31 Оцініть математичні моделі Лоткі та Вольтерра. Відповідь проілюструйте конкретними прикладами

Розглянуті нами біотичні взаємовідносини, особливо взаємовідношення типу хижак-жертва, паразит і хазяїн, конкуруючих видів завжди викликає у екологів розробити теорію їх відношень. З цією метою вперше А. Лоткі (у 1923-1925), а через рік незалежно від нього В.Вольтер розробили математичну модель. А Лоткі у системі паразит-хазяїн, а Вольтерр —хижак–жертва, він же проаналізував й взаємовідносини між двома конкурентними видами. Результати досліджень Лоткі і Вольтерра в загальному подібні. Це свідчить про відсутність істотних відмінностей у системах хижак-жертва і паразит-хазяїн. Відмінності знайдено лише у їх чисельному відношенні, оскільки хижак знищує багато жертв, а паразитів може бути багато на одного господаря. У результаті спостережень було сформульовано три закони:

1.Закон періодичного циклу: коливання чисельності двох видів є періодичним і залежить від коефіцієнта росту популяцій хижака і жертви, і вихідної відносної чисельності.

2.Закон збереження середніх величин: середня чисельність обох видів залишається постійною, незмінною від початкової чисельності до тої пори, поки збільшення і зменшення популяцій , а також інтенсивність хижацтва постійні.

3.Закон порушення середніх величин: якщо знищувати особини обох видів в однаковій мірі (пропорційно щільності їх популяцій), то середня чисельність популяцій жертви буде рости, а хижака падати.

Ці моделі взаємовідносин, створені А. Лоткою і Вольтером, піддавались критиці, оскільки їх основу складають випадки, які не зустрічаються у природі. Однак вони показують, як при постійних умовах взаємовідносини хижаків і здобичі самі по собі можуть сприяти коливанням чисельності обох.

36.Охарактеризуйте поняття життєва форма. Наведіть класифікації життєвих форм рослин.

Термін «життєві форми» вперше було введено датським ученим у 1884 р. Е Вермінгом який розумів під цим «форму в котрій вегетативне тіло рослин перебуває в гармонії із зовнішнім середовищем протягом усього його життя, від колиски до домівки, від сім*ї до відмирання»

Для класифікації життєвих форм ботанік К. Рункєробрав лише одну ознаку, яка про те має велике пристосувальне значення: положення бруньок або верхніх пагінців протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву.

Раункєр розробив класифікацію життєвих форм спочатку для рослин середньої Європи а потім поширив її на рослини тропічного поясу, отже , вона стала універсальною

Всі рослини раункєр поділив на5-ть типів:

• Фанерофіти (відкриті) — рослини, бруньки росту в яких розміщені вище за 30 см від поверхні землі. До них належать дерева і кущі.

• Хамефіти (приземисті) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені біля поверхні ґрунту, або не вище 20-30 см від поверхні, взимку можуть перебувати під снігом. Це напівкущі та кущики.

• Геміриптофіти (приховані) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені на рівні поверхні ґрунту, або у самому поверхневому її шарі, часто вкритому підстилкою. До них належать більшість багаторічних трав.

• Криптофіти (заховані) — рослини, бруньки відновлення яких заховані у ґрунті чи під водою. До цієї групи належать рослини, які мають видозмінені пагони — цибулю, бульбу чи кореневище.

• Терофіти — однорічні рослини, які не мають бруньок, розмножуються лише насінням.