1.3 Основні цілі традиційного та демократичного внутрішкільного контролю

Ніколаєнко С. М. та Тесленко В.В. стверджують : «Незалежна Україна успадкувала систему управління освітою, якій притаманні риси адміністративно -командної системи, що виявилася непридатною до сучасних умов суспільного розвитку» [24, с.160]

Основні цілі традиційного контролю:

 вивчення стану викладання;

 визначення рівня навчальних досягнень з предмета;

 визначення рівня навчальних досягнень учнів окремих учителів

Основні цілі демократичного внутрішкільного контролю:

 визначення рівня викладання, навчальних досягнень з предметів, розвитку й вихованості учнів;

 забезпечення підвищення рівня навчально-виховної роботи та покращення її конкретних результатів;

 своєчасне виявлення і виправлення помилок і недоліків в організації та здійсненні педагогічного процесу;

 забезпечення надання вчителям допомоги в опануванні педагогічної майстерності.

Контроль загалом — це не лише перевірка, а й надання допомоги вчителям у поліпшенні навчально-виховної роботи в школі. Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Про результати перевірки має знати весь колектив, а не лише учитель, якого перевіряли. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Все це слід робити доброзичливо й тактовно, запобігаючи можливим емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.

1.4 Що є основою для внутрішкільного контролю ?

Основою для внутрішкільного контролю є:

 заява педагогічного працівника на атестацію;

 плановий контроль;

 перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;

 звернення фізичних і юридичних осіб з приводу порушень в галузі освіти

Внутрішкільний контроль планується заздалегідь і доводиться до відома працівників школи.

1.5 Зміст внутрішкільного контролю

У підручнику Педагогіка автором якої є М.М.Фіцула зміст (обєкти) внутрішкільного контролю розподілений на такі види діяльності школи:

1.Навчальний процес, який передбачає вивчення стану виконання навчальних програм, рівня знань і навичок учнів, продуктивності праці вчителя, індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, якості позаурочної предметної діяльності, наявності в учнів навичок самостійної роботи.

2. Виховний процес, коли перевіряють рівень вихованості учнів, рівень громадської активності, якість роботи класних керівників, участь батьків у виховному процесі, якість загальношкільних традиційних заходів, рівень здоров'я і фізичної підготовки учнів, якість профілактичної роботи з педагогічне занедбаними дітьми;

3.Методична робота, коли визначають методичний рівень кожного вчителя, кожного класного керівника, механізм поширення педагогічного досвіду, підвищення кваліфікації вчителів;

4. Наукова і експериментальна діяльність, коли визначають відповідність цієї діяльності концепції розвитку школи, ступінь наукової обґрунтованості нововведень, їх результативність, рівень наукової освіченості педагогів, науково-дослідницької роботи учнів;

5.Психологічний стан, коли виявляють ступінь психологічного комфорту (дискомфорту) учнів, учителів, психологічну підготовленість колективу до вирішення певної проблеми, запровадження нової структури та ін.;

6.Забезпечення необхідних умов навчально-виховного процесу (охорона праці, санітарно-гігієнічний стан, забезпеченість навчальною і методичною літературою, навчально-технічним обладнанням) [21, с.410]