13. Обмін науковою інформацією через спеціально створені структури для генерації, оброблення і поширення наукового знання – це:

а) неформальна комунікація

b) формальна комунікація

c) документна комунікація

d) недокументна (усна) комунікація

14. До сучасних інформаційних технологій не включають:

а) апаратне забезпечення

b) комп’ютерне забезпечення

c) програмне забезпечення

d) організаційне забезпечення

15. Нові інформаційні технології за типом користувацького інтерфейсу поділяються на:

а) локальні, багаторівневі, розподілені

b) пакетні, діалогові, мережні

c) традиційні, нові, сучасні

d) електронні, автоматизовані, комп’ютерні

[1,2,4,5,7,10,23,24,26]

Семінарське заняття 5 інфраструктура ринку інновацій План семінарського заняття

1. Ринок інновацій як складова частина системи економічних відносин.

2. Характеристика основних напрямів розвитку ринку інновацій.

3. Інноваційна інфраструктура в розрізі підсистем, її ознаки та передумови створення.

4. Характеристика основних суб'єктів ринку інновацій.

5. Венчурні підприємства, їх організаційні форми, передумови і особливості функціонування.

6. Організаційні структури підтримки інноваційного бізнесу (інноваційні центри, технопарк, технополіс, бізнес-інкубатори, кластер, фінансово-промислові групи).

Тематика рефератів

1. Особливості інтеграції науки і виробництва в Україні.

2. Особливості інтеграції науки і виробництва у розвинутих країнах.

3. Досвід України у створенні, функціонуванні технопарків та інноваційних бізнес-інкубаторів.

4. Зарубіжний досвід створення промислово-фінансових груп, промислових кластерів.

5. Функціонування технопарків у Європі та США.

6. Венчурні підприємства і їх роль у створенні інноваційно-конкурентного середовища.

7. Формування та функціонування стратегічних альянсів в інвестиційній сфері.

Питання для самоперевірки знань

1. З огляду активізації інноваційної діяльності в Україні, обґрунтуйте, яким об’єктам ринку інновацій, на Вашу думку, доцільно віддати пріоритет?

2. Напрями розвитку ринку інновацій носять відокремлений чи взаємоформуючий характер? Це сприяє чи гальмує розвитку ринку інновацій?

3. В яких напрямах Ви передбачаєте перспективи розвитку інноваційної інфраструктури України?

4. Суб’єкти ринку інновацій – це конкуренти, чи партнери? Обґрунтуйте свою думку.

5. При яких умовах фірма-експлерент перетворюється на віолента чи патієнта?

6. За сучасної економічної ситуації в Україні чи можливо (доцільно) розвивати венчурний бізнес? Чому?

7. Чи однаковий, на Вашу думку, рейтинг організаційних структур підтримки інноваційного бізнесу (інноваційні центри, технопарк, технополіс, бізнес-інкубатори, кластер, фінансово-промислові групи) за ознаками значущості та масштабності для розвитку економіки країни?

Тестові завдання

1. Система економічних відносин між споживачами інноваційної продукції (інноваційних послуг) і суб’єктами пропозицій (власниками інноваційної продукції, інформаційно-консультаційних послуг) з приводу їх виробництва, придбання та їх використання - це:

а) споживчий ринок;

b) ринок інновацій;

c) ринок засобів виробництва;

d) ринок послуг.

2. Об’єктами ринку інновацій виступають:

а) інноваційна продукція, яка є результатом інтелектуальної (науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної) діяльності;

b) результати науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт;

c) знання, досвід, консультаційні послуги пов’язані із супроводженням та обслуговуванням інноваційної діяльності

d) усі відповіді вірні.

3. Обладнання, агрегати, дослідні установки, інструменти, технологічні лінії тощо відносяться до:

а) об’єктів ринку інновацій у неречовій формі;

b) об’єктів ринку інновацій у речовій формі;

c) правильні відповіді а), b);

d) правильна відповідь відсутня.

4. Система навчальних, економічних, соціальних, правових та інформаційних сфер, відносин і взаємозв’язків, направлена на підготовку, підбір та забезпечення кадрами наукових, науково-виробничих і впроваджувальних структур відноситься до:

а) ринку науково-технічної інформації;

b) ринку наукової продукції;

c) ринку наукових кадрів;

d) ринку інновацій.

5. Сукупність підприємств, організацій, установ, їх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності є складовими:

а) ринкової інфраструктури;

b) Інноваційна інфраструктури;

c) виробничої інфраструктури;

d) організаційної інфраструктури.

6. Технопарки, бізнес-інкубатори, інноваціно-технологічні центри, інноваційно-промислові комплекси, технологічні кластери, техніко-впроваджувальні зони, центри колективного користування відносяться до:

а) консалтингової підсистеми інноваційної інфраструктури;

b) кадрової підсистеми інноваційної інфраструктури;

c) інформаційної підсистеми інноваційної інфраструктури;

d) виробничо-технологічної підсистеми інноваційної інфраструктури.

7. Фінансова підсистеми інноваційної інфраструктури включає в себе:

а) мережу спеціалізованих правових інститутів, законодавчі акти, нормативні документи;

b) інноваційні, венчурні фонди, інші фінансові інститути (страхові, бюджетні);

c) вищі навчальні заклади; центри підготовки та перепідготовки кадрів;

d) центри трансферу технологій, університети, центри консалтингу

8. Провідні фахівці, менеджери та субпідрядні організації, які спеціалізуються на управлінні проектами і організації високотехнологічного бізнесу входять в штат:

а) інжинірингових компаній;

b) координаційних центрів;

c) агентств з трансферту технологій;

d) фондів підтримки інноваційного бізнесу.

9. Залежно від типу обраної стратегії, які типи інноваційних підприємств виділяєть:

а) технопарки, технополіси, консорціуми;

b) експлеренти, патієнти, віоленти, комутанти;

c) бізнес-інкубатори, кластери, фінансово-промислові групи;

d) консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні.

10. Малі підприємства в прогресивних, з технологічного погляду, галузях економіки, що спеціалізуються у сферах наукових досліджень, розробок, створення і впровадження інновацій, пов’язаних з підвищеним ризиком називаються:

а) венчурними;

b) інноваційними;

c) інжиніринговими;

d) координаційними.

11. Впроваджувальні фірми відносяться до:

а) технопарків;

b) технополісів;

c) венчурних підприємств;

d) регіональних науково-технологічних центрів.

12. Група географічно локалізованих взаємозалежних компаній, об'єднаних у виробничий ланцюжок, у рамках якої створюється кінцевий продукт і додана вартість носить назву:

а) проектно-технологічна організація;

b) науково-дослідний центр;

c) бізнес-інкубатор;

d) промисловий кластер.

13. Стратегічний альянс – це:

а) форма організації, що припускає створення материнської і дочірніх компаній;

b) угода учасників міжфірмової кооперації на проведення комплексу складних робіт протягом усього інноваційного циклу, включаючи комерціалізацію результатів;

c) організація, що забезпечує управління якістю сервісу продукції від виробника до її споживача;

d) спеціально створений комплекс в одному регіоні, поблизу центру наукових ідей, до складу якого входять фірми і організації, що охоплюють повний інноваційний цикл.