- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Тестові завдання Тест 1
Кому з видатних ораторів належать ці слова: “Риторика дбає про слова, їх зміст і порядок”?
М.Ломоносову |
001 |
Сенеці |
002 |
М.Грушевському |
003 |
Митрополиту Кирилу |
004 |
Платону |
005 |
Кому з видатних ораторів належать ці слова: “Заговори, щоб я тебе побачив”?
Сократу |
006 |
Цицерону |
007 |
Демосфену |
008 |
Ф.Плевако |
009 |
А.Коні |
010 |
Кому належать ці слова, що являють собою уривок із вступу до книги “Короткий порадник до красномовства”: “Красномовство є мистецтво про всяку дану матерію красно говорити і тим схиляти інших до своєї про неї думку”?
М.Ломоносову |
011 |
А.Коні |
012 |
Ф.Плевако |
013 |
Демосфену |
014 |
Митрополиту Кирилу |
015 |
Кому належать ці слова: “Оратор є той, хто будь-яке питання викладає зі знанням справи, струнко і витончено, з гідністю при виконанні”?
Платону |
016 |
Аристотелю |
017 |
Цицерону |
018 |
Сократу |
019 |
Демосфену |
020 |
Кому належать ці слова: “Я сказав усе і полегшив цим свою душу!”
Платону |
021 |
Цицерону |
022 |
Плінію Цецілію |
023 |
Ф.Плевако |
024 |
Сократу |
025 |
Кому з давньогрецьких ораторів належать ці слова: “Щоб промова вийшла гарною, чудовою, хіба розум оратора не повинний осягти істину того, про що він збирається говорити”?
Платону
026
Аристотелю
027
Сократу
028
Демосфену
029
Цицерону
030
Хто з видатних древніх риторів сказав: “Єдине, що я знаю, це те, що я нічого не знаю”?
Сократ |
031 |
Платон |
032 |
Цицерон |
033 |
Горгій |
034 |
Демосфен |
035 |
Хто з видатних ораторів сказав ці слова: “Правильно визначайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь”?
А.Коні |
036 |
Ф.Плевако |
037 |
І.Томан |
038 |
Р.Декарт |
039 |
Сократ |
040 |
“Красномовство це поезія прози”. Кому належать ці слова?
В.Шекспіру |
041 |
У.Брайану |
042 |
Р.Оуену |
043 |
І.Томану |
044 |
А.Коні |
045 |
“Наука полягає у пізнанні потрібних правил, які вказують істинний шлях до красномовства”. Кому належать ці слова?
М.Грушевському |
046 |
І.Франку |
047 |
Лесі Українці |
048 |
М.Ломоносову |
049 |
О.Суворову |
050 |
“Говори вільно, коротко, дотепно. Пам’ятай, що це неважко”. Кому належать ці слова?
І.Андронікову |
051 |
М.Ломоносову |
052 |
І.Томану |
053 |
В.Сухомлинському |
054 |
О.Суворову |
055 |
“У мові і в очах і виразі обличчя оратора повинно бути стільки красномовства, скільки в його підборі слів”. Кому належать ці слова?
Ф.Ларошфуко |
056 |
Цицерону |
057 |
Ф.Плевако |
058 |
М.Драгоманову |
059 |
Сократу |
060 |
“Мова повинна витікати і розвиватися із знання предмета”. Кому з древніх ораторів належать ці слова?
Платону |
061 |
Цицерону |
062 |
Демосфену |
063 |
Сократу |
064 |
Плутарху |
065 |
“Мало думати мовою, треба думати і про мову”. Кому з майстрів слова ХХ століття належать ці слова?
Д.Лихачову |
066 |
В.Сухомлинському |
067 |
А.Макаренку |
068 |
І.Андронікову |
069 |
О.Вишні |
070 |
“Всі мистецтва полягають у дослідженні істини”. Кому з древніх ораторів належать ці слова?
Цицерону |
071 |
Сократу |
072 |
Плутарху |
073 |
Платону |
074 |
Демосфену |
075 |
“Слово одне з найзначніших знарядь людини”. Кому з видатних юристів належать ці слова?
