Спрощення у групах приголосних

У процесі утворення нових слів і словозміни у словах виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює їх вимову. Норми української орфоепії у таких випадках викликають процес спрощення (випадіння одного або кількох приголосних), що полегшує вимову, а також надає мові милозвучності. Найчастіше спрощуються (випадають звуки [д], [т], рідше [к] чи [р] та [л].

[ждн]  [жн]: тиждень, але тижня, тижневий

[здн]  [зн]: проїздити, проїзний

[стн]  [сн]: радість, честь, радісний, чесний

[слн]  [сн]: ремесло, масло, ремісник, масний

[стл]  [сл]: щастя, стелити, щасливий, слати

[скн]  [сн]: тиск, писк, тиснути, писнути

[зкн]  [зн]: брязк, бризк, брязнути, бризнути.

Спрощення відбулося у словах сонце, серце (порівняйте з рос. сердце, солнце).

Винятки: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять, зап’ястний, хворостняк, випускний, вискнути, пропускний.

Не відбувається спрощення на письмі у прикметниках від іменників іншомовного походження в сполученнях на -стний: баластний, форпостний, компостний; -нтський: студентський, курсантський; -стський: туристський, фашистський.

Не відбувається спрощення на письмі в іменниках жіночого роду І відміни у давальному і місцевому відмінках однини, які у початковій формі (називному) мають не менше трьох приголосних: пустка – пустці, бандуристка – бандуристці, хустка – хустці.

Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєння приголосних в українських словах відбувається при збігу однакових приголосних на межі різних частин слова (префікса і кореня, кореня й суфікса, у складноскорочених словах, у дієсловах минулого часу з основою на с і постфіксом -ся): беззахисний, віддячити, роззброєння, військкомат, юннат, машинний, годинник, розрісся, піднісся.

Подвоєння н (сполучення нн) буває:

а) у наголошених збільшувально-підсилювальних суфіксах -енн(ий), -анн(ий), -янн(ий): здоровенний, силенний, невблаганний, незрівнянний.

Примітка. Треба відрізняти подібні прикметники від дієприкметників, що мають ненаголошений суфікс:

Прикметники Дієприкметники

нездійсненний нейздіснений

несказанний несказаний

б) у прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: священний, благословенний;

в) у словах: бовван, Ганна, лляний, овва, ссати і похідних.

Подовження приголосних властиве лише українським словам. У вимові подвоюються приголосні [д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш]. На письмі воно позначається двома літерами дд, тт, зз, сс, цц, нн, нн, жж, чч, шш.

а) майже у всіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни: знання, знанням (але знань), обличчя, обличчям (але облич);

б) в усіх відмінках іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового відмінка множини із закінченням -ей): Ілля, Іллею, рілля, ріллі, ріллею; стаття, статті, статтею (але статей);

в) в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІІІ відміни: деталлю, відстанню, розкішшю, миттю.

г) у формах дієслова лити і похідних словах: ллю, ллєш; ллє, ллють, виллю.

Вправи на закріплення

Вправа 1. Від поданих слів утворіть нові за допомогою суфіксів -н-, -ність. Поясніть, чому в окремих словах немає подвоєння.

Година, старатись, віра, туман, упевнитись, зміна, урожай, лимон, орел, пружина.

Вправа 2. Перекладіть слова українською мовою. Визначте приклади відсутності подовження чи спрощення приголосних.

Желание, жизнь, судья, несчастье, льют, радостью, Полесье, листья, Запорожье, счастливый, студенческий, туристический, бандуристке, честный, проездной, шестнадцать.

Вправа 3. Прочитайте слова, назвіть групи приголосних звуків, у яких відбулося спрощення, зіставте їх вимову і правопис.

Обласний, роз’їзний, жалісний, якісний, ненависний, злісний, буревісник, учасник, скло, звістці, корисний, корисливий, перехресний, аспірантський, колективістський, альпіністський, щасливий, мілітаристський, центристський, пропагандистський, пристрасний, зловісно, альпіністці, хористці, доблесний, безвиїзний, журналістці, журналістський.

Вправа 4. Перекладіть подані слова українською мовою, визначте слова, у яких відбулося спрощення.

В повестке из военкомата сообщалось, громко свистнуть, стелить покрывало, аспирантское удостоверение, прозрачное стекло, праздничный парад, бесстрастный оратор, пользуюсь солнцезащитными очками, у учащегося развито абстрактное мышление, студенческие годы помнятся всю жизнь, встретились в корреспондентском пункте центральной газеты, скоростная плавка стали, этот день помнит человечество, близится праздник Победы над фашистскими захватчиками.

Вправа 5. Вставте, де треба, пропущені букви.

Шіс…надцять, учас…ник, улес…ливий, об’їз…ний, корис…ний, піз…ній, щотиж…ня, форпос…ний, ад’юнк…ський, очис…ний, хрус…нути, пес…ливо, курсан…ський, сер…цевий, перс…ня, проїз…ний, невіс…чин, турис…ський, шіс…десят, контрас…ний, перехрес…ний, щас…ливий, прихвос…ні, захис…ний, волейболіс…ці.

Вправа 6. Вставте, де треба, пропущені букви. Виберіть слова, у яких відбувається подвоєння, обґрунтуйте свій вибір.

Вихован…ий, причин…ий, військ…ом, безвин…ий, зроблен…ий, сіл…ю, розріс…я, об…ити, благословен…ий, роз…ява, роз…броїти, віс…ю, жит…єпис, Гол…андія, пів…ійська, матір…ю, Поділ…я, під…аш…я, навчан…я, гордіст…ю, від…аль, щен…я, почут…я, без…акон…ий, міц…ю, привіл…я, суд…ійство, лист…я, страйк…ом, зав…ишки, пів…ідра, бездоріж…я, с…авці, повіст…ю, священ…ий, Він…иця, л…ється, щаст…я.