- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Вправи на закріплення
Вправа 1. Перепишіть словосполучення, розкриваючи дужки.
(По) нашому полю, вийшло (по) нашому; робіть це хоч (де) коли, (де) коли це було; (в) цілому правильно; це мені (до) вподоби; припало (до) смаку; працювали пліч (о) пліч; йшли плече (в) плече; (в) край схвильований, (в) край, де вона мешкає, робив це (з) року (в) рік; візьми (за) одно і газету; день (у) день на Дніпрі, він ішов (по) переду; дорога пішла (у) гору.
Вправа 2. Складіть речення з прислівниками і сполученням прийменників з іменниками.
Вбік – у бік; набік – на бік; вдень – в день; докупи – до купи; зранку – з ранку; спочатку – з початку; наголову – на голову; напам’ять – на пам’ять; назустріч – на зустріч; наполовину – на половину; вгору – в гору; догори – до гори; насилу – на силу.
Вправа 3. Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужках: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.
Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється (ген) ген, узяв (за) багато, купив (на) виплат, (по)іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині.
Вправа 4. Складіть і запишіть речення із поданими прислівниками та співзвучними з ними словами.
Насторожі – на сторожі; назустріч – на зустріч; доволі – до волі; усередині – у середині; по-третє – по третє.
Вправа 5. Запишіть подані слова разом, через дефіс, окремо. Прокоментуйте їх правопис.
Високо/високо, на/славу, не/ждано/не/гадано, тільки/тільки, по/господарськи, близько/близько, з/краю/в/край, до/в/подоби, за/рахунок, на/відмінно, по/сусідськи, на/вкруги, на/весні, у/тричі, на/швидку, з/далека, з/годом, по/одинці, з/верху, від/нині, до/дому, в/ряди/годи, по/іншому, на/довго, на/ добридень, в/смак, поза/торік.
Вправа 6. Складіть і запишіть речення із поданими прислівниками разом, через дефіс, окремо. Прокоментуйте їх правопис.
По/тім, без/упину, за/надто, без/кінця, по/новому, в/ночі, на/жаль, по/батьківськи, без/вісти, на/сьогодні, по/домашньому, в/перше, до/речі, по/літньому, в/двічі, до/ краю, по/моєму, на/троє, з/горя, по/твоєму, до/дому, до/загину, по/товариськи, по/троху, до/смаку, давним/давно, по/тім, до/тла, пліч/о/пліч, від/давна, на/сміх, без кінця/краю.
Правопис числівників
Числівник частина мови, що виражає числову ознаку і відповідає на питання скільки?, котрий?
Відповідно за значенням числівники поділяються на кількісні і порядкові.
Кількісні числівники називають кількість предметів і відповідають на питання скільки? До них належать: власне кількісні (шість, чотириста, двадцять п’ять), збірні ( троє, п’ятнадцятеро), дробові (п’ять дев’ятих, три цілих і одна четверта), неозначено-кількісні (кілька, кількасот).
Порядкові числівники називають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий?: перший, п’ятий, сотий і т. ін.
За морфологічним складом числівники поділяються на прості (один, десять, сто), складні (триста, п’ятдесят, шістсот) та складені (тридцять дев’ять, сто двадцять п’ять, сімсот сорок два, сто сім).
Числівники від трьох до ста не мають категорії роду.
Слід запам’ятати, що в українській мові у числівника одинадцять приголосний н втратив подвоєння. Складні числівники пишуться разом: п’ятнадцять, п’ятдесят, дев’ятнадцять, кількасот. Якщо складні числівники передаються цифрами, то цифри відділяються від слова дефісом: 55-хвилинний, 20-міліметровий, 40-метровий, 80-сантиметровий. Складні числівники слід відрізняти від складених, де кожен компонент пишеться окремо: сто п’ятдесят три, триста один.
