Тема 6. Організація проведення аудиту бізнес-плану екологічного проекту

6.1. Інформаційне забезпечення аудиту інвестиційних проектів

6.2. Відображення результату інвестування на рахунках та у фінансовій звітності підприємств

6.3. Етапи проведення аудиту бізнес-плану інвестиційного проекту

6.1. Інформаційне забезпечення аудиту інвестиційних проектів

Для здійснення аудиторської перевірки інвестиційного проекту необхідна належна інформаційна база щодо об’єкту, неодмінною умовою якісного та повного формування якої є облік діяльності підприємства.

Обліково-аналітична інформація як одна з складових інформаційного забезпечення аудиту проекту визначається змістом облікової політики, формою власності на об’єкт інвестування, формою бухгалтерського обліку та оподаткування, способами обробки обліково-економічної інформації.

У межах об’єкту інвестування виділяють три основні стадії інформаційного потоку облікової інформації з урахуванням цілей та завдань аудиту: початковий етап нагромадження інформації (документація); проміжний етап (формування інформації на рахунках бухгалтерського обліку); заключний етап узагальнення облікової інформації у фінансовій, статистичній та податковій звітності.

Проведення аудиту інвестиційних проектів передбачає перевірку дотримання проектно-договірної документації, склад та порядок розроблення якої для будівельних робіт регламентовано Державними будівельними нормами.

Для об’єктів виробничого призначення, які вимагають детального обґрунтування та визначення варіантів доцільності їх створення. Розробляється їх техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), яке де обґрунтовується виробнича потужність, номенклатура та якість проектної продукції, спеціалізації та кооперацію виробництва, забезпечення матеріалам, сировиною та комплектуючими, напівфабрикатами, паливно-енергетичними ресурсами, пальним, трудовими ресурсами, іншими ресурсами.

Згідно з техніко-економічним обґрунтуванням бізнес-план проекту розглядається як лаконічний стандартний за формою документ, де викладено головне спрямування проекту та його основні технічні і фінансово-економічні параметри.. Інформаційне забезпечення аудиту проекту має наступний вигляд (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Інформаційне забезпечення аудиту проекту

Інформаційне забезпечення аудиту інвестиційних проектів формується та регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року № 3125-XII, міжнародними стандартами завдань із надання впевненості МСЗНВ 3000 «Завдання із надання впевненості» та 3400 «Перевірка прогнозної фінансової інформації», Положенням з міжнародної практики аудиту 1010 «Розгляд екологічних питань при аудиті фінансової звітності» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-XIV.

Загалом, для інформаційного відображення інвестиційної діяльності використовується такі основні форми фінансової звітності підприємств:

• майно інвестиційної сфери та джерела цього майна у Формі №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» (із змінами внесеними наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. №627);

• дохід від продажу об’єктів інвестування та інші доходи, собівартість реалізованих інвестицій у Формі №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;

• надходження та вибуття коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності у Формі № 3 «Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)» та Формі № 3-н «Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)»;

• збільшення та зменшення власного капіталу від інвестиційної діяльності у Формі № 4 «Звіт про власний капітал (із змінами внесеними наказом Мінфіну від 08.02.2014 р. №48)»;

• інформація про використання амортизаційних відрахувань на фінансування інвестицій, інформація про виконання будівельних контрактів, інформація про інвестування за певними статтями фінансових звітів та про капітальні і фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО у Формі №5 «Примітки до річної фінансової звітності» згідно Наказу МФУ від 29.11.2000 № 302.

• план рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зарегістрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 892/4185 ( табл.6.1)

Таблиця 3

Узгодженість Плану рахунків із фінансовою звітністю

Розрізняють принципи організації інформаційного забезпечення аудиту інвестиційних проектів для формування вхідної та вихідної інформації (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Принципи організації інформаційного забезпечення аудиту інвестиційних проектів

№ з\п	Назва принципу	Вид інформації	Зміст принципу
1	2	3	4
1	Принцип своєчасності	Вхідна та вихідна інформація	Інформація формується перед проведенням аудиту та отримана під час аудиторської перевірки
2	Принцип достовірності	Вхідна інформація	Відповідність дійсним фактам господарської діяльності
3	Принцип економічності	Вхідна інформація	Наявність економічного ефекту від організації інформаційно-аналітичного процесу
4	Принцип повноти та зрозумілості	Вхідна інформація	Структуризація та логічне відображення інформації
5	Принцип регулярності надходження	Вхідна інформація	Відповідність термінам згідно звітності підприємства в розрізі центрів відповідальності
6	Принцип якості	Вихідна інформація	Здатність задовольнити пред’явлені та передбачувані вимоги до неї
7	Принцип доречності	Вихідна інформація	Здатність впливати на рішення користувачів, оцінюючи події минулі, теперішні та майбутні
8	Принцип порівнюваності	Вихідна інформація	Можливість зіставити дані, сформовані на основі вихідної інформації
9	Принцип об’єктивності	Вихідна інформація	Наявність неупередженої точку зору суб’єктів аудиту стосовно явищ та процесів, що описує бізнес-план екологічного проекту

При дослідженні особливостей бізнесу об’єкту проектування та загальному ознайомленні з його діяльністю необхідно виявити господарські операції або події, які пов’язані з інвестиційними аспектами до і після реалізації проекту, і як суттєво зміниться їх вплив на фінансову звітність й обсяг аудиторських процедур..

Структуру організаційно-інформаційної моделі аудиту проектів можна представити таким чином ( рис. 6.2).

Метою аудиту проекту вважається оцінка інвестиційного проекту на етапі розробки визначення доцільності та ефективності проекту та повноти виконання, перевірка відповідності його реалізації стратегічним цілям підприємства в розрізі його екологічної політики.

Особливість методичних прийомів аудиту проектів полягає у використанні органолептичних прийомів, а саме таких як інвентаризація, контрольні заміри, технологічний контроль, експертиза різних видів та інші.

Визначення порядку розрахунку методів оцінки ефективності проектів пов’язане з можливістю відокремлення обліку активів та фінансових результатів від реалізації проекту та наявність системи його фінансування.

Для здійснення прогнозної оцінки ефективності проектів в аудиті застосовуються методи екстраполяції, моделювання (за аналогією, зі зміною окремих параметрів, імітаційне моделювання, альтернативне моделювання) та експертних оцінок.

У випадку коли аудитор вважає, що інвестиційні питання суттєво впливають на складання підприємством-обєктом інвестування фінансової звітності, необхідно враховувати певні особливості застосування окремих міжнародних стандартів аудиту, зокрема, 310 «Знання бізнесу», 400 «Оцінка ризиків та система внутрішнього контролю», 250 «Врахування законів та нормативних актів при аудиті фінансової звітності».

Узагальнення результатів аудиту екологічного проекту полягає в документальному оформленні результатів, складанні аудиторського висновку з надання впевненості та перевірки прогнозної фінансової інформації, і впровадженні результатів аудиту проекту.