1. Предмет цивільного процесуального права. Поняття цивільних процесуальних відносин.

Предметом цивільного процесуального права як галузі права є сам цивільний процес, тобто діяльність суду та інших учасників, а також (деякою мірою) і діяльність органів виконання судових рішень. Процесуальною діяльністю суду є розгляд та вирішення цивільних справ в порядку цивільного судочинства, справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, в порядку позовного, наказного та окремого провадження та з перевірки законності й обґрунтованості постановлених у справі рішень та ухвал. Для осіб, які беруть участь у справі, процесуальна діяльність полягає у захисті суб'єктивних майнових і особистих немайнових прав, державних і громадських інтересів, а інших учасників процесу - у сприянні суду та особам, які беруть участь у справі, у здійсненні покладених на них законом процесуальних функцій.

Цивільно – процесуальні правовідносини – це врегульовані Ц.П.П. суспільні відносини які виникають між судом та іншими учасниками процесу з приводу розгляду та рішення цивільної справи.

Цивільно – процесуальні правовідносини виникають через суд який є обов’язковою стороною чи учасником таких відносин. Цивільні процесуальні правовідносини мають такі ознаки :

1. вони врегульовані нормами ЦПП;

2. завжди виникають між судом як органом державної влади та інших учасниками процесу;

3. оформляють поведінку учасників процесу яка складається з приводу відправлення правосуддя у цивільних справах ;

4. мають відносний характер тобто такими правовідносинам притаманний конкретний суб’єктний склад учасників правовідносин з іншим визначенням правового статусу кожного з них

Цивільно – процесуальне законодавство чітко визначає правовий статус суду, судді, сторін, позивача, відповідача, заінтересованих осіб, свідка, третіх осіб, прокурора та інших учасників цивільного процесу.

5. Цивільно – процесуальні правовідносини виражаються у спеціальній встановлені законом цивільній процесуальній формі і постійно перебувають у русі що складає їх систему. При зверненні до суду, суд відкриває провадження по справі: здійснює провадження у справі досудового розгляду, проводить судовий розгляд справи.

2. Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Передумовами виникнення цивільно – процесуальних правовідносин є:

1.) наявність конкретної норми цивільного процесуального права

2.) цивільна процесуальна правосуб’єктивність

Підставою виникнення цивільних процесуальних правовідносин є певний юридичний факт, тобто поширена дія або подія, з якою цивільний процесуальний закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Норми цивільних процесуальних правовідносин – це загальні правила поведінки встановленні для регулювання правовідносин які виникають з приводу здійснення правосуддя в цивільних справах. Цивільне процесуальне законодавство чітко встановлює наказне провадження не проводиться у справах у яких між сторонами виникає спір із тих підстав які не передбачені відповідною нормою Цивільного Процесуального кодексі.

Цивільна процесуальна суб’єктивність – це встановлена законом здатність особи виступати суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин. Кожен суб’єкт цивільних правовідносин має своє коло прав і обов’язків. Зміст цивільної процесуальної правосуб’єктності складаються з 2 елементів:

1.) цивільна процесуальна правоздатність

2.) цивільна процесуальна дієздатність

Цивільна процесуальна правоздатність – це здатність особисто здійснювати цивільно процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді.

Для виникнення цивільних процесуальних правовідносин потрібно наявність підстави якої є юридичний факт – це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов’язки, це ті обставини на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються цивільні процесуальні правовідносини.- Першим юридичним фактом є дії суду та їх учасників і такі дії є різними для кожного із суб’єктів.

- Бездіяльність учасників цивільного процесу – невиконання ними процесуальних обов’язків невиконання яких як правило є застосування заходів процесуального примусу.

- Події – поняття подій не викликає процесуальних наслідків але є підставою для вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Так у разі смерті особи яка була стороною у справі коли спір не допускає правонаступництва, ця подія або факт на право судді постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Залежно від юридичних наслідків цивільні процесуальні факти бувають прості – коли процесуальним фактом є одна умова, виклик свідка до суду, і складні – які часто зустрічаються у цивільному процесі і вчиняються декілька дій. Якщо одна сторона використовує свої права то друга сторона зобов’язана задовольнити таке право.

3. Суб’єкти

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин - це учасники процесуальних відносин, які виникають в суді з приводу розгляду і вирішення цивільних справ.  Залежно від ролі, яку виконують, суб'єкти правовідносин можуть бути підрозділені на три групи:

• суди;

• особи, що беруть участь у справі;

• особи, що є іншими учасниками цивільного процесу.

Суд - орган влади, наділений компетенцією (повноваженнями) по здійсненню правосуддя шляхом вирішення цивільних і кримінальних справ1. Тому суд - не тільки обов'язковий, але й вирішальний суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин.

Особливе становище суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин визначається конституційними принципами правосуддя й статусом суддів.

З   огляду на особливу роль суду в цивільному процесі закон пред'являє до нього цілий ряд вимог як якісного, так і кількісного характеру. Так, згідно зі ст.20 ЦПК суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1. під час попереднього вирішення цієї справи він брав участь у процесі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, секретар судового засідання;

2. він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

3. він є членом родини або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач або усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;

4. якщо є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї або близькими родичами між собою.

Суд - обов'язковий суб'єкт будь-яких процесуальних правовідносин, починаючи із пред'явлення позову й закінчуючи виконанням судових постанов, Норми цивільного процесуального права регулюють відносини між кожною з осіб, які беруть участь у процесі, і судом. Правові відносини осіб, які беруть участь у процесі, між собою, минаючи суд, регулюються нормами матеріального права.

