- •Передмова
- •Українська наукова термінологія в системі підготовки військовослужбовця
- •Вступ. Знання сучасної української літературної мови як умова культури професійного спілкування
- •Норми сучасної української літературної мови як необхідна складова професійної культури фахівця
- •Стилі сучасної української літературної мови
- •Характеристика стилів сучасної української літературної мови
- •Науковий стиль як форма вираження наукової думки у професійній діяльності військовослужбовця
- •Терміни як основні мовні засоби наукового стилю
- •Виникнення української наукової термінології
- •Лексичні особливості професійного мовлення військовослужбовця
- •Термінологічні словники як додаткове джерело інформації для військовослужбовця
- •Професійна термінологія як складова частина української спеціальної лексики
- •Питання для самоконтролю
- •Проаналізуйте офіційно-діловий стиль (сфера застосування, призначення, ознаки й мовні особливості, підстилі).
- •Оформлення наукових праць
- •Наукова робота як один із показників професійної підготовки майбутнього фахівця
- •Мова та стиль наукового дослідження
- •Мовне оформлення реферату
- •Оформлення бібліографії до наукових праць
- •Загальні правила опису
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел
- •Приклади оформлення бІблІографІЧного опису у списку
- •Оформлення елементів наукових праць
- •Питання для самоконтролю
- •Назвіть основні джерела бібліографічних відомостей.
- •Ділове мовлення у професійній діяльності військовослужбовця
- •Писемне ділове мовлення
- •Класифікація ділових паперів
- •Вимоги до оформлення ділових паперів
- •Оформлення документів у повсякденній діяльності майбутнього фахівця
- •Автобіографія це документ, у якому особа власноручно у хронологічному порядку повідомляє основні факти своєї біографії.
- •Оформлення довідково-інформаційних документів
- •Організація роботи з документами в установі
- •Оформлення офіційної кореспонденції (службові листи, телеграми). Лист – це писаний текст, метою якого є повідомлення адресата про щось. Листи бувають особисті (приватні) та офіційні (службові).
- •Робота з вхідними і вихідними документами у військовій частині (установі)
- •Штабна культура військовослужбовця
- •Питання для самоконтролю
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Розвиток ораторського мистецтва від античності до сучасності у світовій духовній культурі
- •Розвиток ораторського мистецтва у вітчизняній духовній культурі
- •Види красномовства та сфери його застосування
- •Ораторське мистецтво у професійній діяльності військовослужбовця
- •Засоби, прийоми виразності публічного виступу військовослужбовця
- •Засоби активізації пізнавальної діяльності слухачів під час публічного виступу військовослужбовців
- •Питання для самоконтролю
- •Культура спілкування в різних сферах життєдіяльності військовослужбовця
- •Культура мовлення як складова культури спілкування
- •Культура невербального спілкування як вияв загальної культури військовослужбовця
- •Особливості спілкування у професійній та діловій сферах
- •Основна частина. Перш за все дайте опис ситуації, змалювавши ті обставини, які будуть об’єктом уваги. Наприклад, описом може стати плавний перехід від вступу-афоризму до конкретної ситуації:
- •Мистецтво ведення діалогу та суперечок у різних сферах спілкування
- •Способи спростування. У полеміці існують такі способи спростування:
- •Закінчення. Проблеми вдосконалення професійного мовлення військовослужбовця та культура ораторського мовлення
- •Питання для самоконтролю
- •Граматичний матеріал
- •ОрфограФіЯ
- •Чергування голосних і приголосних звуків
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Вправи на закріплення
- •Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа
- •Правопис и, і після шиплячих та г, к, х
- •Вправи на закріплення
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння та подовження приголосних
- •Вправи на закріплення
- •Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні й подвоєні приголосні
- •Вживання апострофа та м’якого знака
- •Правопис и, і, ї
- •Вправи на закріплення
- •Утворення чоловічих і жіночих імен по батькові
- •Вправи на закріплення
- •Вживання великої літери та лапок
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прізвищ
- •Відмінювання прізвищ
- •Вправи на закріплення
- •Правопис префіксів
- •Вправи на закріплення
- •Правопис іменників Закінчення іменників чоловічого роду
- •Давальний відмінок однини
- •Орудний відмінок однини
- •Відмінювання іменників IV відміни
- •Зразки відмінювання іменників, що мають суфікс -ен-
- •Написання частки не з іменниками
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прикметників Пишуться разом
- •Пишуться через дефіс
- •Частка не з прикметниками
- •Відмінкові закінчення прикметників
- •Вправи на закріплення
- •Уживання та правопис дієслів і дієслівних форм Правопис особових закінчень дієслів
- •Дієприкметник
- •Творення і правопис дієприкметників
- •Відмінювання і вживання дієприкметників
- •Дієприслівник
- •Вправи на закріплення
- •Правопис прислівників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис числівників
- •Відмінювання числівників
- •Основні правила запису цифрової інформації
- •Вправа на закріплення
- •Правопис службових частин мови Правопис прийменників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис сполучників
- •Вправи на закріплення
- •Правопис часток
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація простого речення. Тире між членами речення
- •Вправи на закріплення
- •Пунктуація складного речення
- •Вправи на закріплення
- •Практичний матеріал для закріплення знань за фахом Норми та стилі
- •Правила оформлення бібліографії
- •Вправи для перекладу
- •Науково-технічні тексти для перекладу
- •Логіко-риторичні завдання
- •Остап Вишня. Одного разу, в неділю, ми з кумом, ще й на достойне не дзвонили, не видержали: хильнули. І добренько-таки хильнули. Коли ось Лукерка з церкви!
