3. Трьохелектродна лампа (тріод)

– коливання, які потрібно підсилити

-10

Трьох електродна лампа – тріод, складається з скляного оболону з якого викачано повітря до високого вакууму, нитки розжарювання і трьох електродів: катода, анода і сітки.

Трьох електродну лампу використовують для підсилення електричних сигналів. Якщо на сітку не подавати ніякого потенціалу то тріод працює як, діод тобто пропускає струм тільки в одному напрямі. Сітка в тріоді є керуючим електродом тобто сітка керує рухом електронів, які летять від катода до анода. Для того, щоб на сітку не осідали електрони, потенціал сітки повинен бути меншим за потенціал катода . Ця умова потрібна для того, щоб не було спотворень у підсилених сигналах. Для виконання цієї умови в коло сітки під’єднують батарею зміщення негативним полюсом до сітки, якщо збільшувати потенціал сітки, то кількість електронів, що летять від катода до анода збільшуються (сітка – “шлюзи” відкриваються), а якщо потенціал сітки зменшувати, то “шлюзи” закриваються і частина електронів повертаються до катода (електрони будуть сильніше відштовхуватись від сітки), а частина електронів летить через сітку до анода, але струм при цьому зменшується. Отже чим більший потенціал сітки тим більший струм проходить через тріод, а чим менший потенціал сітки тим менший струм проходить через тріод. Завдяки тому що сітка дуже близько знаходиться до котода, то навіть дуже слабкі коливання між сіткою і катодом, призводить до дуже великих коливань анодного струму. Тому тріод використовують, як підсилювач електричного струму.

Електричний струм у напівпровідниках

1. Порівняння властивостей провідників і напівпровідників.

2. Чисті (бездомішкові) напівпровідники.

3. Домішкові напівпровідники.

4. Електронодірковий перехід.

5. Напівпровідниковий діод.

6. Напівпровідниковий тріод (транзистор).

7. Тримістори і фоторизистори.

1. Порівняння властивостей провідників і напівпровідників.

Опір провідників дуже малий, опір діелектриків дуже великий, а опір напівпровідників “середній”. При збільшенні температури опір провідників збільшується, а опір напівпровідників і діелектриків зменшується. При зменшені температури опір провідників зменшується, а діелектриків і напівпровідників збільшується. При Т=0⁰К опір провідників дорівнює нулю. А напівпровідники діелектриками.

3. Ч исті (бездомішкові) напівпровідники.

Розглянемо на прикладі кремнію. На зовнішньому рівні атома кремнію є чотири валентні електрони, які приймають участь в ковалентному зв’язку. При низькій температурі всі електрони напівпровідника зв’язані з атомами і опір напівпровідника нескінченно великий і якщо температуру напівпровідника збільшувати, то деякі електрони можуть одержувати надлишкову енергію і можуть відриватися. При відриванні електрони в оболонці напівпровідника залишається вільне місце, яке називають діркою. Оскільки до відривання електрона атом був нейтральним то після відривання електрон стає позитивно зарядженим і її приписують дірці.

Сусідні атоми напівпровідників безперервно обмінюються електронами і тому дірку в атомі може заповнити електрон іншого атома, в якого в свою чергу виникає дірка. Отже, вільними носіями зарядів у чистому напівпровіднику є негативні електрони і позитивні дірки.

При русі електронів і дірок вони можуть зустрітися і зникнути. Зникнення пари електрон-дірка називається рекомбінацією. В чистому напівпровіднику завжди є порівну електронів і дірок. Провідність чистого напівпровідника називається власною провідністю.