Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ТЕМА1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
314.37 Кб
Скачать

- 18 -

Тема 2: основные фонды, их формирование и воспроизводство

  1. Сущность, состав и структура основных фондов предприятия.

  2. Учет и оценка основных фондов.

  3. Износ и амортизация основных фондов.

  4. Показатели состояния и эффективности использования основных фондов предприятия.

  5. Формы воспроизводства основных фондов.

  6. Особенности состава, структуры и использования основных фондов в энергетике.

§ 1. Сущность, состав и структура основных фондов предприятия

Производство, передача и распределение энергии осуществляется в процессе взаимодействия труда человека и определенных средств производства, которые включают средства труда (здания, машины, оборудование и т.д.) и предметы труда (материалы, топливо и пр.).

Средства производства представляют собой вещественное содержание производственных фондов предприятия, при этом вещественное содержание основных фондов составляют средства труда, а оборотных фондов – предметы труда (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Состав и содержание производственных фондов предприятия

Основные фонды – это материальные ценности (преимущественно средства труда), используемые в производственной деятельности горного предприятия, которые:

1) многократно и длительное время (более одного календарного года с момента их ввода в эксплуатацию) участвуют в производственном процессе;

2) сохраняют свою натурально-вещественную форму;

3) переносят свою стоимость на производимый с их помощью продукт постепенно, частями по мере износа;

4) имеют стоимость более 500 грн.

По признаку постепенного переноса своей стоимости на готовую продукцию к основным фондам примыкают нематериальные активы.

Под нематериальными активами понимают условную стоимость объектов интеллектуальной и промышленной собственности, а также иных имущественных прав, являющихся объектом собственности предприятия, которые используются в хозяйственной деятельности предприятия с получением дохода.

К числу наиболее часто используемых предприятиями нематериальных активов следует отнести: приобретенные предприятием за плату патенты, лицензии, авторские права, программное обеспечение вычислительной техники (комплексы программных средств автоматизированных систем и систем обработки информации с технической документацией); права на пользование землей, водой, другими природными ресурсами; права на объекты промышленной собственности (промышленные образцы, товарные знаки, “ноу-хау”, гудвиллы, организационные расходы в связи с созданием предприятия).

Следует отметить, что по материальным активам, стоимость которых не уменьшается по мере их использования (, “ноу-хау”, гудвиллы, товарные знаки, фирменное наименование) износ на начисляется.

В производственных фондах промышленности основные фонды составляют примерно 75%, а оборотные – 25%. В энергетике, которая относится к фондоемким отраслям производства, удельный вес основных фондов в производственных фондах более высокий. При этом наметилась тенденция к увеличению доли нематериальных активов в капитале предприятий, что связано с ростом в общественном производстве роли научно-технических знаний и других результатов творческой деятельности человека.

По отношению к производственному процессу различают:

Основные производственные фонды – средства труда, которые непосредственно участвуют в производственном процессе (машины, оборудование, здания, сооружения и пр.).

Основные непроизводственный фонды – объекты социальной инфраструктуры, принадлежащие промышленным предприятиям (жилые дома, клубы, спортивные и оздоровительные сооружения, объекты здравоохранения и т.д.). В настоящее время существует явно определившаяся тенденция передачи предприятиями основных непроизводственных фондов в коммунальную собственность, тем более, что стоимость их содержания не переносится на производимую продукцию, а следовательно, не возмещается в процессе ее реализации.

Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів. Методи нарахування амортизації

145.1. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації.

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

група 1 – земельні ділянки

група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

15

група 3 – будівлі,

20

споруди,

15

передавальні пристрої

10

група 4 – машини та обладнання

5

з них:

електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень

2

група 5 – транспортні засоби

5

група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)

4

група 7 – тварини

6

група 8 – багаторічні насадження

10

група 9 – інші основні засоби

12

група 10 – бібліотечні фонди

група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи

група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди

5

група 13 – природні ресурси

група 14 – інвентарна тара

6

група 15 – предмети прокату

5

група 16 – довгострокові біологічні активи

7

145.1.1. Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється із застосуванням методів, визначених у підпункті 145.1.5 пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу, протягом таких строків:

Групи

Строк дії права користування

група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);

відповідно до правовстановлю-ючого документа

група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

відповідно до правовстановлю-ючого документа

група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлю-ючого документа

група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлю-ючого документа,

але не менш як 5 років

група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

відповідно до правовстановлю-ючого документа,

але не менш як 2 роки

група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)

відповідно до правовстановлю-ючого документа

Облік вартості, яка амортизується, нематеріальних активів ведеться за кожним з об’єктів, що входить до складу окремої групи.

145.1.6. Амортизація об’єктів груп 9, 12, 14, 15, визначених у пункті 145.1 цієї статті, нараховується за методами, що наведені в підпунктах 1 і 5 підпункту 145.1.5 цієї статті. Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися за рішенням платника податків у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

145.1.5. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

К активной части основных производственных фондов в энергетике относятся фонды, непосредственно влияющие на уровень технической вооруженности труда: рабочие и силовые машины и оборудование, транспортные средства, измерительные и регулирующие приборы и устройства, вычислительная техника, инструменты и производственный инвентарь. Пассивная часть основных производственных фондов создает условия, необходимые для нормальной работы активной части основных фондов, и включает здания, сооружения, передаточные устройства, а также хозяйственный инвентарь.

Именно активная часть основных производственных фондов оказывает на процесс производства энергии наибольшее воздействие, и поэтому от их количества, качества и степени использования зависят объем производства, уровень производительности труда и себестоимость. Чем выше доля активной части основных фондов в общей их стоимости, тем больше продукции может быть произведено на каждую гривню капитальных вложений в основные фонды и тем меньше будет трудоемкость работ на единицу продукции.