А.Коні |
076 |
Ф.Плевако |
077 |
П.Толмачову |
078 |
П.Александрову |
079 |
“Слово здатне вести за собою того, хто говорить, і засліплювати його і оточуючих своїм блиском”. Кому з видатних ораторів-юристів належать ці слова?
А.Коні |
080 |
Ф.Плевако |
081 |
П.Толочку |
082 |
Д.Александрову |
083 |
“Сила мови полягає в умінні виразити багато чого небагатьма словами”. Кому з видатних філософів-ораторів належать ці слова?
Плутарху
084
Сократу
085
Аристотелю
086
Платону
087
Демосфену
088
“Промовляючи, ми повинні бачити, до якої мети треба прямувати”. Кому з видатних древніх ораторів належать ці слова?
Цицерону
089
Сократу
090
Плутарху
091
Демосфену
092
Платону
093
Хто з видатних ораторів, визначаючи “золоті правила” риторики, сказав: “Те, що “струнко”, то наука. Те, що “вишукано”, то мистецтво”?
Цицерон |
094 |
Сократ |
095 |
Плутарх |
096 |
Аристотель |
097 |
Платон |
098 |
Кому з видатних майстрів слова ХХ ст. належать ці слова: “Нам потрібна жива, емоційна мова, що вільно ллється”?
І.Андронікову |
099 |
Остапу Вишні |
100 |
А.Макаренку |
101 |
В.Сухомлинському |
102 |
Д.Лихачову |
103 |
І.Ільїнському |
104 |
“Перш за все треба пізнати істину стосовно будь-якої речі, про яку говориш”. Кому з видатних древніх ораторів належать ці слова?
Сократу |
105 |
Овідію |
106 |
Платону |
107 |
Аристотелю |
108 |
Цицерону |
109 |
Кому з древніх ораторів належать ці слова: “Красномовство це сукупність таких речей, які навіть поодинці є надзвичайно важкими для опанування”?
Цицерону |
110 |
Сократу |
111 |
Овідію |
112 |
Аристотелю |
113 |
Демосфену |
114 |
Хто з видатних військових діячів, підкреслюючи великий вплив слова на солдата, сказав: “Солдата треба настроїти так, щоб він не боявся загинути, але, разом із тим, щоб ця загибель дісталася ворогові дорогою ціною”?
М.Драгомиров |
115 |
О.Суворов |
116 |
М.Кутузов |
117 |
Кому з видатних політичних діячів належать ці слова: “Кінцева мета красномовства – переконувати людей”?
Ф.Д.С.Честерфілду |
118 |
А.Луначарському |
119 |
М.Грушевському |
120 |
І.Франку |
121 |
Кому з видатних державних діячів належать ці слова: “Говори кратко, проси мало, уходи борзо”?
Ф.Прокоповичу |
122 |
М.Грушевському |
123 |
Петру І |
124 |
М.Ломоносову |
125 |
Тест 2
Що таке “метафора”?
вживання слова чи виразу в переносному значенні за схожістю чи контрастом |
001 |
заміна одного слова іншим при обіграванні суміжності двох понять |
002 |
перенос значення слова за частиною на ціле |
003 |
Що таке “троп”?
слово чи фраза у переносному значенні |
004 |
загальний прийом підходу до теми виступу |
005 |
ораторський прийом для пояснення чи доведення певного положення |
006 |
Що таке “інверсія”?
перестановка слів у реченні з метою зміни відтінків змісту фрази |
007 |
відступ від теми виступу |
008 |
словосполучення, властиве певній мові |
009 |
Що таке “анафора”?
повторення на початку фрази одних і тих же слів чи словосполучень |
010 |
повторення у кінці фрази одних і тих же слів чи словосполучень |
011 |
порушення граматичної чи логічної правильності мови |
012 |
Що таке “антитеза”?
