- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Правопис прикметників Пишуться разом
Прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний.
Прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, повітроплавальний.
Прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: малопотужний, великоваговий.
Прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: шестиповерховий, семитонний.
Прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, нафтопереробний.
Складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: староцерковнослов’янський, новогрецький.
Пишуться через дефіс
Складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, промислово-інвестиційно-будівельний.
Складні прикметники, що означають:
а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий;
б) відтінки й поєднання кольорів: яскраво-ліловий, блідо-рожевий (але жовтогарячий один колір).
Складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука).
Складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медико-хірургічний.
Частка не з прикметниками
РАЗОМ:
коли слово без НЕ не вживається: невгамовний;
якщо додаванням НЕ утворюється слово з протилежним значенням (яке можна замінити синонімом): високий невисокий (низький); густий негустий (рідкий);
якщо прикметник у сполученні з НЕ означає одне поняття: недалекий (не дуже розумний);
у складі префікса недо, який означає дію, стан або якість, що виявляється в ознаках: недоторканний.
ОКРЕМО:
якщо до слова є протиставлення: не веселий, а сумний;
у всіх інших випадках.
Відмінкові закінчення прикметників
|
Від-мі-нок |
Однина |
Множина |
||
Чоловічий рід |
Жіночий рід |
Середній рід |
|||
Тверда |
Н. Р. Д. З. О. М. |
-ий -ого -ому Н. або Р. -им -ому (-ім) |
-а -ої -ій -у -ою -ій |
-е -ого -ому -е -им -ому (-ім) |
-і -их -им Н. або Р. -ими -их |
М’яка |
Н. Р. Д. З. О. М. |
-ій (-їй) -ь (-ого) -ь (-ому) Н. або Р. -ім (-їм) -ь(-ому), -ім (-їм) |
-я -(ь)ої -ій(-їй) -ю -(ь)ою -ій(-їй) |
-є -(ь)ого -(ь)ому -є -ім(-їм) -ь(-ому), -ім(-їм) |
-і(-ї) -іх(-їх) -ім(-їм) Н. або Р. -іми(-їми) -іх(-їх) |
Як прикметники твердої групи відмінюються дієприкметники, порядкові числівники (крім третій), частина присвійних (наш, ваш), питально-відносних (який, котрий), означальних (кожен, всякий, самий), неозначених (декотрий, будь-який), заперечних (ніякий) займенників, наприклад: прочитаний, другий, п’ятий; наш, нашого, нашому; який, якого, якому; всякий, всякого, всякому; ніякий, ніякого, ніякому.
Примітка. Порядковий числівник третій і присвійний займенник їхній відмінюються як прикметники м’якої групи: третього, третьому, їхнього, їхньому.
Прикметники мають тверду і м’яку групи. Родові закінчення прикметників твердої групи: -ий, -а, -е (великий, велика, велике; лісовий, лісова, лісове); родові закінчення м’якої групи: -ій (-їй), -я, -є: синій, безкраїй, синя, безкрая, синє, безкрає.
Прикметники бувають якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою суфіксів -іш-, -ш- або додаванням до звичайного ступеня слова більш: чорний чорніший, білий – біліший, більш чорний, більш білий. Під час утворення вищого ступеня прикметників суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають (тонкий – тонший, глибокий – глибший, далекий дальший), а приголосні основи г, ж, з, с – чергуються: дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, близький – ближчий, високий – вищий.

Група