- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Вправи на закріплення
Вправа 1. Напишіть слова разом, окремо, через дефіс.
Будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки.
Вправа 2. Запишіть слова у три колонки: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться окремо; 3) які пишуться через дефіс. Назвіть, що в поданих словосполученнях є часткою.
Тільки/б, той/таки, а/все/ж/таки, що/сь, будь/що, що/дня, чи/що, тоб/то, коли/то, такий/же, от/же, коли/ж/то, де/хто, будь/де, ходи/но, аби/куди, авже/ж, поки/що, ото/ж, наче/б/то, не/мов/би/то, будь/що/будь, звідки/не/будь, що/ж/до, хоч/не/хоч, як/не/як.
Вправа 3. Напишіть слова разом, окремо або через дефіс; поясніть їх правопис.
Коли(б)то, (ні)скільки, казна(з)яким, (будь)коли, так(то), (що)правда, тому(таки), (де)хто, (що)ночі, тільки(що), (як)найсерйозніше, тому(то), куди(небудь), все(ж)таки, де(в)кого, (от)вискочить, (що)хвилини, все(таки), дарма(що), (таки)вивчив, (що)до, (будь)як, де(в)чому, як(небудь), коли(сь), (де)інде, казна(як), як(найкраще), (де)далі, (аби)то, аби(тільки), як(таки), де(в)чому.
Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
1. Тире між підметом і присудком на місці пропущеної зв’язки є ставиться, якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменником або числівником у називному відмінку: Київ – столиця України. Десять – числівник.
2. Тире ставиться, якщо перед присудком стоять слова це, то, ось: 1. Повторення – це мати навчання. 2. Вірний приятель – то найбільший скарб. 3. Захист Вітчизни – ось найважливіша справа всього народу.
3. Уживається тире і тоді, коли один або обидва головні члени речення виражені неозначеною формою дієслова: Жити – Вітчизні служити.
4. Тире ставиться у неповному реченні на місці пропущеного присудка: Люди раді літу, а бджоли – цвіту.
5. Тире в простому реченні також ставиться після присудкової групи слів при відсутності дієслова-присудка, при наявності великої паузи: За рікою – луки, річечка й озера, а десь там вдалині – повноводний Дніпро (Ю.Збанацький).
Кома між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками, ставиться завжди: перед протиставними сполучниками; перед єднальними і розділовими, коли вони повторюються; між частинами складних сполучників; між парами, якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками парами. Двокрапка вживається перед однорідними членами речення після узагальнюючих слів, а тире – після однорідних членів речення перед узагальнюючими словами. Якщо при узагальнюючих словах є слова як-от, а саме, то перед ними ставимо кому, а після них – двокрапку: У заповіднику живе багато цінних тварин, а саме: зубри, олені, лосі, куниці, борсуки та ін.
Коли ж після узагальнюючого слова й однорідних членів речення продовжується, то після узагальнюючого слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів – тире.
При наявності різкого протиставлення, швидкої зміни подій, наслідку або причинного значення між однорідними членами речення ставимо тире. Вживаємо тире і перед сполучниками і, та (в значенні і), наприклад: 1. Сонце не гріло – палило. 2. Стукіт коліс затихав, затихав – і стих. 3. Поглянь на вид – та й питай здоров’я.
Між поширеними однорідними членами речення, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки, ставимо крапку з комою: Легенький вітерець подихає з теплого краю; перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку.
6. Означення, які характеризують предмет з одного боку, уточнюють або конкретизують рису попереднього означення, завжди однорідні, між ними ставиться кома. Неоднорідні ж означення характеризують предмет з різних боків, вимовляються рівним голосом, паузи між ними немає, не можна вставити єднальний сполучник і, кома між ними не ставиться. Наприклад: На клумбах розрослися червоні, білі, сині квіти. Стояв тихий, погожий ранок. Холодні осінні тумани клубочать угорі (М.Коцюбинський). На нічному зоряному небі з’явився літак.
Відокремлюються художні означення (епітети), які стоять в основному після означуваного слова: Падав сніг, густий, лапатий, холодний.
Якщо ж означення виражені різними частинами мови (займенниками, прикметниками, числівниками), вони, як правило, неоднорідні і комами не відокремлюються: Це була моя перша велика праця. Однак коли після означення, вираженого прикметником, іде дієприкметниковий зворот, кома ставиться: У вранішньому, залитому сонцем лісі було багряно від осіннього листя.
