Вправи на закріплення

Вправа 1. Поставте пропущені прийменники.

Виписав … книги, ходив … дерев, привезли металоконструкції … прохання, … тебе я спізнився, чуприна виглядала … кашкета, узяв книгу … неї, запливли … буйка, прибіг … тебе, рости … шляху, зупинилися … шляху, … чаю.

Вправа 2. Запишіть слова разом, окремо чи через дефіс.

За/для нас, з/поміж нас, по/між людьми, на/зустріч щастю, на/зустріч з братом, на/пере/додні свята, у/напрямку до площі, із/за рогу вулиці, з/під моєї опіки, дивитися в/гору, вдивлятися в/гору високу, по/над деревами, по/під хмари, з/по/над хмар, з/над вершин дубів.

Вправа 3. Визначте прийменники за походженням і за морфологічним складом. Поясніть правопис.

За рахунок, вздовж, попід, біля, з-над, в міру, під час, із-за, всупереч, поза, посеред, у зв’язку, з-поміж, при, у напрямку до, навколо, згідно з, протягом, проміж, задля.

Вправа 4. Доповніть речення, добираючи з дужок потрібні слова або словосполучення слів.

1. Ми поселилися утрьох… Ми поселилися у трьох… (кімнатах; в одній кімнаті). 2. Хлопці повернули вбік… Хлопці повернули в бік… (із стежки; річки). 3. Спочатку… З початку… (року; треба подумати). 4. Кожен це пояснював по-своєму… Кожен це пояснював по своєму… (і ми ніяк не могли дійти згоди; розумінню).

Вправа 5. Перекласти словосполучення з прийменниками українською мовою. порівняти прийменники, уживані в українській та російській мовах.

Принять к сведению, смотря по погоде, при таких условиях, войти в аудиторию, пришел по делу, отправить по почте, видно по глазам, называть по имени, при жизни, по недоразумению, в защиту, идти по берегу, знать по газетам, по ошибке, товарищ по оружию, из-за неосторожности, на следующий день, по случаю, при исполнении служебных обязанностей, при желании, в один день, по требованию, в рассрочку, поступить в университет, по возвращении, мероприятия по, обратиться к преподавателю, по собственному желанию.

Правопис сполучників

Сполучником називається службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення.

За будовою сполучники поділяються на прості, складні і складені.

Простих (первісних) сполучників небагато: і, а, та, бо, чи.

Складні утворилися внаслідок злиття двох слів, що належали займенникам, прислівникам, часткам: щоб (що + б), якщо (як + що), ніби (ні + би), якби (як + би).

Складеними називаються сполучення кількох слів, у яких повнозначні слова (займенники, прислівники, частки) вже втратили своє лексичне значення і виконують функцію сполучників: тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що.

Сполучники якщо, якби, аякже, зате, проте треба відрізняти від однозвучних з ними сполучень займенників і прислівників з частками б, би, ж, же, займенників з прийменниками за, про.

Складні сполучники завжди пишуться разом. Напр., мовби, немов, щоб. Білі яблуні, як я хочу, щоб ви розцвілись (Сосюра). Така рада … мовби свою дочку уздріла.

Складні сполучники треба відрізняти від сполучень слів, які складаються з повнозначного слова і частки (б, би, же, ж, як) або прийменника. Такі словосполучення пишуться окремо. Пор. приклади: Що б ти хотіла від мене почуть, моя люба матусю. Щоб ти не хвилювалася, мамо, я до тебе незабаром приїду. Якщо частки мають підсилювальне значення, вони також пишуться окремо: все ж, все ж таки, хоч би тощо.

Завжди разом пишуться сполучники адже, аніж, мовби, начеб, ніби, начебто, нібито, немовбито, буцімто (вони не мають однозвучних паралелей). Дощ полив, начебто з відра.

Складені сполучники завжди пишуться окремо: Через те що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів.

Окремо пишуться парні сполучники: Не стільки просуваємося, скільки бажаємо того!

Через дефіс пишуться сполучники тому-то, аби-то, тільки-но, отож-то. Тільки-но Сіверцев … хотів віддати команду, як важка гаряча болванка просвистіла над самою його головою і знесла щит.