Питання для самоперевірки знань

1. Чим обумовлена багатоаспектність тлумачення поняття «організація інновацій»?

2. Чи можна надати пріоритет одній із трактовок поняття «організація інновацій»? Обґрунтуйте свою думку.

3. Чи можна стверджувати, що на формування о інноваційної стратегії підприємства фактори макро- і мікрооточення чинять однаковий вплив? Обґрунтуйте відповідь.

4. Чи доцільно приймати до уваги обрану інноваційну стратегію розвитку при виборі організаційних форм управління інноваційним розвитком підприємства?

Тестові завдання

1. Організація інновацій як сукупність наукових, конструкторських, проектних технологічних та інформаційних підрозділів, які здійснюють основну творчу діяльність, спрямовану на створення інтелектуального продукту- це:

а) суб’єкт господарювання;

b) організаційна структура;

c) суб’єкт господарювання;

d) процес упорядкування інноваційної діяльності.

2. Технологія управління інноваціями передбачає:

а) створення системи оптимального розподілу функціональних обов’язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між окремими структурними одиницями;

b) перетворення всіх підрозділів підприємства на суб’єкти господарювання;

c) визначення порядку видачі завдань виконавцям, а також облік і контроль за ходом її виконання;

d) створення внутрішньо фірмових формувань, що забезпечують обслуговування підприємницької діяльності

3. Інноваційна стратегія підприємства це:

а) планування реалізації і виробництва інноваційних товарів і послуг для визначеного сегмента ринку;

b) детальний план, призначений для того, щоб забезпечити місію організації і досягнення її цілей;

c) фінансовий план підприємства, складений для його внутрішнього середовища і розроблений для підрозділу, що займається інноваціями;

d) довгострокова модель розвитку, націлена на передбачення глобальних змін в економічній ситуації і пошук масштабних рішень, спрямованих на зміцнення ринкових позицій і стабільний інноваційний розвиток підприємства.

4. Тенденції науково-технологічного розвитку галузі, частка ВВП, що спрямовується на наукові дослідження, пріоритетність зусиль уряду на певних науково-технологічних напрямах, стан охорони права інтелектуальної власності(патентування), структурні зміни в економіці відносяться до факторів:

а) соціально-культурних;

b) науково-технологічних;

c) правових;

d) економічних.

5. Інноваційна стратегія зростання (наступу) передбачає:

а) підтримання існуючих розмірів і напрямів ділової активності підприємства;

b) утримання вже завойованих позицій на ринку і запобігання банкрутству;

c) стрімкий розвиток підприємства: збільшення масштабів виробництва, освоєння нових товарів і послуг, нових напрямів діяльності, вихід на нові ринки збуту, завоювання міцних конкурентних переваг;

d) формування відповідного виробничо-технічного потенціалу, який забезпечує здатність підприємства стабільно функціонувати в межах обраної стратегії, незважаючи на зміни, що відбуваються у зовнішньому середовищі.

6. Система оптимального розподілу функціональних обов’язків, прав і відповідальності, порядку і форм взаємодії між окремими структурними одиницями, що входять до складу організації, і людьми, які в них працюють – це:

а) організаційна структура управління;

b) інноваційна політика підприємства

c) інноваційна стратегія підприємства

d) процес упорядкування інноваційної діяльності.

7. Нечіткі межі управління, незначна кількість рівнів управління, слабке чи помірне використання формальних правил і процедур, децентралізація прийняття рішень, амбіційна відповідальність, неформальні міжособистісні стосунки властиві для:

а) лінійно-функціонального типу організаційної структури;

b) мережевого типу організаційної структури;

c) механістичного типу організаційної структури;

d) органічного типу організаційної структури.

8. Жорсткою ієрархією влади в компанії, формалізацією правил і процедур, централізованим прийняттям рішень, об’єктивними критеріями відбору кадрів і винагороди характеризується:

а) лінійно-функціональний тип організаційної структури;

b) мережевий тип організаційної структури;

c) механістичний тип організаційної структури;

d) органічний тип організаційної структури.

9. До організаційних структур, що характеризуються гнучкістю у взаємодії із зовнішнім середовищем відносяться:

а) матричні, проектні, мережеві типи;

b) лінійні, функціональні, дивізійні типи;

c) лінійно-функціональні, матричні, проектні типи;

d) проектні, мережеві, лінійні типи.

10. У межах імітаційної стратегії передбачається:

а) створення організаційних і мотивуючих умов для постійного вдосконалення існуючого виробничого процесу (наприклад, японські гуртки якості);

b) надання матеріально-технічних і фінансових ресурсів для розроблення інновацій окремій наукомісткій фірмі або окремому спеціалістові зі сторони;

c) створення організаційних умов для впровадження нових виробів і технологій, які не є результатами власних розробок і можуть залучатися шляхом придбання інновацій, ліцензій тощо;

d) наявність в організаційній структурі підприємства власних відокремлених підрозділів, що займаються дослідженнями та розробками.

11. Створення потужних конструкторських відділів, спроможних у максимально стислі терміни здійснити імітацію незахищеного патентом вдалого виробу конкурента носить назву:

а) отримання інновації;

b) придбання ліцензії;

c) імітації інновації.

d) придбання підприємства-інноватора.

12. Інновація залишається ізольованою в особливих правових і економічних межах і тим самим не перешкоджає функціонуванню поточного виробництва у випадку, якщо фірма придбала:

а) інновації;

b) ліцензії;

c) імітацію інновації;

d) підприємство-інноватора.

13. Наявність в організаційній структурі підприємства власних відокремлених підрозділів, що займаються дослідженнями та розробками є характерною для:

а) наступальної стратегії;

b) захисної стратегії;

c) традиційної стратегії;

d) імітаційної стратегії.

14. До сфери інноваційного менеджменту відносяться нововведеня:

а) техніко-технологічного характеру;

b) соціально-економічного та управлінського характеру;

c) вірні відповіді а), b) ;

d) правильна відповідь відсутня.

15. Удосконалення технологічного процесу, сировини, матеріалів, підвищення кваліфікації і досвіду робочої сили, впровадження «ноу-хау» відносяться до нововведень:

а) технічного характеру;

b) технологічного характеру;

c) соціально-економічного характеру;

d) управлінського характеру.

[1,2,4,5,7,10,23,24,26]

Семінарське заняття 4

ГЛОБАЛЬНІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ КОМУНІКАЦІЇ В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ

План семінарського заняття

1. Поняття та роль комунікацій в інноваційній сфері

2. Характеристика інноваційних комунікацій

3. Система і підсистеми документо-інформаційної комунікації в інноваційній сфері. Комунікаційні бар’єри

4. Наукова комунікація: поняття, форми, функції та елементи

5. Інформаційно-комунікаційні технології

Тематика рефератів