- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Основні правила запису цифрової інформації
Простий кількісний числівник, який називає однозначне число (без вказівки на одиницю виміру), в запису відтворюється словом, а не цифрою: завдань повинно бути не більше двох. Якщо однозначне число супроводжується найменуванням одиниць виміру, воно пишеться цифрами: Було забраковано 28 т готової продукції.
Якщо запис ведеться арабськими цифрами, то порядковий числівник вводиться в текст з відмінковим закінченням (радіоприймачі 1-го класу). При перерахуванні кількох порядкових числівників відмінкове закінчення ставиться один раз: 1, 2 і 3-го класу.
Складні слова, перша частина яких цифрове позначення, можуть писатися в документах комбіновано: 100-процентний, 4-міліметровий. Дозволяється другу частину таких слів скорочувати - 50 км.
Приблизна кількість у діловому стилі відтворюється обмеженим числом зворотів: понад, до, більше, менше.
Вправа на закріплення
Вправа 1. У поданих реченнях замініть цифри словами.
Північні кулики можуть пролетіти до 3000 км. З кубічного метра деревини можна одержати целофанову стрічку завдовжки 6 км при ширині 1 метр. Крижаний вал виріс на 30 м заввишки. Язик жирафи досягає 60 см. Пісню жайворонка чути з висоти 600 м.
Вправа 2. Спишіть словосполучення і замість крапок поставте нормативні закінчення.
Півтор... годин..., півтор... метр..., півтор... кілограм..., півтор... відр..., півтор... міліметр..., півтор... тонн..., півтор... центнер..., півтор... вікн..., півтор... склянк..., півтор... вагон..., півтор... літр..., півтор... рок... .
Вправа 3. Поєднайте числівники з іменниками.
1,2 (сторінка); 3/4 (метр); 18,2 (градус).
Вправа 4. Виберіть потрібну форму числівника, запишіть у відповідному відмінку з іменником.
Зранку на льотовищі приземлилося (десять, десятеро) бойових літак... .
На зустрічі глав держав були присутні (три, троє) міністр ... .
Високих урядових нагород удостоєні вчені країни, серед них (два, двоє) професор ... .
Вправа 5. Поєднайте числівники з іменником і поставте їх у формах родового і орудного відмінків.
3 (міністр), 5 (слово), 7 (кореспондент), 9 (харків’янин), 8 (агроном), 21 (газета), 34 (зошит), 13 (книжка), 4 (сани), 5 (болгарин), 17 (градус), 3 (ножиці).
Вправа 6. Поставте числівники 300, 400, 700, 800, 900 і кількасот у родовому і орудному відмінках.
Вправа 7. Напишіть правильний варіант.
2 (чоловік, боєць, військовослужбовець, робітник, водень); 3 (сантиметр, грам, машина, бронетранспортер, гордість); 4 (відсоток, рік, кут, трикутник, недолік).
Вправа 8. Як правильно сказати:
1. Початок засідання у 4 години чи початок засідання о 16.00 (о 16 год.). 2. Зустріч відбудеться пів на сьому вечора чи зустріч відбудеться о 18.30 (о 18.30 хв.). 3. Збори завершилися в 13 дня чи збори завершилися о 13.00 (о 13 год.).
Правопис службових частин мови Правопис прийменників
Прийменник – службова частина мови, що охоплює слова, які уточнюють граматичне значення іменників у непрямих відмінках, і служить для зв’язку цих відмінкових форм з іншими словами в реченні. Морфологія поділяє їх на прості, складні і складені за будовою; непохідні й похідні за походженням.
Прості – з, у, в, на тощо.
Складні прийменники утворюються з кількох простих: поміж, задля, з-під, з-над, з-між, з-поміж, проміж, посеред, з-поза, з-за, поза.
Складені (відіменні, віддієслівні тощо): в силу, в галузі, на чолі, по лінії, у зв’язку, на відміну від, з огляду на, у порівнянні, нарівні з, незалежно від та ін.
Похідними називаються ті прийменники, що утворюються від інших частин мови:
від іменників: край, круг, кінець, коло, протягом, шляхом: Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх;
від прислівників: вздовж, посеред, вслід, всупереч, поруч, позад, осторонь, поверх: Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі.
Прийменники пишуться разом, окремо і через дефіс.
Разом пишуться:
прийменники, похідні від прислівників: назустріч волі, навколо площі, обабіч стежки. Такі прийменники необхідно відрізняти від однозвучних сполучень прийменника з іменником. Порівняйте: Назустріч волі і на зустріч з бізнесменом;
складні прийменники: напередодні Нового року, навколо яблуні, щодо завдань.
Окремо пишуться:
прості непохідні прийменники з повнозначними словами: у нього, на обіді, з дощем;
складені похідні прийменники, утворені з частин мови (окремо пишуться всі компоненти): на шляху до, поряд із, у напрямку до, залежно від, у зв’язку із, згідно з, на відміну від.
Через дефіс пишуться прийменники, першою частиною яких є компоненти з (із). Наприклад: з(із)-за лісу, з-під вишні, з-над гори, з-під нагляду.
Пам’ятайте, щоб уникнути збігу приголосних, для милозвучності мови іноді до прийменника, що закінчується на приголосну, приєднують і чи о.
Порівняйте приклади. Вимовляється легко Складності у вимові
зі станом з станом
наді мною над мною
із нею з нею
днів зо два днів з два
