1. Тонка лінза.

Прозоре тіло обмежене двома сферичними поверхнями називають лінзою (одна з поверхонь може бути плоска). Пряму, яка проходить через центр сферичних поверхонь називають головною оптичною віссю лінзи. На головній оптичній осі всередині кожної лінзи є т.О, яка називається оптичним центром лінзи. Будь-яка пряма яка проходить через оптичний центр лінзи т.О і не співпадає з головною оптичною віссю називається побічною оптичною віссю. Будь-який промінь, що проходить через оптичний центр лінзи т.О не заломлюється.

– збільшувальні лінзи

– розсіювальні лінзи

Лінзи середина яких тонша ніж краї називаються вгнутими (розсіювальні). Лінзи середина яких товстіша ніж краї називаються опуклими (збиральними). Якщо після виходу з лінзи промені сходяться то вони утворюють дійсне зображення. Коли ж промені, що пройшли через лінзу розходяться то перетинаються в одній точці не самі промені, а тільки їх продовження і зображення його будуть уявні. Спостерігати їх можна в оптичних приладах. Наприклад через лупу.

2. Збиральна і розсіювальна лінзи. Збиральна лінза

мал.1

Якщо на збиральну лінзу спрямувати пучок променів, які паралельні її головній оптичній осі то ці промені зберуться в точці F з другого боку лінзи (мал..1). Ця точка F називається головним фокусом лінзи. У лінзі є два головних фокуси.

мал.2

Якщо в т.F розмістити джерело світла то після заломлення в лінзі промені підуть паралельно до головної оптичної осі лінзи (мал.2). Отже хід променів у лінзі взаємно оборотний

мал.3

Площина яка перпендикулярна до головної оптичної осі і яка проходить через т.F називається фокальною площиною (мал.3). Промінь, що проходить через оптичний центр лінзи т.О не заломлюється.

мал.4

Якщо промені падають на лінзу паралельно її побічній осі, наприклад АО (мал.4), то після заломлення в лінзі вони збираються на цій самій осі в т.В, яку називають побічним фокусом лінзи. Точка В утворена при перетині фокальної площини променем АО, який проходить через оптичний центр лінзи не заломлюючись.

Якщо в т.В розмістити джерело світла то після заломлення в лінзі промені підуть паралельно до побічної оптичної осі (мал. 4, тільки стрілочки на променях в другу сторону).

Розсіювальна лінза

Якщо на розсіювальну лінзу спрямувати пучок променів, які паралельні її головній оптичній осі то після лінзи ці промені йдуть розбіжним пучком, але так, що їх продовження збігаються в одній точці F, тобто в головному фокусі лінзи.

3. Побудова зображень у лінзі.

мал.1

Щоб побудувати зображення з допомогою збиральної лінзи користуються трьома променями.

І промінь паралельний головній оптичній осі заломившись проходить через її фокус.

ІІ її промінь проходить через головний оптичний центр лінзи без заломлення.

ІІІ промінь проходить через фокус лінзи і після заломлення в лінзі він пройде паралельно її головній оптичній осі.

Побудуймо зображення предмета АВ. Щоб знайти зображення т.А спрямуймо промінь АС паралельно її головній оптичній осі. Після заломлення він пройде через головний центр лінзи т.О без заломлення. У точці перетину цих двох променів і буде зображення А₁ т.А. І так можна побудувати інші точки предмета.

Якщо предмет знаходиться між головним фокусом лінзи і лінзою, то одержимо уявне зображення (мал. 2).

4. – формула для тонкої лінзи

d – відстань від предмета до лінзи (відстань ВО на малюнку).

f – відстань від лінзи до зображення (тобто відстань В₁О).

F– це фокусна відстань лінзи (ОF).

У формулі лінзи перед доданками , знаки потрібно ставити за таким правилом:

1. Якщо лінза збиральна то її фокус дійсний і перед доданком потрібно ставити "+". Коли ж лінза розсіювальна перед потрібно ставити знак "–".

2. Перед доданком ставлять знак "+", якщо зображення дійсне і "–", якщо зображення уявне.

Збільшення лінзи.

Н – висота зображення, h – висота предмета

– оптична сила лінзи

[D]= = д.п.т.р.