1.3Короткий зміст п’єси. Головні події в п’єсі.

У п’єсі йдеться мова про судовий процес, який організували скривджені Дон Жуаном жінки. П'ять скривджених Дон Жуаном світських та звичайних дам збираються судити розпусника і покарати його одруженням на одній з обдурених ним дівчат, шантажуючи загрозою довічного ув'язнення в Бастилію. На їхнє здивування, Дон Жуан легко погоджується. Як з’ясовується у нареченої Дон Жуана був брат, чоловік молодий, красивий і мав поведінку не найсуворішого. Цей брат познайомився з Дон Жуаном і в його життя проникли нові хвилі емоцій та незрозумілих для інших почуттів. Далі підтексти недвозначні, з яких досить ясно випливає, що з сестрою молодого аристократа Дон Жуан провів ніч не від хорошого життя, а відчув у собі потяг до Шевальє, який викликав його на дуель і сам напоровся на шпагу Дон Жуана, людини, до якого його тягло. Смерть Шевальє перевертає уявлення Дон Жуана про добро і зло, як стає зрозуміло з щоденників Сґанареля, які зачитують на імпровізованому «суді».

Але не зважаючи на домовленість жінок засудити Дон Жуана, кожна з них намагається привернути до себе його увагу та змусити згадати її. Вони використовують кожну хвилину, кожну мить, щоб бути ближче до нього. Але коли стає зрозумілим, що Дон Жуан не пам’ятає ні одну з них то жінки стають одним цілим неприступним клубком ненависті до Дон Жуана. Кожна жінка живе спогадами про найкращий та найщасливіший момент її життя. Але коли ці спогади зруйнувати, то руйнується все, що було навколо неї.

1.4 Жанр п’єси

Драма

II. Біографія образу

2.1 Біографічні данні персонажу

Дворянин, мав велику сім'ю, багато братів та сестер. Втік з дому. Мама була ніжна, батько жахливо смердів.

Я - ідеал чоловіка, який у головах всіх жінок. Я опановую ними за декілька секунд, але коли розумію, що вони мені не цікаві, як люди, я йду, назавжди.

За мною завжди слідкує Сганарель, він вірний мені і відданий.

Мені не вистачає людини, душевних розмов.

Іноді мені здається, що я сиджу дитиною в батьковій бібліотеці, і думаю: чому світ такий не справедливий? Чому добро не завжди перемагає?

Господь любить нас і веде, - кажуть дорослі, але в реальному житті ми спостерігаємо зовсім іншу картину: люди, які сходять зі шляху - їм ніхто не допомагає. Покинуті в безодню людської спокуси і підступності.

Мені дуже погано, я ніби хворію. Хворію на що? На не змогу бігти.

Особливості Дон Жуана: похмурий, улесливі промови, енергійний, елегантний, цинічний, мрійник.

2.2 Стосунки з іншими персонажами

Я, як відвідувач виставкового залу, розглядаю жінок, немов картини.

Анжеліка Де Шифревіль – добра та мила особа, знайшов ту людину, яку можна зробити щасливою, я сумніваюся у своїх почуттях до неї, має сміливий погляд, схожий на погляд брата.

Шевальє Де Шифревіль – боюся зізнатися собі, що він більше, ніж друг; він перший, хто зміг «звільнити» мене від самого себе, він показав мені шлях, пожертвувавши собою.

Мадмуазель Де Ла Тренгель – вдає з себе феміністку, тому ця поведінка мене смішить, я глумлюсь з неї.

Гортензія де Отклер ( Монахиня) – під видом віруючої людини ховає розпусні думки, бажання бути яскравою і привабливою.

Мадам Касен – проста жінка, з власними таємницями.

Сганарель – мій слуга, опонент, зрадник.

Маріон – служниця, заздрить усім жінкам в п’єсі, мріє про роман зі мною.

Графиня Де Ла Рош-Пике – владна жінка з вразливою душою.

Герцогиня де Вобрикурт – викликає повагу.

Всі героїні приховують своє справжнє обличчя, я маю інтерес до них; мені подобається вивчати та спостерігати; веду з ними так звану «гру». Таким чином, хочу знайти рідну людину.