36

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ I ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.

1. Сутність естетичного виховання молодших школярів……………….. ..6

2. Зміст, форми і методи естетичного виховання учнів молодшого шкільного віку…………………………………………………………..…7

3. Естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.Сухомлинського……………………………………………………...…15

РОЗДІЛ II ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ В.СУХОМЛИНСЬКОГО ЩОДО ЕСТИТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ.

2.1. Досвід естетичного виховання молодших школярів у Павлиській школі ……………………………………………………………………………..21

2.2. Впровадження ідей естетичного виховання молодших школярів В.Сухомлинського в практику роботи сучасної початкової школи……….…25

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..….…32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….…34

ВСТУП

Метою освітнього процесу в державі є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Актуальними питаннями сьогодення є питання естетичного виховання і розвитку естетичної культури підростаючого покоління. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад формування естетичної культури особистості на прикладі педагогічної спадщини В.Сухомлинського.

У ХХI столітті визначено основну мету освіти, спрямованої на естетичне виховання та всебічний розвиток людини, як найвищої цінності суспільства, формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей.

Проблема естетичного виховання широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Ю. Борев, О. Буров, В. Вансаалов, Е. Водовозової, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, П. Каптерєва, Є. Квятковський, Л. Коган, М. Лайзеров, С. Лисенкової, А. Макаренко, Е. Михеєвої, В. Розумний, С. Русової, О. Семашко, В. Скатерщиков, В. Сухомлинський, К. Ушинського, В. Шестакова, які зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед. вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання.

За останні роки опубліковано багато наукових праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні молодших школярів. Але не менш важливе естетичне виховання у школярів середніх та старших класів у загальноосвітніх навчальних закладів.

У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання у молодших школярів.

Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.

Вивчення досвіду роботи загальноосвітніх навчальних закладів свідчить про наявність низького рівня естетичного виховання .У сучасній молоді спостерігається однобокий розвиток особистості, що не дає можливість сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси. Через це виникає суперечність між необхідністю вдосконалення процесу організації естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладів і недостатньою розробленістю способів, які є науково обґрунтованими ,дієвими, придатними до практичної реалізації.

Визначивши велике значення естетичного виховання молодших школярів ми обрали тему естетичного виховання у педагогічній спадщині

В. Сухомлинського.

Мета: вивчити та застосовувати на практиці теоретичні основи естетичного виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.Сухомлинського .

Завдання:

1. Зясувати сутність естетичного виховання у психолого педагогічній літературі.

2. Визначити зміст, форми та методи естетичного виховання молодших .

3.  Накреслити шляхи практичної реалізації ідей естетичного виховання В.Сухомлинського.

Об’єкт:  естетичне виховання молодших школярів.

Предмет: форми і методи естетичного виховання молодших школярів у спадщині В.Сухомлинського.

Методи дослідження:

Теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури,аналіз нормативно-правових документів.

Розділ I теоретичні засади естетичного виховання молодших школярів.

1. Сутність естетичного виховання молодших школярів

Естетичне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси.[25, с 126]

Дорослі і діти постійно стикаються з естетичними явищами. У сфері духовного життя, повсякденній праці, спілкування з мистецтвом і природою, в побуті, в міжособистісному спілкуванні - скрізь прекрасне і потворне, трагічнеі, комічне виконують істотну роль. Краса доставляє насолоду і задоволення, стимулює трудову активність, робить приємними зустрічі з людьми. Потворне відштовхує. Трагічне учить співчуттю. Комічне допомагає боротися з недоліками.

Ідеї естетичного виховання зародилися в глибокій давнині. Уявлення про сутність естетичного виховання, його завданнях, цілі змінювалися починаючи з часів Платона і Арістотеля аж до наших днів. Ці зміни в поглядах були обумовлені розвитком естетики як науки і розумінням сутності її предмету. Термін "естета" походить від грецького "aisteticos" (сприйнятий відчуттям). Філософи-матеріалісти (Д. Дідро і Н.Г. Чернишевский) вважали, що об'єктом естетики як науки є прекрасне. Ця категорія і лягла в основу системи естетичного виховання.

У книзі "Загальні питання естетичного виховання в школі" під редакцією відомого фахівця з естетичного виховання В.Н. Шацької ми знайшли таке формулювання: "… педагогіка визначає естетичне виховання як виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати і правильно розуміти і оцінювати красу в навколишній дійсності - в природі, в суспільному житті, праці, в явищах мистецтва."[17,с 168]

У короткому словнику педагогічних термінів по естетиці, естетичне виховання визначається як "система заходів, направлених на вироблення і вдосконалення в людині здатності сприймати, правильно розуміти, цінувати і створювати прекрасне і піднесене в житті і мистецтві".[9] В обох визначеннях йдеться про те, що естетичне виховання повинне виробляти і удосконалювати в людині здатність сприймати прекрасне в мистецтві і в житті, правильно розуміти і оцінювати його. В першому визначенні, на жаль, упущена діяльна або творча сторона естетичного виховання, а в другому визначенні підкреслюється, що естетичне виховання не повинне обмежуватися тільки споглядальною метою, воно повинне також формувати здатність створювати прекрасне в мистецтві і житті.

На основі поняття «естетичне виховання» можна виділити основні положення, кажучи про його сутність.

По-перше, це процес цілеспрямованої дії. По-друге, це формування здатності сприймати і бачити красу в мистецтві і житті, оцінювати її. По-третє, завдання естетичного виховання формування естетичних смаків і ідеалів особи. І, нарешті, по-четверте, - розвиток здібності до самостійної творчості і створення прекрасного.

Крім формування естетичного відношення дітей до дійсності і мистецтва, естетичне виховання паралельно робить внесок і в їх всебічний розвиток. Естетичне виховання сприяє формуванню моральності людини, розширює його пізнання про світ, суспільство і природу. Різноманітні творчі заняття дітей сприяють розвитку їх мислення і уяви, волі, наполегливості, організованості, дисциплінованості.