиток у дошкільників доброзичливого ставлення до товаришів по групі, взаємодопомоги, в основі якої лежить принцип систематичного виховного впливу на емоційну сферу дитини, розкривається значення сімейного виховання у формуванні в дітей позитивної спрямованості на ровесників.
Аналіз роботи дошкільних закладів свідчить про те, що не всі вихователі приділяють достатню увагу формуванню позитивних взаємин дітей у процесі їх повсякденного спілкування, часто пускають їх на самоплив. Тоді в групі виникають стосунки, які не лише гальмують розвиток у дошкільників доброзичливого ставлення до своїх товаришів, а навіть породжують відверто неприязні прояви щодо однолітків — черствість, байдужість, приниження гідності іншого тощо.
Якщо задатися питанням, яким вимогам повинна задовольняти програма дитячого саду для того, щоб вона була приведена у відповідність з особливостями дитини дошкільного віку, то відповідь на нього, мені здається, буде звучати так. Ця програма повинна володіти двома наступними складно поєднуваними якостями. По-перше, вона повинна бути побудована за якійсь системі, яка веде дитину до певної мети, кожен рік роблячи певні кроки по шляху руху до цієї мети. Ця програма повинна бути схожою з шкільною програмою в тому сенсі, що вона повинна бути програмою єдиного систематичного циклу загальноосвітньої роботи. Разом з тим ця програма повинна бути і програмою самої дитини, тобто вона повинна бути подана дитині в тій послідовності, яка відповідає і емоційним інтересам дитини, і особливостям її мислення, пов'язаного із загальними уявленнями.
Очевидно, програма для дошкільного віку повинна по суті відрізнятися від програми шкільної. Треба уникнути того, над чим іронізують англійці. У них дитячі сади називаються школою для маленьких, і вони кажуть, що гірша небезпека, яка загрожує школам для маленьких, полягає в тому, щоб вони не перетворилися на маленькі школи.
Для практичної реалізації поставлених питань, нами було виконане експериментальне дослідження по способах виховання дружби у дітей середнього дошкільного віку, методом впровадження ігор у виховний процес.
Дослідження здійснювалося у три взаємопов’язані етапи:
На першому етапі – проаналізовано психолого-педагогічну та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, об’єкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.
На другому етапі – проведено констатуючий експеримент, розроблено критерії виховання дружніх відносин та проведено педагогічну діагностику взаємин, що виникають у дітей під час ігор різних типів; розроблено та обґрунтовано педагогічні умови подання ігрового матеріалу. Опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, для втілення у практику дошкільного закладу.
На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом у дитячому садку мною виявлено, що рівень подання ігрового матеріалу є недостатній На основі цього було проведено ряд замірів з використанням різних ігор сюжетно-рольового характеру. З метою перевірки стану вихованості у середніх дошкільників нами здійснено педагогічну діагностику дружніх якостей в дітей дошкільного закладу.
З метою реалізації завдань виховання дружби у дошкільнят середнього віку ми пропонували дітям експериментальної групи ряд сюжетно-рольових ігор різної тематики.
У перебігу формуючого етапу експерименту вивчався стан дружності та вихованості середніх дошкільників засобами ігрового навчання. Оцінка результатів стану дружніх відносин у дошкільників здійснювалася за допомогою таких критеріїв:
Емоційно-ціннісний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей дитини, як відчуття краси народного мистецтва, переживання радості, захоплення, милування від його сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви народного в ході сюжетно-рольових ігор та виявлення цікавості дітьми до дружніх взаємин в колективі та їхнього ставлення до дружби вцілому.
Поведінковий критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності та участі у всіх типах ігор з проявом власного інтересу до дружніх взаємин в колективі.
Когнітивний критерій показує активність пізнання дошкільника нового матеріалу при використанні дидактичних та рольових ігор, розуміння суті ігор, дієвість уяви, фантазії у галузі різноманітних форм, образів та символі, що використовувалися під час ігор та усвідомлення дітьми понять «дружба» та «дружні взаємини».
На основі виділених мною критеріїв здійснено оцінювальний зріз, на підставі якого визначено рівні дружньої вихованості дошкільників засобами ігрової діяльності: низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю дітей до ігор, пасивність у виконанні завдань, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні своїх почуттів засобами міміки та у слабій співпраці з іншими персонажами.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими складовими частинами ігор або персонажами, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя слабо спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні завдань ігор, особливо сюжетно-рольових та драматичних.
Високий рівень сприйняття ігрового матеріалу характеризується такими особистісними якостями дитини, як відчуття захоплення, милування при використанні рольового матеріалу, експериментування з новими ролями, легкість входження в роль або виконання певного завдання, вільна співпраця з іншими персонажами. Для цих дітей властивий стійкий інтерес до діяльності у галузі народного мистецтва та легкість входження в сценарій гри.
