- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Відмінювання числівників
Числівник один відмінюється за родами, числами і відмінками, як займенник той. Тут наявні паралельні форми одно (одне), (на) одному (однім), однієї (одної), однією (одною).
Зразок відмінювання числівника один, одно (одне), одна:
Однина Множина
чол. і середн. рід жін. рід
Н. один, одне (одно) одна одні
Р. одного однієї (одної) одних
Д. одному одній одним
З. Н. або Р. одну Н. або Р.
О. одним однією (одною) одними
М. (на) одному (однім) (на) одній (на) одних
Числівники два, три, чотири, кілька відмінюються так:
(звернути увагу на орудний відмінок чотирма!)
Н. два дві три чотири кілька
Р. двох трьох чотирьох кількох
Д. двом трьом чотирьом кільком
З. Н. або Р. Н. або Р. Н. або Р. Н. або Р.
О. двома трьома чотирма кількома
М. (на) двох (на) трьох (на) чотирьох (на) кількох
Числівники п’ять-двадцять, тридцять-вісімдесят, кільканадцять, кількадесят відмінюються за таким зразком:
Н. п’ять шість сім
Р. п’яти, п’ятьох шести, шістьох семи, сімох
Д. п’яти, п’ятьом шести, шістьом семи, сімом
З. Н. або Р. п’ятьох шість або шістьох сім або сімох
О. п’ятьма п’ятьома шістьма, шістьома сьома, сімома
М. (на) п’яти, (на) п’ятьох (на) шести, (на) шістьох, (на) семи, (на) сімох
Н. вісім п’ятдесят
Р. восьми, вісьмох п’ятдесяти, п’ятдесятьох
Д. восьми, вісьмом п’ятдесяти, п’ятдесятьом
З. вісім або вісьмох п’ятдесят або п’ятдесятьох
О. вісьма, вісьмома п’ятдесятьма, п’ятдесятьома
М. (на) восьми, вісьмох (на) п’ятдесяти, (на) п’ятдесятьох
У назвах десятків в українській мові змінюється лише друга частина, на відміну від російської мови, де змінюються обидві частини (пятидесяти, шестидесяти).
У числівниках шість, сім, вісім при відмінюванні відбувається чергування голосних і з е, о (шести, семи, восьми).
У числівниках на -дцять і -десят, на відміну від російської мови, при відмінюванні змінюється лише друга частина.
У числівниках п’ятдесят, п’ятсот в українській мові не зберігається м’який знак, що є у слові п’ять. Тим більше не може його бути після першої частини у числівниках шістдесят, сімдесят, вісімдесят, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот.
У числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується середня частина, а не перша, як у російській мові.
Числівники 40, 90, 100 в усіх відмінках, крім називного і знахідного, приймають закінчення -а (сорока, дев’яноста, ста).
У складних числівниках, що є назвами сотень ( двісті - дев’ятсот), відмінюються обидві частини.
Н. двісті п’ятсот
Р. двохсот п’ятисот
Д. двомстам п’ятистам
З. двісті п’ятсот
О. двомастами п’ятьмастами, п’ятьомастами
М. (на) двохстах (на) п’ятистах
В орудному відмінку можливі паралельні форми:
п’ятьмастами і п’ятьомастами
шістьмастами і шістьомастами
сьомастами і сімомастами
вісьмастами і вісьмомастами
дев’ятьмастами і дев’ятьомастами
Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: (двох, двом ..., обох, обом ..., трьох, трьом).
Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмінках такі форми: обох, обом, обома, на обох.
Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, дванадцятеро тощо в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: (чотирьом, дванадцятьом і т.ін.).
Числові назви тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.
Після числівників два, обидва, три, чотири іменник стоїть у множині в тому самому відмінку, що й числівник: два курсанти, двох курсантів, двом курсантам.
Після числівників двоє, троє, четверо, п’ять і більше, вжитих у називному відмінку, іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє абітурієнтів, четверо офіцерів, п’ять днів. Але якщо числівник стоїть у непрямому відмінку, то й іменник стоїть у цьому ж самому відмінку: п’яти днів, п’яти дням, п’ятьма днями.
Після числівників тисяча, мільйон, мільярд та після дробових числівників іменник стоїть у родовому відмінку: тисяча тонн, тисячею тонн.
У датах назви місяців вживаються тільки у родовому відмінку: перше лютого, першого лютого, першому лютого.
Дробові числівники з іменниками вимагають родового відмінка однини: дві третини розчину.
Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі і відмінку: сьомий день, сьома година, сьоме число, сьомого дня, сьомі числа.
