Вправи на закріплення

Вправа 1. Визначте будову сполучників, за значенням і синтаксичною роллю у таких реченнях:

Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, неначе збита крилами бджол (М. Коцюбинський). А наді мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться з снігом (М. Стельмах).

Вправа 2. Запишіть речення, визначте, де сполучники, а де сполучення слів.

Його шанують (за)те, що ніколи не підводить; втомився – (за)те справу зробив; (як)би там не було, а ми встигли; (як)би не гомін, то зосередився б; написав матусі (про)те, що незабаром приїду до неї в гості; шлях тернистий, (про)те правильний; (що)б, як Ви гадаєте, подарувати рідній сестричці на день народження? (Що)б її добрі очі засіяли від радощів, подарую українську вишиванку; я (те)ж буду рада; пані Леся мені говорила (те)ж саме.

Вправа 3. Скласти речення для використання їх у документах зі сполучниками: адже, начебто, притому, тобто, тощо, також, хоча б, коли б, все ж, до того ж, для того щоб, з того часу як, тільки що, тимчасом як, у міру того як, тільки-но, не тільки...але й, як...так.

Вправа 4. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. Гетьте, думи, ви хмари осінні! То (ж) тепера весна золота! (Л.Українка). 2. Я люблю тебе, друже, за (те), що не можу тебе не любити (В.Сосюра). 3. Листя (що) далі, то більше опадало (Д.Міщенко). 4. Не знаю, як (би) склалася моя доля, коли (б) біля неї не стояла, не (мов) благання, моя зажурена мати (М.Стельмах). 5. Як (би) ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко). 6. Дарма (що) рудим називають, за (те) ж серце в нього золоте (О.Гончар).

Вправа  5. Напишіть слова разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх правопис.

(Не) наче, отож (бо), а (як) же, тому (що), тим (то), як (би), (при) чому, то (б) то, про (те), (не) зважаючи на (те) що, ніби (то), тільки (но), (не) (мов) (би), (не) наче (б) (то), перед (тим) як, що (б), то (ж), буцім (то), (а) ніж, (тим) часом (як), адже (ж), як (би) (то), (не) наче (б), для (того) що (б), тому (то).

Вправа 6. Складіть речення, у яких би слова якщо, теж, притому, якби, щоб, проте і зате писалися разом і окремо. Поясніть правопис.

Правопис часток

Часткою називається службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки належать до неповнозначних частин мови. Функція часток – надати додаткових семантичних відтінків певному слову або реченню в цілому.

За значенням і вживанням частки поділяються на кілька груп.

1. Частки, що надають смислових відтінків: вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, оно; означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки; підсилювальні: і, й, та (у ролі часток), навіть, аж, таки, ой (у ролі часток), ще, гей.

2. Частки, що вказують на модальні відтінки (відношення до дійсності): стверджувальні: так, еге ж, отож, аякже, авжеж; заперечні: ні, не, ані; спонукальні: хай, нехай, ну, давай, бодай; питальні: невже, хіба, чи, що за; власне-модальні (вони виражають сумнів припущення, невпевненість): навряд чи, ба, ну, чи не.

3. Формотворчі частки: хай, нехай, най-, як-, що-, би (б). Частки хай, нехай допомагають утворювати форми наказового способу. Частки най-, як-, що- використовуються для утворення форм найвищого ступеня прикметників і прислівників: якнайкращий, якнайбільше. За допомогою часток би (б) утворюються форми умовного способу: ходив би, ходила б.

4. До словотворчих належать частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь, -би, б, же, ж. Частки не, ні також можуть бути словотворчими: нелюб, ненависть, нікчема, нісенітниця, ніхто, ніщо.

З різними частинами мови частки можуть писатися разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться:

1) словотворчі частки аби-, де-, ні-, -ся (сь), як-, що- (абикуди, деякий, нізвідки, щось, якнайсильніше, щонайбільше).

Примітка. Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник або частка, то всі компоненти пишуться окремо (аби до кого, аби ж куди, ні в якому). Коли частка стоїть після слова, до якого відноситься, то вона також пишеться окремо: чи що, дарма що, хіба що, тільки що;

2) частки би (б), же (ж) в складі сполучників і сполучних слів: аби, якби, неначебто, щоб, ніби, атож.

Окремо пишуться: частки б, би, хай, нехай, що виконують формотворчу функцію, та фразові: ж, же, навіть, ось, майже, якраз, це тільки, лиш, ну, ніби, саме. Напр.: Знаю … добре знаю!.. Та хай кажуть, хай думають …(Мирн.) Навіть не закінчивши середньої школи, Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ. (Гонч.)

Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -от, -таки, -то, якщо їх вжити для підсилення чи пом’якшення значення слова (читай-бо, тільки-но, піди-но, тим-то, знав-таки), словотворчі частки будь-, казна-, -небудь, хтозна- (будь-який, казна-що, хто-небудь).

Частки можуть писатися разом, окремо, через дефіс з тими словами, які вони доповнюють у значенні.