13 Оцініть специфіку та екологічну роль трофічних, форичних, топічних, фабричних. Відповідь проілюструйте конкретними прикладами.

Трофічні зв`язки виникають тоді, коли один вид харчується іншим. Це можуть бути живі особини або їх мертві рештки, або продукти життєдіяльності. Прямі трофічні звязки — це коли бджоли збирають нектар в рослин вступають у прямі звязки з видами, які дають їм їжу. Опосередковані — гусінь метеликів–монашок при обїданні хвої сосни полегшують короїдам доступ до ослаблених дерев.

Основною формою трофічних взаємовідносин є стосунки типу хижак–жертва (хижацтво) і паразит–живитель (паразитизм). Це прямі трофічні зв’язки, які для одного з партнерів мають негативні, а для другого — позитивні наслідки.

Топічні звязки – характеризують фізичну або хімічну зміну умов існування одного виду внаслідок життєдіяльності іншого. Ці звязки дуже різноманітні. Наприклад — вони формуються тоді, коли один вид створює середовище для іншого (при паразитизмі). Морські жолуді, які поселяються на шкірі китів, або личинки мух які живуть у коровяках, лишайники на корі дерев— вони вступають у прямий тонічний звязок з тими організмами, які створюють їм субстрат або середовище для проживання.

Тонічні і трофічні звязки мають найбільше значення в біоценозі, оскільки складають основу його існування.

Форичні звязки — це участь одного виду у поширенні іншого. У ролі переносників виступають тварини. Перенесення ними насіння, пилку рослин називається зоохорією, перенесення інших, дрібних тварин — форезією. Перенесення здійснюється за допомогою спеціальних і різноманітних пристосувань. Тварини можуть захоплювати насіння рослин двома способами: активним і пасивним. При пасивному — насіння за допомогою зацепок, виростів прикріплюються до тіла тварини при її випадковому зіткненню з рослиною. Активний спосіб перенесення — це поїдання плодів.

Фабричні звязки —це такий тип відносин, при яких вид використовує для своїх споруд продукти виділення або мертві рештки, або навіть живих особин іншого виду. Прикладом таких звязків можуть бути: побудова гнізд птахами, личинки волохокрильців будують хатки із кусочків кори або листків рослин, а також з раковин дрібних видів катушек, захоплюючи при цьому і раковинки з живими молюсками.

Описані вище міжвидові зв’язки формують біоценоз, зумовлюють закономірності співвідношення в ньому видів, їхніх екологічних особливостей, чисельності, розподілу у просторі, інакше кажучи, створюють певну структуру біоценозу.

14 Проаналізуйте особливості вікової структури рослин та тварин.

Проростки мають змішане харчування за рахунок як запасних речовин, так і власної асиміляції. Для них характерна наявність зародкових структур: сім’ядолей, зародкового кореня, пагона.

Ювенільні рослини переходять до самостійного харчування. У них, наприклад бобових, вже відсутні сім'ядолі, але організація ще проста: листя іншої форми і розміру, ніж у дорослих.

Імматурні мають ознаки і властивості, перехідні від ювенільних рослин до дорослих, відбувається зміна типів наростання, початок розгалуження і т. д.

У дорослих вегетативних рослин з'являються риси типової для виду життєвої форми в структурі підземних органів. Листя дорослі, генеративні органи відсутні.

Молоді генеративні рослини розвивають генеративні органи, відбувається остаточне формоутворення дорослих структур.

Середньовікові генеративні рослини відрізняються максимальним щорічним приростом і насіннєвою продуктивністю.

Старі генеративні рослини характеризуються різким зниженням генеративної функції, ослабленням процесів корені-і побегообразования. Процеси відмирання переважають над процесами новоутворення.

Субсенільні рослини відрізняються припиненням плодоношення. У них можливо спрощення життєвої форми, поява листя имматурние типу.

Сенільні рослини вкрай старезного, при поновленні реалізуються деякі нирки, вдруге з'являються деякі ювенільні риси: форма листя, характер пагонів.