III. Трактовка образу
3.1 Моє розуміння ролі
Персонаж Дон Жуана для мене – це як людина, яка заблукала у пустелі, вона шукає вихід. Можливо, цей вихід я знайшов у Шевальє. Але не можу у цьому собі зізнатися.
Хто я?
Що я?
Навіщо я живу на цьому світі?
Надзавдання – ідентифікація самого себе; зрозуміти хто я є.
Наскрізна дія ролі – зробити щасливою хоча б одну людину.
IV. Висновки
Місце образу в п’єсі – центральне.
Сучасність: актуально, тому що герой п’єси носить такі ж маски, як і звичайні люди у реальному житті.
Загальний вплив на розвиток подій у виставі: за відсутності Дон Жуана не було б суду.
Виховна мета: для того, щоб глядач жив власним життям, бути справжнім.
На скільки образ близький виконавцю: образ мені є близьким, оскільки я також часто ставлю собі запитання чи існує бог? Навіщо я тут?
Люди навколо носять такі ж маски – це бридко і смішно, як і моєму героєві.
Бути самим собою – непросто, але важливо у нашому житті.
Використана література
Кнебель М. О действенном анализе пьесы и роли. 3-е изд. М.: Искусство, 1982.
Мейерхольд В. Лекции. 1918-1919
Станиславский К. С. Собрание сочинений: В 9 т. М.: Искусство, 1990.
Эммануель Шмитт «Последняя любовь Дон Жуана».
Эфрос А. Профессия: режиссер / А. Эфрос. — М., 2000.
Эфрос А. Репетиция - любовь моя. - «Панас», 1993.
https://www.livelib.ru/author/151326
http://smallbay.ru/article/culture_france.html