2 . Генератор на транзисторі.

Генератор застосовують для одержання незатухаючих електромагнітних коливань. Головною частиною генератора є коливальний контур. У коливальному контурі, який складається з конденсатора і котушки, утворюються вільні електромагнітні коливання. Оскільки провідники мають опір, то ці коливання затухаючі. Для того щоб коливання не затухали, потрібно компенсувати втрати енергії за кожний період коливання. Поповнювати енергію в контурі можна під заряджаючи конденсатор. Для цього потрібно періодично вмикати контур у коло джерела постійної напруги.

мал..1 мал.2

При цьому конденсатор має вмикатися у коло джерела лише в ті моменти часу, коли полюс конденсатора, що приєднаний до позитивного джерела, - позитивний, а той, що приєднаний до негативного джерела, - негативний (мал.1). Енергія конденсатора при цьому збільшуватиметься. Якщо ж ключ замкнути у момент як на малюнку 2, то конденсатор розраджатиметься, а його енергія зменшуватиметься. Отже, незатухаючі коливання встановлюються в контурі лише за умови, що джерело вмикатиметься в контур лише у ті інтервали часу, коли можлива передача енергії конденсатору (коли верхня обкладка конденсатора заряджена позитивно). Для цього потрібно забезпечити автоматичну роботу вимикача (ключа). В ролі вимикача вибирають транзистор. Тран-зистор відкритий, тобто від емітера до колектора проходить струм, якщо потенціал бази відносно емітера негативний, і закритий, якщо потенціал бази відносно емітера позитивний.

Щоб у колі контура виник струм і підзарядив конденсатор під час коливань, потрібно надавати базі негативного відносно емітера потенціалу і саме в ті інтервали часу, в яких верхня пластина конденсатора заряджена позитивно, а нижня – негативно (мал.3). Це відповідає замкнутому ключу на мал. 1. В інтервалі часу, коли верхня пластина заряджена негативно, а верхня – позитивно, струму в колі контура неповинно бути, тобто база в цей час повинна мати позитивний потенціал відносно емітера (мал.2). Отже, потенціал бази повинен змінюватись в залежності від заряду конденсатора, тобто від коливань напруги в контурі. Це досягається за рахунок зворотнього зв’язку.

Зворотній зв’язок в даному генераторі індуктивний, тобто за рахунок двох котушок. Коливання в контурі (первинній котушці) внаслідок електромагнітної індукції збуджують коливання напруги на кінцях котушки і тим самим змінюють потенціал на базі. Якщо фазу коливань напруги на емітерному переході підібрано правильно, то «поштовхи» (струму в колі контура) діють на струм у потрібні інтервали часу і коливання не затухають.

3. Струм високої частоти і його застосування.

При проходжені струму високої частоти по провіднику всередині нього виникають вихрові струми, які напрямлені назустріч основному струму.. При дуже високій частоті струм практично проходить тільки по дуже тонкому зовнішньому шарі провідника. Це явище називається skin-ефектом (skin-шкіра). Для таких струмів суцільні провідники можна замінити тонкостінними трубками. Застосування струмів високої частоти:

1. Для гартування стальних деталей

2. Сушіння діелектриків

3. Мікрохвильова піч.

Четверта самостійна робота

Електромагнітні коливання і хвилі.

1. Формула Томсона.

2. Електромагнітне поле як особливий вид матерії.

3. Електромагнітні хвилі, їх властивості.

4. Радіолокація. Її застосування.

5. Відкритий коливальний контур. Випромінювання.

6. Електричний резонанс. Досліди Герца.

1. Формула Томсона.

- період електромагнітних коливань в коливальному контурі ( формула Томсона ).

L - індуктивність контуру, котушки.

C - ємність контуру, конденсатора.

2. Електромагнітне поле як особливий вид матерії.

вихрове електричне поле

Постулати Максвела:

1. Змінне магнітне поле створює в просторі, який його оточує вихрове електричне поле.

2. Вихрове електричне поле створює в просторі, який його оточує змінне магнітне поле.

Оскільки вихрове електричне поле і змінне магнітне поле нерозривно пов’язані, то їх

спільне поле називають електромагнітним полем. З постулатів Максвела випливає, що повинні існувати електромагнітні хвилі. Швидкість поширення електромагнітних хвиль – це найбільша швидкість у природі і дорівнює

Решта в посібнику на сторінці 76-77.