Вправи на закріплення

Вправа 1. Поясніть уживання розділових знаків у кінці речення та при перерваній мові.

1. Я б то? боявся в лісі? Ого-го… (Л.Українка). 2. Ти прийшов?! Вернувся?! Сину мій, синочок! (В.Сосюра). 3. А он бачиш? очі! очі! нащо ви здалися?... (Т.Шевченко). 4. Ні… стій… Ба! чуєш?... То весна співає? (Л.Українка). 5. Знову ти?!

Вправа 2. Перепишіть; поставте, де треба, тире.

1. Сміле слово то наші гармати, світлі вчинки то наші мечі (П.Грабовський). 2. За мир у світі всьому це за братерство клич (М.Рильський). 3. Сиротою жити сльози лити (Нар. творч.). 4. Ні, він не боягуз, за чужою спиною не ховатиметься (М.Стельмах). 5. Ти занадто романтик (О.Гончар). 6. Ми рідні браття, ми нерозлучні вояки (П.Грабовський). 7. Рідна мова духовний хліб людини. 8. Говорити не горох молотити (Нар. творч.). 9. Ти щира жінка. 10. Молекулярна вага води вісімнадцять.

Вправа 3. Перепишіть; поставте, де треба, коми.

1. По діброві вітер віє гуляє по полю край дороги гне тополю до самого долу (Т.Шевченко). 2. Піймав не піймав а погнатися можна (Нар. творч.). 3. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. 4. Тече вода в синє море та не витікає (Т.Шевченко). 5. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами (І.Нечуй-Левицький). 6. Людськими шумливими ріками затопились сади і вулиці і майдани. Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті. А на танку стоїть добродушний русявий хлопчина (О.Гончар). 7. Вітер то затихав і летів городами в степ то налітав з новою силою (Г.Тютюнник).

Вправа 4. Перепишіть; поставте, де треба, між однорідними членами речення кому, тире або крапку з комою; двокрапку чи тире при узагальнюючих словах.

1. Жив він тоді не своїм життям громадськими болями журивсь. 2. Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло (І.Нечуй-Левицький).3. Сам на самоті ніколи не хотів зоставатися а все туди рвався де люди хоч здалека стане дивиться, як ходять…(Марко Вовчок). 4. Все моральний стан дисциплінованість бійців і навіть ліси та болота врахував командир. 5. Вона скопала город вимазала оббілила хату призьбу жовтою глиною підвела коло хати віником обмела (За І.Нечуй-Левицьким) .6. Не довго думали і вирішили піти всім класом до музею.

Вправа 5. Зіставте речення, поясніть розділові знаки.

1. Над землею і над гаєм усе мовчало. 2. Коні шарпнули з копита – і помчали стрілою наввипередки. 3. Небо, і поле, і квіти – все усміхалося дітям. 4. Реве та стогне Дніпр широкий (Т.Шевченко). 5. До Дніпропетровська доберемось поїздом або теплоходом на підводних крилах. 6. До Дніпропетровська доберемось або поїздом, або теплоходом на підводних крилах.

Пунктуація складного речення

Сурядні речення (прості в складносурядному) відокремлюються одне від одного комами; на відміну від речень з однорідними членами речення кома ставиться і перед неповторюваними єднальними та розділовими сполучниками і(й), та(і), або, чи: 1. Вона (Соломія) приклала до рани мокру холодну ганчірку, і Остапові стало легше (М. Коцюбинський). 2. Часом качка в повітрі прошумить, або кажан проти місяця блисне. 3. Фронт мовчав, чи його не чути було за вітряницею (О.Гончар).

Кома не ставиться:

1. між двома сурядними реченнями, з’єднаними єднальними сполучниками і(й), та(і), якщо є спільний другорядний член, що відноситься до обох речень: 1. Заснули верби на облозі і вітер задрімав (Л.Глібов). 2. Тільки в одній ліплянці світились два віконця й вився димок з вербового димаря (М.Коцюбинський);

2. якщо сурядні речення є питальними, спонукальними, називними чи безособовими, з’єднаними сполучником і(й): 1. Коли відбудуться збори і хто їх скликає? 2. Свистіння і гуркіт. Вражай і трощи! (М.Бажан). 3. Сумно й глухо (Панас Мирний).

Примітка. Коли присудки в безособових реченнях різні за значенням, кома ставиться: Звечоріло, і в повітрі стало холодніше.

3. перед і(й), та(і) між двома сурядними реченнями, якщо вони відносяться до одного підрядного: 1. Коли він торкнувся смичком до струн скрипки, все на світі зникло і залишилася тільки музика (В.Собко). 2. Як зайшло за гору сонечко, завмер усякий рух та помовк пташиний спів.

Між поширеними сурядними реченнями, особливо коли всередині їх є свої розділові знаки або вони не тісно пов’язані між собою за змістом, перед сполучниками а, але, однак, зате(проте), зрідка перед і, та(і) ставиться крапка з комою: 1. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила; і на полі жайворонок, соловейко в гаї землю, убрану весною, вранці зустрічають… (Т.Шевченко). 2. Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак, але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання (Леся Українка).

Крапка з комою ставиться завжди між поширеними сурядними реченнями, коли немає сполучника (у безсполучниковому реченні): День промчався над землею; хороший, ясний, літній день пробіг, як тінь, над нею (Панас Мирний).

Якщо в складносурядному реченні друге містить у собі висновок, швидку (різку) зміну подій, протиставлення, тоді перед сполучниками і, та(і), рідше перед іншими сполучниками замість коми ставимо тире: 1. Машиніст натискує на кнопку – і тепловоз вирушає в путь. 2. Глянув я на лівий бік від себе – а там знов нова картина, нова краса (І.Нечуй-Левицький).

Не ставиться кома у таких сполуках, як більш ніж, менш ніж, не раніше ніж, не пізніше ніж, а також у фразеологізмах обставинного, зокрема порівняльного, значення: Руки були як лід, блідий як сніг, пролетів як стріла, йде як по маслу, свіжий як огірочок, зробити як слід, ллє як із відра, жах як страшно, невідомо скільки, приніс скільки міг (зміг), їли що попало, все одно як, байдуже хто, прийди коли хочеш.

У безсполучникових складних реченнях ставляться: а) кома, коли складне безсполучникове речення складається з непоширених простих речень: Вітер віє, сонце гріє; б) крапка з комою, коли прості речення поширені, мають свої розділові знаки, не тісно пов’язані за змістом: Защебетав соловейко, угору летючи; закувала зозуленька, на дубу сидячи (Т.Шевченко); в) двокрапка і тире.

Двокрапка ставиться тоді, коли друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому, або пояснює, доповнює перше речення, розкриває його зміст чи зміст окремого члена: 1. Яка краса: відродження країни (О.Олесь). 2. Було ясно: космонавтам потрібні серйозні знання основ наук та інженерна кваліфікація.

Тире в безсполучниковому складному реченні ставиться при різкій (швидкій) зміні подій чи несподіваному наслідку; при протиставленні; коли перше речення вказує на час, умову того, про що говориться в другому реченні; коли зміст першого речення порівнюється (зіставляється) зі змістом другого речення; коли одне з речень містить у собі висновок, наслідок того, про що говориться в другому. Наприклад: 1. Війнув вітер – листя з клена полетіло. 2. Зійде сонце – утру сльози, ніхто не побачить (Т.Шевченко). 3. Поле угноїш – урожай потроїш (Нар. творч.). 4. Говорить – шовком вишиває (Нар. творч.). 5. Подивилась ясно – заспівали скрипки (П.Тичина).