- •3. Ясність – головне достоїнство мовлення (Аристотель).
- •Тестові завдання Тест 1
- •Мовно-культурологічні завдання
- •Вправа 8. Прочитайте текст. Спробуйте переказати його, змінивши композицію так, щоб він починався з висновків. Якого ораторського ефекту ми при цьому досягаємо?
- •Додатки
- •Орієнтовний перелік запитань до індивідуальної бесіди
- •Оцінювання доповіді курсанта
- •Методика соціокультурологічного обстеження культури мовлення
- •Словник для застосування риторичних прийомів під час бесід, рольових та ділових ігор
- •Висновки
- •Література
- •61023, Харків-23, вул. Сумська, 77/79
Вправи на закріплення
Вправа 1. Випишіть слова, у яких відбувається чергування приголосних. Доберіть до них однокореневі слова із чергуванням.
Шапка, страх, вік, бік, сніг, округ, наука, кладка, папка, нога, рука, звук, сміх, сікти, плуг, різати, гольф, ходити, мастити, славити, носити, квадрат, летіти, крутити, лазити, послабити, колиска, повага.
Вправа 2. Замість крапок напишіть потрібні літери. Поставте в цих словах наголос.
1. Пл...ве човен води пов...н (Нар.тв.). 2. В...селе сон...чко в в...селих хмарах в...сняних (Т.Шевченко). 3. Спить оз...ро, спить ліс і оч...рет, в...рба р...піла все… (Л.Українка). 4. За Дніпром поч...нало ч...рвоніти небо ш...рокою смугою (І.Нечуй-Левицький). 5. Жод...н ворожий кул...мет не заговорив тієї ночі, і д...сант пов...рнувся назад (З газ.).
Вправа 3. Вставте пропущені літери, поясніть їх написання.
Б...ру, виб...раю, т...рти, вит...раю; ст...лю, вист...лаю; лом...ти, лам...ю; укл...нитися, кл...нятися; г...нити, г...няти; р...чі, р...ч; кор...вник, кор...ва; подв...р’я, дв...ра; ос...нь, ос...ні; Чугу...в, Чугу...ва; Льв...в, Льв...ва; виг...нити, виг...н.
Вправа 4. Поставте ненаголошені е, и, о в позицію під наголосом.
Живе, голубка, великий, село, непримиренність, шелестіти, земля, кожух, учениця, високий, смичок.
Вправа 5. Слова в дужках поставте у потрібній формі.
1. За рідний край – хоч (помирати). 2. Сміливого куля (не брати). 3. Багатий м’яко (слати), та твердо спати. 4. Ласий (коти) до риби, та в воду лізти не хоче (Нар. тв.).
Вправа 6. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ(ий).
Буг, боягуз, кравець, чех, товариш, Одеса, Криворіжжя, гігант, маляр, Гаага, Іртиш, птах, Кодак.
Вправа 7. Поясніть уживання о, е після шиплячих та й.
Чорний, жолудь, вечеря, Чернівці, червоний, джерело, кожен, щедрий, прожектор, жовч, черевик, жорно, шовк, оранжевий, грошовий, грушевий, гайочок, жолоб, першості, рожевий.
Вправа 8. Випишіть у першу колонку слова, у яких чергування у з в можливе, а в другу – де його немає.
