82

УКООПСПІЛКА

ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ПІДПРИЄМСТВА

завдання для семінарських і практичних занять,

самостійної роботи студентів, тести

ЛЬВІВ

Видавництво Львівського торговельно-економічного університету

2016

Уклали: доц. Городня Т.А., доц. Заярна Н.М.

Рецензенти: доц. Лупак Р.Л., доц. Ільчук О.О.

Відповідальний за випуск: проф. Міценко Н.Г.

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту економіки та фінансів ЛТЕУ. Протокол № від ______ 2016р.

©

Городня Т.А.

Заярна Н.М.

2016

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Інноваційний розвиток підприємства” належить до циклу нормативних дисциплін загальноекономічної підготовки магістрів.

Метою вивчення дисципліни є формування у студентів знань та вмінь щодо забезпечення інноваційного розвитку економічних систем, оцінювання їхнього інноваційного потенціалу, обґрунтування та реалізації ефективних управлінських рішень з розвитку економіки на інноваційних засадах.

Предметом дисципліни є процес інноваційного розвитку на підприємстві.

Напрямком дослідження є управління інноваційним розвитком економічних систем, забезпечення результативності формування та використання інноваційного потенціалу підприємств та процес інвестування в інновації.

У результаті вивчення курсу студенти повинні оволодіти теоретичними засадами інноваційного розвитку, методичними підходами та інструментарієм оцінювання інноваційного розвитку національних економік, практичними навичками виходу підприємств з кризового стану на основі впровадження інновацій, залученням інвестицій в інновації та засадами оцінювання результативності інвестування.

Завдання дисципліни полягає у вивченні механізмів управління інноваційним розвитком економічних систем; забезпеченні результативності формування та використання інноваційного потенціалу підприємств; ефективності інвестування в інновації; набутті вмінь обґрунтувати напрямки пріоритетного інноваційного розвитку та альтернативні варіанти управлінських рішень.

При організації вивчення цього курсу повинен забезпечуватися тісний його зв’язок з іншими економічними дисциплінами: економіка та організація інноваційної діяльності, економічна діагностика, економіка підприємств виробничої інфраструктури та іншими, вивчення яких передбачається навчальним планом.

Для отримання студентами навичок узагальнення опрацьованих матеріалів, визначення наявних резервів поліпшення роботи, прийняття різних рішень із урахуванням певних умов і обставин, які виникають у практичній роботі, при проведенні занять з цієї дисципліни необхідно передбачати семінарські та практичні заняття, рішення задач ситуаційного характеру, проведення ділових ігор тощо.

Дана методична розробка включає теми семінарських і практичних занять, в яких зазначено перелік питань до підготовки, тематику рефератів, питання для самостійної роботи, завдання для практичного заняття та літературу.

Семінарське заняття 1

ІННОВАЦІЇ І ЦИКЛІЧНІСТЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

План семінарського заняття

1. Поняття та характеристика інновацій.

2. Сучасний стан інноваційної діяльності України.

3. Циклічність економічного розвитку та її причини.

4. Роль держави в регулюванні циклічних коливань.

Тематика рефератів

1. Дослідження впливу нововведень на економічні, соціальні та екологічні показники діяльності підприємств України.

2. Інновації і їх роль у реалізації стратегії соціально-економічного розвитку держави у перехідному періоді.

3. Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки інноваційних проектів.

4. Інвестиційний процес та його вплив на циклічний розвиток економіки.

5. Світові економічні кризи.

6. Структурні зрушення і структурні кризи. Особливості структурних криз та їхні види.

7. Державна політика в умовах короткострокових циклічних коливань.

8. Роль держави в регулюванні довгострокових циклів.

Питання для самоперевірки знань

1. Чи існують негативні наслідки впливу інновацій? Як вони проявляються?

2. Чи можливий розвиток інноваційної діяльності в період економічної депресії?

3. Чи тотожні поняття «антициклічне» та «антикризове» регулювання економіки

4. Чи є спільні риси криз «надвиробництва» та «недовиробництва»?

