Четверта самостійна робота Кипіння. Вологість повітря.

1. Кипіння

2. Критичний стан речовини

3. Вологість повітря повітря

4. Вимірювання вологості повітря

1. Кипіння.

Пароутворення, яке відбувається в об’ємі всієї рідини при сталій температурі називається кипінням. Температура при якій тиск насиченої пари рідини дорівнює зовнішньому тиску на її поверхню називається температурою кипіння.

Відповідь на це питання в підручнику 10 клас на сторінці 55-57.

2. Критичний стан речовини.

Відповідь на це питання в підручнику 10 клас на сторінці 57-58.

3. Вологість повітря повітря.

Величина, яка характеризує вміст водяної пари в повітрі називається вологістю повітря.

Ра , а – абсолютна вологість повітря

Ра – тиск тільки однієї водяної пари в повітрі (парціальний тиск)

а – густина водяної пари в повітрі

 = (а/н.п.)* 100% (1)

 - відносна вологість повітря

н.п - густина насиченої пари при тій самій температурі, що і а, тобто при температурі повітря

Відносна вологість показує ступінь насичення повітря водяною парою. Наприклад, якщо  = 100%, то з формули (1) випливає, що а = н.п. В цей момент може йти сніг, град чи дощ.

 = (Ра/Рн.п.) * 100%

Рн.п. – тиск насиченої пари при тій самій температурі, що і абсолютний тиск, тобто при температурі повітря.

Рн.п. і н.п. залежать від температури, даються в спеціальних таблицях. При збільшені температури Рн.п. і н.п. зростають.

Властивості рідин.

1. Характеристика рідкого стану речовини.

2. Поверхневий натяг.

3. Сила поверхневого натягу.

4. Явища змочування.

5. Явища капілярності.

1. Характеристика рідкого стану роечовини.

Рідина не зберігає форми але зберігає обєм. Якщо навколо молекули рідини описати коло радіусом молекулярної дії, то в цю сферу потрапляють й інші молекули рідини, тому що молекули у рідинах взаємодіютб між собою.

Молекули у рідині коливаються навколо полеження рівноваги, а через деякий час переходять в інше положення; час між двома перходами молекул з одного положення в інше називається часом осілого життя ( він дуже малий 10^-10с ), а тому рідина має властивість змінювати форму або текучість.

2. Поверхневий натяг.

В рідинах існує ближній порядок у розміщенні молекул, а дальній - відсутній. Рідина являє собою сукупність дуже маленьких, але дуже твердих кристалів протягом часу осілого життя. А тому якщо t=10^-10c, то рідина проявляє механічні властивості притаманні твердим тілам: пружність, якщо різко вдарити по воді, то вона може «поламатись»; нестисливість, рідина сама себе стискає тиском 10 тисяч атмосфер. Отже, рідина по своїх властивостях ближче до твердих тіл, ніж до газів.

А – робота, яку виконують молекулярні сили по скороченню площі вільної поверхні рідини на ∆S. Або робота, яку виконують молекулярні сили по втягувані молекул з поверхні рідини в середину.

А = σ∆S σ = А/∆S

σ – коефіцієнт поверхневого натягу, залежить від роду рідини і температури, дається в таблицях.

Коефцієнт поверхневого натягу – це фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі, яку виконують молекулярні сили по скореченню площі вільної поверхні рідини на 1 м².

[σ] = Дж/м² = Н*м/м² = Н/м

Решта в посібнику на сторінці 78.