- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Вправи на закріплення
Вправа 1. Визначте будову сполучників, за значенням і синтаксичною роллю у таких реченнях:
Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, неначе збита крилами бджол (М. Коцюбинський). А наді мною вечір жменями засіває зорі, а біля мене арфами бринять підморожені верби, а під ногами голубі тіні бавляться з снігом (М. Стельмах).
Вправа 2. Запишіть речення, визначте, де сполучники, а де сполучення слів.
Його шанують (за)те, що ніколи не підводить; втомився – (за)те справу зробив; (як)би там не було, а ми встигли; (як)би не гомін, то зосередився б; написав матусі (про)те, що незабаром приїду до неї в гості; шлях тернистий, (про)те правильний; (що)б, як Ви гадаєте, подарувати рідній сестричці на день народження? (Що)б її добрі очі засіяли від радощів, подарую українську вишиванку; я (те)ж буду рада; пані Леся мені говорила (те)ж саме.
Вправа 3. Скласти речення для використання їх у документах зі сполучниками: адже, начебто, притому, тобто, тощо, також, хоча б, коли б, все ж, до того ж, для того щоб, з того часу як, тільки що, тимчасом як, у міру того як, тільки-но, не тільки...але й, як...так.
Вправа 4. Перепишіть, розкриваючи дужки.
1. Гетьте, думи, ви хмари осінні! То (ж) тепера весна золота! (Л.Українка). 2. Я люблю тебе, друже, за (те), що не можу тебе не любити (В.Сосюра). 3. Листя (що) далі, то більше опадало (Д.Міщенко). 4. Не знаю, як (би) склалася моя доля, коли (б) біля неї не стояла, не (мов) благання, моя зажурена мати (М.Стельмах). 5. Як (би) ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко). 6. Дарма (що) рудим називають, за (те) ж серце в нього золоте (О.Гончар).
Вправа 5. Напишіть слова разом, окремо або через дефіс. Поясніть їх правопис.
(Не) наче, отож (бо), а (як) же, тому (що), тим (то), як (би), (при) чому, то (б) то, про (те), (не) зважаючи на (те) що, ніби (то), тільки (но), (не) (мов) (би), (не) наче (б) (то), перед (тим) як, що (б), то (ж), буцім (то), (а) ніж, (тим) часом (як), адже (ж), як (би) (то), (не) наче (б), для (того) що (б), тому (то).
Вправа 6. Складіть речення, у яких би слова якщо, теж, притому, якби, щоб, проте і зате писалися разом і окремо. Поясніть правопис.
Правопис часток
Часткою називається службова частина мови, яка надає окремим словам або й цілим реченням певного смислового чи емоційного відтінку. Частки належать до неповнозначних частин мови. Функція часток – надати додаткових семантичних відтінків певному слову або реченню в цілому.
За значенням і вживанням частки поділяються на кілька груп.
Частки, що надають смислових відтінків: вказівні: ось, осьде, он, онде, от, оце, оно; означальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно (стільки); обмежувально-видільні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки; підсилювальні: і, й, та (у ролі часток), навіть, аж, таки, ой (у ролі часток), ще, гей.
Частки, що вказують на модальні відтінки (відношення до дійсності): стверджувальні: так, еге ж, отож, аякже, авжеж; заперечні: ні, не, ані; спонукальні: хай, нехай, ну, давай, бодай; питальні: невже, хіба, чи, що за; власне-модальні (вони виражають сумнів припущення, невпевненість): навряд чи, ба, ну, чи не.
Формотворчі частки: хай, нехай, най-, як-, що-, би (б). Частки хай, нехай допомагають утворювати форми наказового способу. Частки най-, як-, що- використовуються для утворення форм найвищого ступеня прикметників і прислівників: якнайкращий, якнайбільше. За допомогою часток би (б) утворюються форми умовного способу: ходив би, ходила б.
До словотворчих належать частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь, -би, б, же, ж. Частки не, ні також можуть бути словотворчими: нелюб, ненависть, нікчема, нісенітниця, ніхто, ніщо.
З різними частинами мови частки можуть писатися разом, окремо і через дефіс.
Разом пишуться:
1) словотворчі частки аби-, де-, ні-, -ся (сь), як-, що- (абикуди, деякий, нізвідки, щось, якнайсильніше, щонайбільше).
Примітка. Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник або частка, то всі компоненти пишуться окремо (аби до кого, аби ж куди, ні в якому). Коли частка стоїть після слова, до якого відноситься, то вона також пишеться окремо: чи що, дарма що, хіба що, тільки що;
2) частки би (б), же (ж) в складі сполучників і сполучних слів: аби, якби, неначебто, щоб, ніби, атож.
Окремо пишуться: частки б, би, хай, нехай, що виконують формотворчу функцію, та фразові: ж, же, навіть, ось, майже, якраз, це тільки, лиш, ну, ніби, саме. Напр.: Знаю … добре знаю!.. Та хай кажуть, хай думають …(Мирн.) Навіть не закінчивши середньої школи, Вася нетерпляче, з буйним азартом молодості, кинувся у білий світ. (Гонч.)
Через дефіс пишуться частки -бо, -но, -от, -таки, -то, якщо їх вжити для підсилення чи пом’якшення значення слова (читай-бо, тільки-но, піди-но, тим-то, знав-таки), словотворчі частки будь-, казна-, -небудь, хтозна- (будь-який, казна-що, хто-небудь).
Частки можуть писатися разом, окремо, через дефіс з тими словами, які вони доповнюють у значенні.
