Вправи на закріплення

Вправа 1. Напишіть слова разом, окремо, через дефіс.

Будь/що, все/таки, де/з/чим, що/до, що/ж/до, де/б/таки, аби/що, аби/коли, бозна/як, аби/то, як/от, знов/таки, все/ж, будь/де, будь/на/якім, де/б/то/не/було, звідки/небудь, як/раз, що/то/за, чий/небудь, будь/хто, хіба/що, от/таки, все/ж/таки.

Вправа 2. Запишіть слова у три колонки: 1) які пишуться разом; 2) які пишуться окремо; 3) які пишуться через дефіс. Назвіть, що в поданих словосполученнях є часткою.

Тільки/б, той/таки, а/все/ж/таки, що/сь, будь/що, що/дня, чи/що, тоб/то, коли/то, такий/же, от/же, коли/ж/то, де/хто, будь/де, ходи/но, аби/куди, авже/ж, поки/що, ото/ж, наче/б/то, не/мов/би/то, будь/що/будь, звідки/не/будь, що/ж/до, хоч/не/хоч, як/не/як.

Вправа 3. Напишіть слова разом, окремо або через дефіс; поясніть їх правопис.

Коли(б)то, (ні)скільки, казна(з)яким, (будь)коли, так(то), (що)правда, тому(таки), (де)хто, (що)ночі, тільки(що), (як)найсерйозніше, тому(то), куди(небудь), все(ж)таки, де(в)кого, (от)вискочить, (що)хвилини, все(таки), дарма(що), (таки)вивчив, (що)до, (будь)як, де(в)чому, як(небудь), коли(сь), (де)інде, казна(як), як(найкраще), (де)далі, (аби)то, аби(тільки), як(таки), де(в)чому.

Пунктуація простого речення. Тире між членами речення

1. Тире між підметом і присудком на місці пропущеної зв’язки є ставиться, якщо підмет та іменна частина складеного присудка виражені іменником або числівником у називному відмінку: Київ – столиця України. Десять – числівник.

2. Тире ставиться, якщо перед присудком стоять слова це, то, ось: 1. Повторення – це мати навчання. 2. Вірний приятель – то найбільший скарб. 3. Захист Вітчизни – ось найважливіша справа всього народу.

3. Уживається тире і тоді, коли один або обидва головні члени речення виражені неозначеною формою дієслова: Жити – Вітчизні служити.

4. Тире ставиться у неповному реченні на місці пропущеного присудка: Люди раді літу, а бджоли – цвіту.

5. Тире в простому реченні також ставиться після присудкової групи слів при відсутності дієслова-присудка, при наявності великої паузи: За рікою – луки, річечка й озера, а десь там вдалині – повноводний Дніпро (Ю.Збанацький).

Кома між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками, ставиться завжди: перед протиставними сполучниками; перед єднальними і розділовими, коли вони повторюються; між частинами складних сполучників; між парами, якщо однорідні члени речення з’єднані сполучниками парами. Двокрапка вживається перед однорідними членами речення після узагальнюючих слів, а тире – після однорідних членів речення перед узагальнюючими словами. Якщо при узагальнюючих словах є слова як-от, а саме, то перед ними ставимо кому, а після них – двокрапку: У заповіднику живе багато цінних тварин, а саме: зубри, олені, лосі, куниці, борсуки та ін.

Коли ж після узагальнюючого слова й однорідних членів речення продовжується, то після узагальнюючого слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів – тире.

При наявності різкого протиставлення, швидкої зміни подій, наслідку або причинного значення між однорідними членами речення ставимо тире. Вживаємо тире і перед сполучниками і, та (в значенні і), наприклад: 1. Сонце не гріло – палило. 2. Стукіт коліс затихав, затихав – і стих. 3. Поглянь на вид – та й питай здоров’я.

Між поширеними однорідними членами речення, особливо коли в їх складі є свої розділові знаки, ставимо крапку з комою: Легенький вітерець подихає з теплого краю; перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку.

6. Означення, які характеризують предмет з одного боку, уточнюють або конкретизують рису попереднього означення, завжди однорідні, між ними ставиться кома. Неоднорідні ж означення характеризують предмет з різних боків, вимовляються рівним голосом, паузи між ними немає, не можна вставити єднальний сполучник і, кома між ними не ставиться. Наприклад: На клумбах розрослися червоні, білі, сині квіти. Стояв тихий, погожий ранок. Холодні осінні тумани клубочать угорі (М.Коцюбинський). На нічному зоряному небі з’явився літак.

Відокремлюються художні означення (епітети), які стоять в основному після означуваного слова: Падав сніг, густий, лапатий, холодний.

Якщо ж означення виражені різними частинами мови (займенниками, прикметниками, числівниками), вони, як правило, неоднорідні і комами не відокремлюються: Це була моя перша велика праця. Однак коли після означення, вираженого прикметником, іде дієприкметниковий зворот, кома ставиться: У вранішньому, залитому сонцем лісі було багряно від осіннього листя.