Уранці, взимку, влада, указ, управа, вплив, враження, уява, Урал, Уфа, увечері, урожай, увага, уже, урок, вклад, Уругвай, умова, вболівати.
Вправа 9. Вставте потрібні літери.
Обабіч чорною стіною виструнчились сосни (і, й) шепочуться між собою. Холодний вітер знаходить тебе, (у, в) який би бік не повернувся… Відлунюється (у, в) принишклому лісі дзвін колісних шин. Ходором ходить з боку на бік віз, (й, і) здається, що зорі на небі не стоять на одному місці (За Ю.Збанацьким).
Вправа 10. Перекладіть українською мовою подані нижче слова.
Богатый, горячий, яблоко, казак, камыш, крапива, крахмал, ракита, славяне, ястреб, солнце, мельник, сердечный, утренний, праздничный, счастливый, проездной, кавказский, парижский, волжский.
Написання м’якого знака, апострофа, сполучення йо, ьо. Написання и, і після шиплячих та г, к, х Правила вживання м’якого знака
М’якість приголосних на письмі позначається буквами я, ю, є, і та ь. М’який знак пишеться після м’яких приголосних д, т, з, с, ц, дз, л, н у кінці складу (і слова): молодь, путь, в’язь, ґедзь, вісь, місяць, ганьба, різьба, вільно.
У середині слова м’який знак пишеться після м’яких приголосних перед о: льон, чотирьох, синього, дьоготь, цього.
Пишемо м’який знак у суфіксах -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): сільський, вузький, хвацький, німецький, французький, людський.
Примітки. 1. У словах в’язкий, боязкий, порский, дерзкий, ковзкий, баский і похідних від них (боязкість, в’язко тощо) м’який знак не пишеться, бо тут літери з, с не входять до складу суфіксів. 2. Літера ц у кінці слова на відміну від російської мови (боец, месяц) вимовляється м’яко (стілець, місяць, палець). У словах іншомовного походження м’який знак у кінці слова не пишеться (плац, абзац, шприц).
М’який знак пишеться також у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ець, але не пишеться у суфіксах -ств-, -зтв-, -цтв- та в прізвищах на -енк-: маленький, малесенький, малісінький, малюсінький, голівонька, батенько, морозець, юнацтво, боягузтво, Іваненко, малярство.
У сполученнях -лц-, -лч-, -нц-, -нч-, -сц-, -сч- м’який знак не пишеться, якщо похідні слова утворені від слів з цими сполученнями; у сполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьц-, -сьч- пишеться м’який знак, якщо похідні утворені від слів, які пишуться з м’яким знаком: рибалка – рибалці, рибалчин; Галька – Гальці, Гальчин; ненька – неньці, неньчин; Маланка – Маланці, Маланчин; Васька – Васьці, Васьчин; Параска – Парасці, Парасчин.
У словах іншомовного походження пишеться м’який знак після м’яких приголосних перед йотованими [я], [ю], [є], [ї], [йо], коли є роздільна вимова: мільярд, Севілья, Ньютон, портьєра, Віньї, мільйон, батальйон.
Примітка. На початку слова і складу завжди пишеться сполучення йо-; -ьо- пишеться в середині слова після м’яких приголосних, якщо немає роздільної вимови: бульйон, Йосип, завойований, підйом, Муравйов, Пушкарьов, льотчик, льон.
В особових закінченнях дієслів дійсного способу після т в українській мові м’який знак пишеться, а в російській – ні: пишуть – пишут, ходить – ходит, сміється – смеется, вчиться – учится.
М’який знак не пишеться після губних б, п, в, м, ф, шиплячих ж, ч, ш, щ, та р в кінці слова і складу: дріб, річ, ніч, ріж, ріжте, степ, кров, верф, сип, сипте, вісім, гіркий, Харків, нехворощ, читаєш, одягаєшся, секретар (але М.Горький); у російській мові після цих літер ь пишеться: ночь, любовь, царь, пишешь, вещь.
Не вживається м’який знак після н перед шиплячими та суфіксами –ськ(ий), -ств(о): тонший, менший, кінчик, вінчик, бакенщик, інжир, селянський, селянство.
Не пишеться м’який знак також після м’якого приголосного (крім л) перед м’яким та між подвоєними приголосними: пісня, щастя, майбутній, життя, наллю, змагання, але тьмяний, бо тьма; різьбяр, бо різьба.