Завершальним етапом формуючого експерименту став аналітичний зріз рівнів сприйняття ігрового матеріалу дошкільниками відносно критеріїв порівняння за трьома рівнями тобто активність дітей при виконанні завдань сюжетно-рольвих ігор. Аналітичні дані наведені на діаграмі Рисунку 2.1.
Рисунок 2.1. Відсоткове відношення рівнів сприйняття ігрового матеріалу контрольної групи.
За результатами визначення рівнів сприйняття ігрового матеріалу у середній групі дошкільників обсягом 18 дітей, їх розподіл за рівнями виявився таким: 3 (16%) діти мали високий рівень, 10 (56%) – середній і 5 (28%) – низький.
З результатів нашого дослідження можна зробити висновок, що в дітей контрольної групи переважає середній рівень зацікавленості ігровим матеріалом. Це значить, що більшість дітей цікавляться тільки деякими складовими частинами ігор або персонажами, намагаються імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя слабо спостерігається уявно-фантазійні прояви у виконанні завдань ігор, особливо сюжетно-рольових. Головний – високий рівень сприйняття ігрового матеріалу має зовсім незначна частина дітей. З формуючого етапу експерименту можна зробити висновок, що стан співпраці дітей у іграх дитячого садочка є незадовільний, тобто діти не дуже активно беруть участь у іграх сюжетно-рольового характеру та погано вживаються в роль персонажа. Це означає, що контрольна група дітей потребує залучення додаткових методів виховання дружби у дітей.
Щоб краще зрозуміти на скільки діти розуміють поняття «дружба» нами була проведена бесіда з ними. Ми давали дітям переглянути мультфільми («Кіт Леопольд», «Рукавичка», «Простоквашино» та «Снігова Королева»), в яких показувалась дружба, взаємопідтримка, взаємодопомога та доброта між персонажами, після кожного мультфільму ми спілкувались з дітьми про розуміння ними потреби в дружбі.
Мета констатувального експерименту:
виявити ставлення педагогів і батьків до формування дружніх взаємин;
вивчити уявлення дітей про дружбу та розуміння сутності її проявів;
простежити рівень сформованості дружніх взаємин у дітей середнього дошкільного віку в процесі освітньо-виховної роботи з ними;
У процесі дослідження першого завдання констатувального експерименту були спроваджені наступні методи: спостереження за дітьми в різних видах діяльності протягом дня, бесіди з дітьми, батьками, анкетування педагогів та батьків, аналіз перспективних та робочих планів освітньо-виховного процесу дошкільного навчального закладу. Щоб виявити рівень сформованості дружніх взаємин у дітей середнього дошкільного віку в практиці дошкільного закладу ми проаналізували плани роботи вихователів середніх груп та здійснили спостереження різних видів діяльності.
Аналізуючи планування по різних видах діяльності, ми виявили, що вихователі надають не достатньо уваги не тільки розвитку дружніх взаємин, а й самим сюжетно-рольовим іграм. під час спілкування з вихователями з’ясували, що найбільше уваги цьому питанню надається на заняттях. В сюжетно-рольових іграх вихователі лиш давали зауваження дітям, які вступали в конфліктні ситуації.
З метою кращого розуміння утворення таких ситуацій ми вирішили додатково провести ще анкетування вихователів і батьків з даної теми. В анкетування приймали участь 4 вихователі. Анкета складалась з таких запитань:
Що таке дружба?
Що таке дружні взаємини?
Які види роботи можуть сприяти розвитку дружніх взаємин? І які з них використовуєте ви у своїй роботі?
Якою літературою ви користуєтесь, щоб знайомити дітей з поняттям «дружба» та розвивати в них дружні взаємини?
Таблиця 2.1. Розподіл знань вихователів з обізнаності виховання дружніх взаємин у дітей.
ПІБ вихователя |
Відсоток правильності відповіді |
Анікієнко А. |
55% |
Бормсенко В. |
69% |
Клушко І. |
73% |
Петренко В. |
81% |
Анкета для батьків складалась із таких питань:
Що таке дружба?
Що таке дружні взаємини?
Які види роботи можуть сприяти розвитку дружніх взаємин? І які з них використовуєте ви у повсякденному житті?
Наскільки ви вважаєте свою дитину дружньою з із однолітками?
За результатами анкетного дослідження серед батьків ми виявили, що рівень обізнаності батьків не є достатній. Це може бути пов’язане з тим, що рівень обізнаності вихователів теж є незадовільним. В результаті цього нами було запропоновано ряд експериментальних методів і прийомів по вихованню дружніх взаємин у дітей експериментальної групи.