МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра інформацiйних технологій
	МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
	та контрольні завдання до виконання лабораторних робіт
	з дисципліни „Комп’ютерна логіка”
	для студентів другого курсу
	для напряму підготовки 6.050102 “Комп’ютерна інженерія”
	за професійним спрямуванням “Комп’ютерні системи та мережі”
	галузі знань 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”
	факультету кібернетики та системної інженерії
Частина 8 (лабораторна робота 8)
Херсон – 2016 р.

Методичні рекомендації та контрольні завдання до виконання лабораторних робіт з дисципліни „Комп'ютерна логіка” для студентів другого курсу напряму підготовки 6.050102 “Комп’ютерна інженерія” (за професійним спрямуванням “Комп’ютерні системи та мережі”) галузі знань 0501 “Інформатика та обчислювальна техніка”. Частина 8 (лабораторна робота 8).
Укладач: Веселовська Г.В., доцент кафедри інформаційних технологій ХНТУ, к.т.н., доцент, кількість сторінок 33.
Рецензент: Гучек П.Й., доцент кафедри інформаційних технологій ХНТУ, к.т.н., доцент.
	Затверджено
	на засіданні кафедри інформаційних технологій ХНТУ,
	протокол № 1 від 30.08.2016 р.
	Завідувач кафедри інформаційних технологій ХНТУ, д.т.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України
	____________________ В.Є.Ходаков
Відповідальний за випуск В.Є.Ходаков, завідувач кафедри інформаційних технологій ХНТУ, д.т.н., професор, заслужений діяч науки і техніки України.

Лабораторна робота 8

Тема: Основи теорії цифрових автоматiв з пам`яттю.

Мета роботи: практичне опановування основ теорії цифрових автоматiв з пам`яттю.

Базові поняття, що пiдлягають опановуванню: iнформаційні основи цифрових автоматів; абстрактна теорія автоматів; способи задавання абстрактних автоматiв Мілі та Мура; частковi абстрактнi автомати; способи задавання автоматних вiдображень; поняття події; канонiчна множина подiй; алгебра подiй; тотожності алгебри подій; видатні події; регулярнi вирази; циклiчна глибина регулярних виразiв i подiй; нескінченнi нерегулярнi події; теорема Кліні про зв’язок скінченних автоматів і регулярних подій; наслiдок теореми Клiнi; структурна теорія автоматів; cтруктурна повнота системи елементарних автоматів; особливості вирішення основної задачі структурної теорії автоматів; повнота системи переходів і виходів автоматів з пам’яттю; теорема про структурну повноту.

1 Основнi теоретичнi вiдомостi

1.1 Інформаційні основи цифрових автоматів

1.1.1 Поняття інформації, неперервний I дискретний підходи до вивчення навколишнього світу з інформаційної точки зору

Поняття інформації має властивість загальності, оскільки з ним ми зіштовхуємося при розгляді будь-яких процесів у природі та суспільстві.

Інформація є потужним та ємним поняттям, в яке вміщається весь світ: розмаїтість речей та явищ; історія; томи наукових досліджень; твори поетів і прозаїків тощо.

Усе зазначене відбивається в двох формах - безперервній i дискретній.

Тому, з інформаційної точки зору, можливі два підходи до вивчення явищ дійсності: неперервний i дискретний.

Звернемося до сутi безперервної та дискретної форм подання інформації.

Об'єкти й явища характеризуються значеннями фізичних величин: масою тіла; його температурою; відстанню між двома точками; довжиною шляху, пройденого тілом, що рухається; яскравістю світла тощо.

Природа деяких величин є такою, що вони можуть приймати принципово будь-які значення в деякому діапазоні: указанi значення можуть бути як завгодно близькими один до одного, але, в принципі, мають розрізнятися; кількість значень, що може приймати величина, є нескінченно великою.

Такі величини називаються неперервними величинами, а інформація, що вони несуть у собі - неперервною інформацією.

Слово неперервність чітко виділяє основну властивість неперервних величин - відсутність розривів, проміжків між значеннями, що може приймати величина.

Наприклад, маса тіла є безперервною величиною, що приймає будь-які значення від 0 нескінченності.

Те саме можна сказати про багато інших фізичних величин, зокрема, про відстань між точками, про площу фігур, про напругу електричного струму.

Окрім неперервних, існують інші величини, наприклад, кількість людей у кімнаті, кількість електронів в атомі тощо.

Такого роду величини можуть приймати тільки цілі значення (наприклад, 0, 1, 2, ...), і не можуть мати дробових значень.

Величини, що приймають не будь-якi, а лише цілком певні значення, називають дискретними.

Для дискретної величини є характерним те, що всi її значення можна пронумерувати цілими числами 0,1,2,... .