Риси суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин:відносин, без якого неможливий розгляд справи;

5. взаємозв'язок прав і обов'язків суду;

6. суд не має матеріально-правової зацікавленості, тому що не є суб'єктом спшних правовідносин;

7. суд має процесуальну зацікавленість у результатах справу, тобто процесуальний інтерес суду не лежить на чиємусь боці.

До другої групи суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин належать особи, які беруть участь у справі.

У відповідності зі ст.26 ЦПК у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надане право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Риси, характерні для всіх осіб, які беруть участь у справі:

8. їхні дії спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних процесуальних правовідносин;

9. на них поширюється законна сила судового рішення;

10. вони діють від свого імені для захисту своїх або чужих інтересів;

11. вони зацікавлені, хоча і у різному ступені, у результатах розгляду справи.

Третю групу суб'єктів процесуальних правовідносин становлять особи, які є іншими учасниками цивільного процесу.

Згідно зі ст. 47 ЦПК учасниками цивільного процесу крім осіб, які беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу.  Характерні риси осіб, які є іншими учасниками процесу:

12. не мають матеріально-правової зацікавленості в результатах процесу;

13. не захищають свої права та інтереси;

14. як правило, залучаються до процесу по волевиявленню (ініціативі) суду або осіб, які беруть участь у справі.

Свідок - такий учасник цивільного процесуального відношення, якому відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ч. 1 ст. 50 ЦПК).

Експерт - особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань (ч. 1 ст. 53 ЦПК).

Спеціаліст - особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1 ст. 54 ЦПК).

Перекладач - особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Особа, яка надає правову допомогу - це особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Секретар судового засідання - це особа, що здійснює судові виклики і повідомлення; перевіряє наявність та з'ясування причини відсутності осіб, яких було викликано до суду; забезпечує фіксацію судового засідання технічними засобами; веде журнал судового засідання; оформляє матеріали справи; виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи (ч. 1 ст. 48 ЦПК).

Судовий розпорядник - це особа, що забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу; з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутніми у залі судового засідання; оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати; слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання.4.Зміст цивільних процесуальних правовідносин

Цивільні процесуальні права суб’єктів правовідносин і процесуальні дії

по їх реалізації становлять зміст цивільних процесуальних правовідносин.

Але така думка не безспірною. У науці переважає думка, що змістом

цивільних процесуальних правовідносин є лише права і обов’язки його

суб’єктів. За іншим висловленням – не всякому праву одного суб’єкта

відповідає обов’язок іншого, тому не в кожних правовідносинах зміст

складається з сукупності прав і обов’язків, а тільки з права і

процесуальних дій одного суб’єкта, який витісняють обов’язки іншого.

Існує також твердження, що зміст правовідносин становлять процесуальні

дії, а процесуальні права і обов’язки – формулу правовідносин.

Права і процесуальні дії одного суб’єкта не можуть бути засобом

правового регулювання поведінки осіб у цивільному судочинстві, а отже –

і становить зміст правовідносин. Обґрунтування, що суд як орган держави

може і повинен мати обов’язки тільки перед державою, а не перед іншими

суб’єктами процесу, не відповідає нормам процесуального права, в яких

закріплені конкретні обов’язки суду перед конкретними суб’єктами. Праву

заінтересованих осіб на порушення процесу (ст. 4 ЦПК України) відповідає

обов’язок суду розглянути звернену до суду вимогу на порушення цивільної

процесуальної справи. Як суб’єкт процесуальних правовідносин суд має

обов’язки, які кореспондують праву іншого суб’єкта цих же правовідносин,

і тільки виконання судом обов’язків дає можливість іншому суб’єкту

здійснювати свої права і забезпечувати режим законності в цивільному

судочинстві.

До змісту цивільних процесуальних правовідносин входять разом з правами

і обов’язками суб’єктів їх поведінка, тобто процесуальні дії, які

існують не самі по собі, а є засобом реалізації суб’єктами своєї волі.

Від дії суб’єктів залежить виникнення і розвиток самих відносин. Так,

відповідно до ст.3 ЦПК України кожна заінтересована особа має право

звернутися до суду в порядку, встановленому законом, за захистом

порушеного права чи чи охоронюваного законом інтересу. Обов’язок суду

приступити до розгляду справи (здійснити захист цивільного права)

виникає після того, коли заінтересована особа подасть до суду позовну

заяву, заяву, скаргу. Отже, право заінтересованої особи на звернення до

суду за захистом реалізується пред’явленням до суду заяву (виконання

процесуальної дії). Цьому праву відповідає обов’язок суду приступити

(виконати процесуальну дію) до розгляду справи. Між судом і

заінтересованою особою виникли цивільні процесуальні правовідносини, і

його суб’єкти можуть реалізувати процесуальними діями встановлені ЦПК

України і пов’язані між собою процесуальні права і обов’язки. Таким

чином, тільки сукупність процесуальних праві обов’язків і процесуальних

дій по їх реалізації заінтересованої особи і суду можуть визначати зміст

цивільних процесуальних правовідносин. ЦПК України врегульовує волю

суб’єктів (цивільні процесуальні права і обов’язки), і їх дії. Останні

виступають засобом реалізації волі, а тому тільки разом вони можуть

входити до змісту правовідносин. У зв’язку з цим цивільні процесуальні

правовідносини виступають формою (способом, методом) здійснення його

учасниками суб’єктивних прав і обов’язків, а самі права і обов’язки ніяк

не можуть бути формою правовідносин. Вони разом з процесуальними діями

становлять їх зміст. Форма – це об’єктивне виявлення юридичної

категорії. Цивільні процесуальні правовідносини виникають, змінюються і

припиняються в цивільному судочинстві по справі, яке є їх єдиною

процесуальною формою.