Правопис прикметників Пишуться разом

1. Прикметники, утворені сполученням основ прикметника й іменника: сухопутний, різноякісний, зовнішньополітичний.

2. Прикметники, утворені сполученням основ іменника і прикметника: кредитоспроможний, повітроплавальний.

3. Прикметники, утворені сполученням основ прислівника і прикметника: малопотужний, великоваговий.

4. Прикметники, утворені сполученням основ числівника й іменника: шестиповерховий, семитонний.

5. Прикметники, утворені сполученням основ іменника і дієслова: водолікувальний, нафтопереробний.

6. Складні прикметники, що означають терміни, утворені з двох і більше неоднорідних прикметників: староцерковнослов’янський, новогрецький.

Пишуться через дефіс

1. Складні прикметники, утворені від двох або трьох прикметникових основ: офіційно-діловий, промислово-інвестиційно-будівельний.

2. Складні прикметники, що означають:

а) якість з додатковим відтінком: кисло-солодкий, добродушно-хитрий;

б) відтінки й поєднання кольорів: яскраво-ліловий, блідо-рожевий (але жовтогарячий  один колір).

3. Складні прикметники, утворені сполученням прикметника та іменника, але з перестановкою елементів: літературно-художній (художня література), науково-медичний (медична наука).

4. Складні прикметники, перша основа яких утворена від слів іншомовного походження і закінчується на -ико, -іко: хіміко-технологічний, медико-хірургічний.

Частка не з прикметниками

РАЗОМ:

1. коли слово без НЕ не вживається: невгамовний;

2. якщо додаванням НЕ утворюється слово з протилежним значенням (яке можна замінити синонімом): високий  невисокий (низький); густий  негустий (рідкий);

3. якщо прикметник у сполученні з НЕ означає одне поняття: недалекий (не дуже розумний);

4. у складі префікса недо, який означає дію, стан або якість, що виявляється в ознаках: недоторканний.

ОКРЕМО:

1. якщо до слова є протиставлення: не веселий, а сумний;

2. у всіх інших випадках.

Відмінкові закінчення прикметників

Група	Від-мі-нок	Однина			Множина
		Чоловічий рід	Жіночий рід	Середній рід
Тверда	Н. Р. Д. З. О. М.	-ий -ого -ому Н. або Р. -им -ому (-ім)	-а -ої -ій -у -ою -ій	-е -ого -ому -е -им -ому (-ім)	-і -их -им Н. або Р. -ими -их
М’яка	Н. Р. Д. З. О. М.	-ій (-їй) -ь (-ого) -ь (-ому) Н. або Р. -ім (-їм) -ь(-ому), -ім (-їм)	-я -(ь)ої -ій(-їй) -ю -(ь)ою -ій(-їй)	-є -(ь)ого -(ь)ому -є -ім(-їм) -ь(-ому), -ім(-їм)	-і(-ї) -іх(-їх) -ім(-їм) Н. або Р. -іми(-їми) -іх(-їх)

Як прикметники твердої групи відмінюються дієприкметники, порядкові числівники (крім третій), частина присвійних (наш, ваш), питально-відносних (який, котрий), означальних (кожен, всякий, самий), неозначених (декотрий, будь-який), заперечних (ніякий) займенників, наприклад: прочитаний, другий, п’ятий; наш, нашого, нашому; який, якого, якому; всякий, всякого, всякому; ніякий, ніякого, ніякому.

Примітка. Порядковий числівник третій і присвійний займенник їхній відмінюються як прикметники м’якої групи: третього, третьому, їхнього, їхньому.

Прикметники мають тверду і м’яку групи. Родові закінчення прикметників твердої групи: -ий, -а, -е (великий, велика, велике; лісовий, лісова, лісове); родові закінчення м’якої групи: -ій (-їй), -я, -є: синій, безкраїй, синя, безкрая, синє, безкрає.

Прикметники бувають якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий. Вищий ступінь порівняння прикметників утворюється за допомогою суфіксів -іш-, -ш- або додаванням до звичайного ступеня слова більш: чорний  чорніший, білий – біліший, більш чорний, більш білий. Під час утворення вищого ступеня прикметників суфікси -к-, -ок-, -ек- випадають (тонкий – тонший, глибокий – глибший, далекий  дальший), а приголосні основи г, ж, з, с – чергуються: дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, близький – ближчий, високий – вищий.