- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
у родовому відмінку однини залежно від їх значення
-а тверда та мішана групи -я м’яка група |
-у тверда та мішана групи -ю м’яка група |
1. Назви осіб, власні імена та прізвища: промóвця, студéнта, учителя; Андрія, Шевчéнка; також назви персоні-фікованих предметів та явищ: Вітра, Мороза, Тумана, Града.
2. Назви тварин і дерев: вовка, коня, пса, горіха, дуба, клена, явора. 3. Назви чітких предметів, речей: замка, малюнка, ножа, піджака, плаща. 4. Назви населених пунктів: Відня, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Львова, Миргорода, Парижа, Харкова. 5. Інші географічні назви з наголосом у Р. відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин(-їн): Дінця, Псла, Дністра, Іртиша, Орла, Дніпра, Пскова, Тетерева, Колгуєва, Пирятина. 6. Назви мір довжини, ваги, площі, часу, одиниць енергії, напруги та ін.: метра, грама, літра, центнера, відсотка, гектара, місяця, тижня (але: віку, року), джоуля, вольта; назви місяців і днів тижня: жовтня, листопада, вівторка; назви грошових одиниць: долара, фунта стерлінгів; числові назви: мільйона, десятка. 7. Назви машин та їх деталей: автомобіля, дизеля, мотора, поршня. 8. Терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: карниза; атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сектора, синуса тощо, а також українські суфіксальні слова-терміни: додатка, займенника, трикутника, чисельника (але: виду, роду, складу, способу). Примітка. Без зміни значення слова припускаються паралельні закінчення у таких іменниках: столá й стóлу, плотá й плóту, мостá й мóсту, парканá й паркáну, полкá й пóлку, дворá й двóру. Увага! Зміна закінчення впливає на значення слова у таких іменниках: акта (документа) – акту (дія); Алжира (місто) – Алжиру (країна); апарата (пристрій) апарату (установа; сукупність органів); бала (одиниця виміру) балу (танцювальний вечір); блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання); бора (свердло) – бору (хім. елемент); борта (одяг) – борту (судно); булата (зброя) – булату (сталь); вала (деталь машини) – валу (насип; хвиля); екіпажа (ресорний візок) – екіпажу (команда); елемента (деталь) – елементу (абстрактне); знака (мітка, марка, орден, сигнал) – знаку (слід, відбиток, прикмета); інструмента (одиничне) – інструменту (збірне); каменя (одиничне) – каменю (збірне); листопада (місяць) – листопаду (час опадання листя); папера (документ) – паперу (матеріал); проспекта (вулиця) – проспекту (буклет); реверса (механізм) – реверсу (зворотній бік монети, медалі); рентгена (одиниця вимірювання; апарат) – рентгену (просвічування; проміння); стана (техн.) – стану (муз. та ін.); терміна (слово) – терміну (строк); центра (коло) – центру (в ін. значеннях); шаблона (пристрій) – шаблону (зразок). |
1. Іменники на позначення речовини, маси, матеріалу: асфальту, борщу, водню, гасу, квасу, льоду, меду, сиру, кисню (але: хліба, вівса).
2. Назви, що означають збірні поняття: атласу, батальйону, гурту, каталогу, кодексу, тому, колективу, лісу, оркестру, хору, парку, полку, тексту, товару. 3. Назви рослин, кущів, плодових дерев: барвінку, бузку, гороху, звіробою, молочаю, очерету, щавлю, ячменю, ренклоду, макінтошу. 4. Іменники у другій частині складених топонімів: Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу тощо. 5. Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, каналу, метрополітену, коридору, магазину, палацу, поверху, універмагу (але з наголосом на закінченні: бліндажа, гаража, куреня). 6. Назви установ, закладів, організацій та їх підрозділів: інституту, клубу, комітету, штабу, театру, факультету, відділу. 7. Назви явищ природи: вітру, вогню, граду, жару, землетрусу, морозу, снігопаду. 8. Назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху. 9. Іменники на позначення місця, простору: абзацу, краю, майдану, рову, світу, уривку, яру (але: горба, хутора, берега та зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка). 10. Терміни іншомовного походження (хімічні або фізичні процеси): аналізу, імпульсу, синтезу, ферменту; літературознавчі терміни: епосу, жанру, журналу, міфу, образу, роману, стилю, сюжету, фейлетону. 11. Назви ігор і танців: баскетболу, тенісу, футболу, вальсу, краков’яку, полонезу, танцю (але: гопака, козачка). 12. Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя: винятку, дисонансу, достатку, експорту, ідеалу, іспиту, клопоту, конфлікту, крику, мінімуму, моменту, принципу, прогресу, процесу, ритму, світогляду, способу, хисту, шуму (але: ривка, стрибка). 13. Складні безсуфіксні слова (крім назв істот): водогону, живопису, родоводу, рукопису, телефону (але: пароплава, телевізора). 14. Більшість префіксальних іменників (окрім назв істот): випадку, вислову, відбою, заробітку, запису, побуту, поштовху, прибутку, прикладу. 15. Назви річок (окрім зазначених у п. 5 на -а, -я), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, регіонів і т. ін.: Амуру, Бугу, Дону, Дунаю, Нілу, Сейму; Байкалу, Світязю; Алтаю, Ельбрусу, Паміру; Кіпру; Єгипту, Китаю, Іраку; Донбасу, Кавказу. |
