Вправи на закріплення

Вправа 1. Від поданих дієслів утворіть дієприкметники та дієприслівники, поясніть способи творення.

Роззброювати, писати, мріяти, бачити, нести, орати, садити, косити, співати, любити, мостити.

Вправа 2. Від поданих дієслів утворіть дієслова теперішнього часу, майбутнього простого, складного і складеного (1, 2 особи) та чоловічого роду минулого часу.

Берегти, чекати, тремтіти, сипати, губити, гнати, жати, їздити, носити, гоїти, боротись.

Вправа 3. Поставте подані дієслова у формах усіх трьох осіб наказового способу.

Збігати, вразити, накинути, скликати, виховати, сказати, спекти, розсипати, втекти, діяти.

Вправа 4. Від поданих слів утворіть усі можливі форми дієприкметників.

Виконати, виміряти, вимірювати, посилити, оцінювати, затримувати, знайти, почорніти, охоплювати, пришити, вимити.

Вправа 5. Від поданих слів утворіть дієприслівники.

Говорять, готують, чекають, вболівають, чарують, сидять, оспівати, зустріти, міркувати, володіти, дістати, зберегти.

Вправа 6. Доберіть українські відповідники до російських форм дієприкметників.

Сражающийся, казавшийся, возрастающий, содействующий, стреляющий, рвущийся, наклонившийся, славящийся, обогатившийся, меняющийся, вращающийся, финансировавший.

Правопис прислівників

Кількість прислівників поповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

1. Прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, безвісти, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє), надалі, назавжди, насправді.

2. Складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, обіруч, вірогідно, воднораз, водночас, мимоволі, мимохідь, мимохіть, насамперед, нашвидкуруч, повсякдень, привселюдно, тимчасово.

Окремо пишуться:

1. Прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником, де іменник зберіг лексичне значення.

Найуживаніші з них:

без: без кінця, без черги, без ужину, без жалю;

на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;

до: до побачення, до речі, до краю, до діла;

з: з радості, з жалю, з горя, з розпачу;

в/у: у разі, у міру, у нагороду, у ногу, в обмін, у цілості.

2. Прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам.

3. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, честь честю.

Через дефіс пишуться:

1. Прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їхньому, по-нашому.

2. Прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по: по-перше, по-друге, по-третє.

3. Прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, часто-густо, видимо-невидимо, більш-менш, давним-давно, врешті-решт, сяк-так.

Через два дефіси пишуться складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, всього-на-всього, де-не-де, коли-не-коли, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.

Слід запам’ятати правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.