Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Макет.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
12.74 Mб
Скачать

Класифікація ділових паперів

Визначення критеріїв класифікації ділових паперів. Документи широко використовуються у нашій повсякденній діяльності як джерела і носії інформації, вони мають сприяти удосконаленню внутрішньої організації будь-якого підприємства, закладу чи установи, є підставою для прийняття рішень, узагальнень, довідково-пошукової роботи. Тому ділові папери мають велике правове й господарське значення.

До загальних функцій документів належать:

інформаційна – будь-який документ створюється для збереження інформації, оскільки необхідність її зафіксувати – причина укладання документа;

комунікативна – документ виступає як засіб зв’язку між окремими елементами офіційної, громадської структури (закладами, установами, фірмами тощо);

управлінська – документ є інструментом управління; ця функція притаманна низці управлінських документів (плановим, звітним, організаційно-розпорядчим та ін.), які спеціально створюються для реалізації завдань управління;

правова – документ є засобом закріплення і змін правових норм та правовідносин у суспільстві; ця функція є визначальною в законодавчих та правових нормативних актах, що створюються з метою фіксації правових норм і правовідносин. А також будь-які документи, які набувають правової функції тимчасово (для використання як судовий доказ).

Складання класифікаційної характеристики документів. Для кращої організації роботи з документами існують різні класифікації.

№ з/п

Ознаки класифікації і групи документів

Особливості документів

1

2

3

1

За походженням: службові (офіційні) й особисті

Службові (офіційні) ділові папери створюються організаціями, підприємствами та службовими особами, які їх представляють.

Особисті документи створюються окремими особами поза сферою їхньої службової діяльності.

2

За місцем складан-ня: внутрішні, зовні-шні

До внутрішніх належать документи, що мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено.

До зовнішніх належать ті документи, які є результатом спілкування установи з іншими установами чи організаціями.

3

За призначенням: організаційні (статут, положення, інструкція, правила), розпорядчі (наказ, постанова, розпо-рядження, вказівки, ухвали), документи по особовому складу (заява, автобіографія, розписка, доручення, характеристика), довідково-інформа-тивні (рапорт, доповід-на і пояснювальна записки, службові листи, звіти, посвідчення, повідомлення, телегра-ми, телефонограми і радіограми, оголошення, плани роботи, акти, протоколи).

Організаційні документи встановлюють певний порядок, певні правила, які регулюють діяльність організацій, установ, підприємств, окремих громадян у різних сферах державного управління або господарської діяльності.

Розпорядчі документи видаються керівником установи, організації, підприємства або колегіаль-ним органом для вирішення оперативних питань.

Документи по особовому складу містять відомості про життя громадян, посадових осіб, регулюють взаємовідносини між ними та організаціями й установами.

Довідкові документи засвідчують або підтверджують певні факти, події з життя й діяльності організацій, установ чи окремих осіб. В інформативних документах підлеглі інформують керівництво про стан справ, певні явища й факти.

4

За формою: стан-дартні (типові) й індивідуальні (не-стандартні)

Стандартними називають документи, які мають чітко регламентовану форму (типові правила, інструкції).

Індивідуальні документи створюються в кожному конкретному випадку для вирішення окремих проблем. Їх друкують або пишуть від руки.

5

За терміном вико-нання: термінові і нетермінові

Термінові документи мають позначки “Терміново”, “Дуже терміново” і виконуються у першу чергу.

Нетермінові документи виконують у порядку загальної черги у межах строків, установлених керівництвом.

6

За ступенем гласності: для загального користу-вання, для службово-го користування (ДСК), секретні (таємні), цілком секретні (таємні)

Розголошення змісту документів для службового користування, секретних (таємних) і цілком секретних (таємних) документів призводить до кримінальної відповідальності.

7

За стадіями створення: оригінальні та копії

Оригінал  це перший і єдиний примірник документа. Він може бути розмножений копіями.

Копія  це точне відтворення оригіналу. На копії документа обов’язково робиться помітка вгорі праворуч “копія”. Розрізняють такі види копій: відпуск, витяг, дублікат. Відпуск  це повна копія відправленого з установи документа, яка залишається у відправника. Витяг  це копія, що відтворює частину тексту документа.

Дублікат  це другий примірник документа, вида-ний у зв’язку з втратою оригіналу. У юридичному відношенні оригінал і дублікат рівноцінні.

8

За ступенем складності: прості, складні

Прості документи, як правило, відображають одне питання, складні  декілька.

9

За терміном збері-гання: тимчасового, тривалого і постій-ного зберігання

Документи тимчасового зберігання тримають до 10 років, тривалого  понад 10 років.

10

За способом фік-сації: письмові, гра-фічні, фото-, фоно- та кінодокументи

Письмові документи пишуть від руки або друкують.

До графічних документів належать креслення, графіки, карти, малюнки, схеми, плани, цінні своєю ілюстративністю.

Фото-, фоно- та кінодокументи дають можливість закарбувати ті об’єкти, явища, процеси, які зафіксувати іншими засобами важко або неможливо.

11

За напрямом: вхідні, вихідні

Вхідні – це документи, що надходять до закладу, підприємства, фірми.

Вихідні – ті документи, що адресовані за межі організації.

12

За сферою використання: законодавчі, дипло-матичні, адміністра-тивно-канцелярські

змістовий модуль 1.3.3

інструкція з діловодства

Інструкція з діловодства у Збройних Силах України як основний документ у військовому справочинстві. Наказом Міністра оборони України від 11.11.98 №400 введено Інструкцію з діловодства у Збройних Силах України. Ця інструкція установлює загальні правила документування управлінської діяльності та регламентує порядок роботи з документами з моменту їх створення або надходження до відправлення або передачі в архів у штабах, управліннях, відділах, службах, інспекціях центрального апарату Міністерства оборони України, оперативних командувань, в об’єднаннях, з’єднаннях, військових частинах (на кораблях), у військово-будівельних частинах, установах, військово-навчальних закладах, арсеналах, на базах, складах, у військових комісаріатах, санаторно-курортних установах, управліннях і комендатурах військових гарнізонів та військових сполучень, на підприємствах, в організаціях та військових представництвах Міністерства оборони України (у подальшому – військові частини (установи) або військові частини та установи).

Інструкція визначає порядок ведення загального діловодства, її положення поширюються на всю службову документацію, у тому числі створювану за допомогою персональних комп’ютерів. Комп’ютерні (автоматизовані) технології обробки документної інформації повинні відповідати вимогам державних стандартів та цієї Інструкції.

Структура ділових паперів. Кожний документ складається з окремих елементів – реквізитів, тобто даних, які повинні бути обов’язково в документі для визнання його дійсним. Розрізняють постійні і змінні реквізити документа. Постійні реквізити друкуються при виготовленні бланка; змінні – фіксуються на бланку в процесі заповнення. Сукупність певних реквізитів, розміщених у встановленій послідовності, називається формуляром. Кожний вид документа повинен мати свій формуляр.

Аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами, що містять постійну інформацію, називається бланком. Кожна установа, організація, підприємство повинні мати два види бланків: для листів і для інших документів.

Бланки виготовляються таких форматів – А3 (297х420 мм), А4 (210х297 мм) і А5 (148х210 мм).

змістовий модуль 1.3.4