Тестові завдання

1. Інноваційний процес характеризується:

а) одноразовим поширенням освоєної інновації в нових регіонах і на нових ринках

b) науковим припущенням, висунутим для пояснення якого-небудь явища, що вимагає його перевірки й обґрунтування

c) загальним поняттям про використання визначених нововведень для втілення в життя визначеного задуму

d) сукупністю безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивно, якісно нових змін

2. Результатом інноваційних процесів є:

а) прибуток

b) новинки

c) соціальний ефект

d) прогресивні зміни

2. Інноваційний процес – це:

а) комплекс заходів, спрямованих на реалізацію інновації

b) нововведення, якого не було раніше

c) інноваційна діяльність якого-небудь суб'єкта економіки, спрямована на розробку і реалізацію закінчених наукових досліджень і розробок у формі нового продукту і нових технологій

d) комплекс заходів, спрямованих на реалізацію інновації, що включають у себе виробництво і використання інформаційного продукту, рекламні заходи, організацію роботи торгових точок

2. Впровадження інноваційного процесу у господарську практику визнається за:

а) нововведення

b) інноваційні зміни

c) новинки

d) інноваційну діяльність

5. Види інноваційних процесів:

а) технічні, організаційні, економічні і глобальні

b) соціальні, юридичні і локальні

c) технічні, організаційні, економічні, соціальні, юридичні

d) вірної відповіді немає

6. Купівля інноваційного продукту, придбання ліцензій, придбання підприємств новаторів, імітація інновацій є елементами:

а) Спеціалізованої діяльності підприємства як новатора;

b) Інноваційної діяльності протягом обмеженого періоду часу;

c) Впровадження нових виробів і технологій, які не є результатом власних розробок;

d) Інноваційної діяльності протягом тривалого періоду часу

7. Освоєння нового джерела постачання сировини або напівфабрикатів – це:

а) маркетингова інновація;

b) товарна інновація

c) управлінська інновація

d) соціальна інновація

8. Ринкова інновація проявляється в:

а) введенні нового продукту;

b) створенні нового ринку товарів або послуг;

c) реорганізації структури управління;

d) введенні нового методу виробництва.

9. Простий внутрішньоорганізаційний інноваційний процес передбачає:

а) відокремлення функцій створення й виробництва нововведення від функції його споживання

b) порушення монополії виробника-початківця, що спричинює взаємну конкуренцію та сприяє удосконаленню споживчих якостей продукції;

c) створення й використання нововведення у межах одного підприємства

d) реорганізації структури управління та введенні нового методу виробництва.

10. До зовнішніх чинників, що обумовлюють причини циклічності економічного розвитку відносять:

а) Особисте споживання, скорочення або зростання якого впливає на обсяг виробництва та зайнятості

b) Потужні прориви в технології, винаходи та інновації, які дозволяють радикально змінити структуру суспільного виробництва

c) політичні потрясіння та фізичний строк служби основного капіталу

d) Економічну політику держави щодо виробництва, попиту та споживання.

11. Фаза економічного циклу, що завершує попередній і є початком наступного, розпочинається труднощами збуту готової продукції, внаслідок чого починається затоварювання підприємства на складі і, як результат, скорочується обсяг виробництва; зростає попит на позичковий капітал і збільшуються процентні ставки за кредит носить назву:

а) депресія

b) пожвавлення

c) піднесення;

d) криза.

12. Пожвавлення - це фаза економічного циклу,

а) яка розпочинається труднощами збуту готової продукції;

b) яка проявляється у застої виробництва;

c) яка розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва;

d) коли виробництво переживає рівень попереднього циклу і зростає високими темпами.

13. Низхідна фаза великого циклу – період зміни базисних технологій і технологічних структур виробничої системи суспільства – триває:

а) 10-20 років

b) 20-25 років

c) 25-30 років;

d) 30-40 років

14. Структурні, фінансові (валютні) та екологічні кризи відносяться до:

а) нециклічних;

b) циклічних;

c) соціальних;

d) економічних.

15. До економічних заходів антикризової політики держави в період економічного піднесення відносять:

а) зменшення облікової ставки банківських кредитів;

b) додаткові витрати з державного бюджету для покриття різних соціальних виплат та допомоги;

c) зменшення норм обов’язкових резервів у банках;

d) підвищення облікової ставки; продаж державних цінних паперів;

[1,5,7,10,23,24,26]