порушення граматичної чи логічної правильності мови |
013 |
повторення на початку фрази одних і тих же звуків, слів чи словосполучень |
014 |
протиставлення понять, схем, точок зору, подій тощо |
015 |
Що таке “фігура” в мові оратора?
слово чи фраза у переносному значенні |
016 |
зворот мови, що застосовується для підсилення виразності виразу |
017 |
слова для поповнення словника оратора |
018 |
Що таке “алегорія”?
повторення однакових чи схожих звуків у реченні |
019 |
троп, що означає вираження абстрактного поняття за допомогою конкретного образу |
020 |
накопичення декількох схожих визначень, що підсилюють характеристику явища |
021 |
Що таке “літота”?
надмірне перебільшення сили, розміру, якості явища чи предмета |
022 |
стисле, чітке вираження думки без прикрас |
023 |
троп, що будується на художньому зменшуванні |
024 |
Що таке “епітет”?
пропуск слова, яке легко відтворити |
025 |
троп, який образно визначає річ, людину, дію, підкреслюючи найхарактернішу якість |
026 |
повторення одного і того самого слова чи звороту |
027 |
Що таке “епіфора”?
прийом повторення слів (словосполучень) в кінці речень |
028 |
прийом повторення слів (словосполучень) на початку речення чи фрази |
029 |
троп, який образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найхарактернішу якість |
030 |
Що таке “гіпербола”?
троп, який будується на художньому перебільшенні, укрупненні |
031 |
примітка між рядками тексту, коментар до тексту |
032 |
троп, який будується на художньому зменшуванні |
033 |
вживання слова чи виразу в переносному значенні |
034 |
Що таке “уособлення”?
троп, що дозволяє надавати неживим речам або нелюдському життю людських рис
035
формування певного ефекту сприйняття промови різнотипною аудиторією
036
засіб впливу на аудиторію, доведення оратором своєї правоти
037
зворот мовлення, що надає реченню більшої виразності
038
Що таке “персоніфікація”?
синтаксична конструкція, що об’єднує в одне ціле значну кількість речень |
039 |
зворот мовлення, що надає реченню більшої виразності |
040 |
надання абстрактному явищу рис живої особи |
041 |
розгорнута аргументація думки чи положення |
042 |
Що таке “порівняння”?
повторення одного й того ж слова чи звороту |
043 |
розгорнута аргументація думки чи положення |
044 |
троп, що будується на зіставленні одного предмета з іншим за спільною ознакою |
045 |
троп, що будується на перенесенні значення слова за принципом подібності |
046 |
троп, покликаний змалювати складність явища |
047 |
Що таке “гумор”?
змалювання явищ у гостро критичному вигляді |
048 |
змалювання явищ у м’якій, жартівливій інтонації |
049 |
критичне ставлення оратора до об’єкта промови, не висловлене прямо |
050 |
Що таке “градація”?
повторення слова чи виразу для більш експресивного звучання |
051 |
стилістична фігура, що дозволяє показати явище в розвитку |
052 |
художній образ, що будується на сполученні страхітливого з комічним |
053 |
Що таке “риторичне звертання”?
стилістична фігура, що являє собою гасло в чистому вигляді |
054 |
стилістична фігура, що виражає емоційне ставлення оратора до об’єкта його промови |
055 |
традиційне визначення особливостей ораторської манери як “прикрашеної”, урочистої |
056 |
Що таке “риторичний вигук”?
традиційне визначення особливостей ораторської манери |
057 |
запитання, відповідь на яке вже закладено в ньому самому |
058 |
стилістична фігура, що являє собою гасло в чистому вигляді |
059 |
Що таке “риторичне запитання”?
запитання, відповідь на яке вже закладено в ньому самому |
060 |
організація слів, періодів за принципом упорядкування |
061 |
запитання, яке вимагає точної, науково обґрунтованої відповіді |
062 |
Що таке “іронія”?
змалювання явищ у гостро критичному вигляді |
063 |
критичне ставлення оратора до об’єкта промови, не висловлене прямо |
064 |
змалювання явищ у м’якій, жартівливій інтонації |
065 |