- •Основні симптоми захворювань шлунку. Гострий гастрит. Хронічний гастрит типу а, в. Виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки. Рак шлунку. Гострий гастрит.
- •Етіологія.
- •Патоморфологія гастриту.
- •Клінічна картина.
- •Діагностика.
- •Лікування катарального гастриту.
- •Профілактика.
- •Лікування корозійного гастриту.
- •Прогноз.
- •Лікування флегмонозного гастриту.
- •Прогноз.
- •Хронічний гастрит.
- •Епідеміологія.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація хронічного гастриту
- •Клінічна картина.
- •Методи обстеження.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Працездатність.
- •Диспансеризація.
- •Прогноз.
- •Виразкова хвороба.
- •Етіологія і патогенез.
- •Серед маркерів спадкової обтяженості щодо вх слід виділити такі:
- •До чинників агресії належать:
- •Чинниками захисту є:
- •Класифікація. Робоча класифікація виразкової хвороби (пептичної виразки) шлунка та дванадцятипалої кишки:
- •Клінічна картина.
- •Клінічні особливості перебігу різних варіантів виразкової хвороби. Виразкова хвороба в юнацькому віці:
- •Виразкова хвороба похилого і старечого віку (вперше виникла після 50років):
- •Виразкова хвороба у жінок:
- •Субкардіальні та кардіальні виразки:
- •Виразка воротарного каналу.
- •Постбульбарна виразка:
- •Велетенська (гігантська) виразка:
- •Ускладнення.
- •Інструментальні та лабораторні методи діагностики.
- •Лікування.
- •Засоби, що їх застосовують для лікування вх (пептичної виразки):
- •Правила антигелікобактерної терапії:
- •Причини неефективності нр-ерадикаційної терапії:
- •Профілактика.
- •Експертиза непрацездатності.
- •Прогноз.
- •Рак шлунка. Епідеміологія.
- •Етіологія та фактори ризику
- •Дієтичні фактори.
- •Іонізуюча радіація.
- •Антропометричні та соціально-економічні фактори:
- •Скринінг.
- •Клінічні ознаки раку шлунка.
- •Діагностика
- •Далі здійснюється пальпація і перкусія:
- •Інструментальні методи:
- •Шляхи поширення і метастазування:
- •Класифікація раку шлунку.
- •Приклади клінічного діагнозу.
- •Лікування.
- •Xiрургічні методи.
- •Література: Основна:
- •Додаткова:
Прогноз.
Прогноз у хворих із неускладненою ВХ позитивний. У разі досягнення ерадикації рецидиви протягом 1-го року виникають лише у 6—7%. Рання діагностика і своєчасне лікування запобігають розвиткові ускладнень і сприяють одужанню. Прогноз погіршується у хворих із задавненою ВХ у поєднанні з частими тривалими рецидивами, з ускладненими формами, особливо в разі злоякісного переродження виразки.
Рак шлунка. Епідеміологія.
В Україні рак шлунка (РШ) займає третє загальне місце серед онкологічної патології (у чоловіків - друге, у жінок - четверте). Щороку діагностується понад 15 тис. нових випадків. Загальна захворюваність становить 30,8 на 100 тис. населення: у чоловіків - 39,9; у жінок - 22,9 (1999). Вікові особливості: починаючи з 40 років захворюваність на рак шлунку стрімко зростає з 19 до 230 випадків на 100000 чоловічого населення у віковій групі 70-79 років; захворюваність у жінок у даному віковому інтервалі вдвічі менша, відповідно 9,9 і 110 випадків на 100 тис. Близько 13 тисяч пацієнтів помирає щорічно, що становить в середньому 25 випадків на 100 тис. населення. В структурі онкологічної смертності рак шлунка займає друге місце як у чоловіків (33,3), так і в жінок (17,8). Протягом одного року з моменту встановлення діагнозу помирає 66 % хворих. Відносний показник 5-річного виживання становить 13,2 % (1999).
РШ в різних країнах і географічних зонах досить різноманітна. Наприклад, в Японії рак шлунка займає перше місце по смертності серед злоякісних пухлин, а захворюваність серед чоловіків досягає 80/100000. У США і Канаді спостерігається цікава трансформація захворюваності. У 30-х роках ХХ століття рак шлунка в цих країнах займав перше місце, захворюваність була 35 випадків на 100 тис. населення. Впродовж п’ятдесяти років захворюваність зменшувалась і у 80-х роках вона була вже на рівні 9/100000. Тепер РШ навіть не входить у десятку найпоширеніших раків. Хоча в 2000 році в США було діагностовано 21500 хворих на РШ, а померло 13 тисяч (10-е місце по смертності). П’ятирічне виживання пацієнтів із РШ, які отримали спецлікування, становить 21%.
Етіологія та фактори ризику
Дієтичні фактори.
Алкоголь, низький рівень споживання білків і жирів, консервовані продукти є дієтичними факторами ризику. Нітрати знаходяться в консервованих продуктах: замаринованих, засолених, вуджених. При вживанні цих продукт нітрати перетворюються в нітрити, а потім у нітрозаміни, які є потенційними канцерогенами. Щоб уникнути цього краще продукти зберігати замороженими. Свіжі фрукти і овочі, які містять вітаміни А і С, сповільнюють процес перетворення нітратів у нітрозаміни.
Спадкові та генетичні фактори:
сімейний анамнез;
А(ІІ) група крові;
аутосомно-домінантний синдром Пейтца-Йегерса (Peutz-Jeghers).
Хвороби шлунка:
перніціозна анемія, ахлоргідрія і атрофічний гастрит (5-10 % ризику);
хвороба Менетріе (гіпертрофічний гастрит);
поліпи шлунка (гіперпластичний, аденоматозний, ворсинчастий, запальний);
хронічна виразка шлунка;
дисплазія епітелію, метаплазія.
