- •1. Теоретичні основи використання засобів навчання математики для розвитку математичних здібностей в молодшому шкільному віці
- •1.1. Математичні здібності: їх особливості та структура
- •Різні вчені по-різному трактують поняття математичних здібностей
- •1.2. Розвиток компонентів математичних здібностей у молодшому шкільному віці засобами навчання математики
- •Висновки до розділу 1
- •Розділ 2. Засоби навчання математики навчально-виховного процесу молодших школярів.
- •2.1 Класифікація засобів навчання з математики
- •1. Демонстраційні посібники:
- •2. Демонстраційні прилади:
- •3. Технічні та аудіовізуальні засоби навчання:
- •2.2 Значення засобів навчання математики при навчанні молодших школярів
- •2.3 Ефективність засобів навчання у розвитку здібностей молодших школярів.
- •Висновки до розділу 2
- •Висновки та пропозиції:
- •Список використаних джерел:
Висновки до розділу 2
Результати експерименту показали, що практична реалізація запропонованої системи дозволяє:
підвищити загальний рівень з математики;
розвивати інтерес учнів до математики;
активізувати самостійну пізнавальну діяльність молодших школярів;
формувати вміння доказово міркувати у процесі навчання;
розвивати такі якості мислення учнів, як глибина, гнучкість, стійкість, економність, усвідомленість.
Проведення годин цікавої математики дозволяє значно підвищити рівень научуваності не лише сильних учнів, а й середніх і навіть слабких. Підсумовуючи загалом, відзначимо: поставленні завдання вирішені, мета дослідження досягнута. В сучасній школі є всі можливості для створення нових ефективних засобів математичного розвитку молодших школярів, для вивчення закономірностей і тенденцій, що допомагають спрямувати їхню навчальну діяльність.
Висновки та пропозиції:
При розгляді даної теми, ми визначили, що:
1. Здібності − властивості душі людини, що розуміються як сукупність усіляких психічних процесів і станів. При чому Математичні здібності — це здатність утворювати на математичному матеріалі узагальнені, згорнуті, гнучкі й обернені асоціації та їх системи.
2. Ми вже знаємо, що з готовими здібностями діти не народжуються. Вони народжуються лише з внутрішніми передумовами до розвитку здібностей — з задатками. Здібності завжди є продуктом розвитку дитини, продуктом її навчання і виховання. Будучи складними психічними властивостями, здібності починають розвиватись не зразу. Щоб у дитини в тій чи іншій галузі діяльності виявились здібності, для цього потрібні певний рівень фізичного та психічного розвитку, певні знання і життєвий досвід. В окремих випадках здібності виявляються досить рано.
3. Математичні здібності також проявляються дуже рано, та нажаль не у кожної людини вони є. Їх також потрібно постійно розвивати. Щоб розвинути творчі здібності учнів, поступово та систематично залучати до самостійної пізнавальної діяльності, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем, традиційного уроку недостатньо.
4. Здібності дітей виявляються в допитливості, в їх інтересах і нахилах до тих чи інших форм діяльності. Перехід дітей від початкового виявлення здібностей до вищих ступенів їх розвитку має своєю передумовою загальний розвиток дітей, дальше зміцнення їх фізичних та розумових сил і засвоєння ними. Засвоєння дітьми знань з математики, є необхідною основою для вдосконалення та розвитку їх початкових математичних здібностей. Розвиток здібностей дітей вимагає від них також спеціальних знань, умінь та навичок, які набуваються тривалими вправами в тих чи інших спеціальних галузях діяльності.
5. Критерії розвитку та сформованості математичних здібностей молодших школярів полягають у наступному:
1) Формалізоване сприйняття математичного матеріалу.
2) узагальнення математичного матеріалу.
3) стисненість математичного мислення – тенденція мислити в процесі математичної діяльності скороченими структурами.
4) гнучкість мислення.
5) математична пам'ять.
6) Прагнення і економії розумових зусиль, раціональності
6. Результати експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами система годин цікавої математики є достатньо вагомим засобом підвищення загального інтересу до предмету зокрема та рівня вивчення математики в початкових класах загалом.
7. Класна робота з математики має наступне значення значення:
Різні види цієї роботи в їх сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уявлень, уваги, пам'яті, мислення, мовлення, уяви.
Вона допомагає формуванню творчих здібностей учнів, елементи яких проявляються в процесі вибору найбільш раціональних способів вирішення завдань, в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях групових ігор.
Деякі види класної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль математики в житті.
Класна робота сприяє вихованню товариства і взаємодопомоги.
У результаті такої роботи відбувається виховання культури почуттів, а так само розвиток і таких інтелектуальних почуттів, як справедливості, честі, обов'язку, відповідальності.
Головне ж значення класної роботи з математики в тому, що вона сприяє розвитку математичних здібностей школярів.
