Конотопський виправний центр управління ДПС України в Сумській області (№ 130)

Затверджую

Начальник Конотопського виправного центру УДПСУ в Сумській області (№ 130)

полковник вн. служби І.В.Нестеренко

“_____”_______________ 2016

П Л А Н - К О Н С П Е К Т

№ _____

Проведення заняття зі службової підготовки на 2016-2017 навчальний рік

Навчальна дисципліна :

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Тема :

Надання першої медичної допомоги при нещасних випадках.

План проведення заняття :

№	Хід заняття	Тривалість
1	Вступна частина (перевірка наявності персоналу)	2 хв.
2	Перевірка засвоєння вивчення попередньої теми	10 хв.
3	Доведення питань теми	35 хв.
4	Відпрацювання нормативу для підготовки персоналу ДКВС	8 хв.
5	Підведення підсумку заняття	5 хв.

Дата проведення : „___”____ 2016р.

Час проведення : 10.00 -11.00

Місце проведення : клас службової підготовки

Метод проведення : лекція

Конспект склав :

Начальник сектору РП КВЦ - 130 майор вн. служби О.В.Дорош

Керівник заняття____________________ _________________ ______

(посада, підпис, прізвище)

Порядок надання долікарської допомоги при опіках, обмороженнях, отруєннях, асфіксії.

Перша долікарська допомога – це комплекс екстрених медичних заходів, що проводяться раптово захворілому або постраждалому на місці пригоди і в період транспортування його в медичний заклад.

Опіки. Опіки бувають: термічні, сонцеві, хімічні, радіаційні, електрострумом.

Термічні опіки. Найчастіше з‘являються внаслідок попадання на тіло гарячої рідини, полум‘я або контакту з шкірою розпалених предметів.

В залежності від температури і тривалості її дії на шкіру виникають опіки різних ступенів.

Опік І ступеню – пошкодження клітин рогового шару шкіри, які проявляються почервонінням обпечених ділянок шкіри їх набряком і біллю.

Опік ІІ ступеню – пошкоджуються глибокі шари шкіри. Вони характеризуються різким почервонінням обпеченої шкіри, появою на ній пузирів і різким болем.

Опік ІІІ ступеню - пошкоджуються глибокі шари шкіри, після чого з‘являються корочки - струпи. Якщо шкіра омертвіє не на всю товщину і її ніжні шари зберігаються - це опіки ІІІ А ступеню, а якщо гинуть всі шари шкіри – це опіки ІІІ Б.

Обвуглювання шкіри, підшкірної клітковини і глибоких тканин – типові для опіків IV ступеню.

Опіки І, ІІ, ІІІ А ступеню можуть зажити самостійно; опіки ІІІ Б, IV ступеню – потрібна пересадка шкіри.

Перша допомога: необхідно як найшвидше винести постраждалого з зони вогню. Якщо на людині загорівся одяг, негайно зняти його або накинути на хворого покривало, пальто, мішок, шинель, тобто припинити доступ повітря. Полум‘я на одязі можна гасити водою, засипати піском. Не в якому разі не можна постраждалому бігати у палаючому одязі.

Після того, як з хворого збито полум‘я чи він забраний від дії гарячого пару або рідини, на опікові рани необхідно накласти стерильні або просто чисті пов‘язки з підручного матеріалу. При цьому не потрібно відривати від обпеченої поверхні прилиплий одяг, краще відрізати його ножицями. Постраждалого з обширними опіками раціональніше завернути у свіже випрасуване простирадло і укласти у постіль. Ні в якому разі не проколювати пузирі, що виникли. Якщо у обпеченого з‘явився озноб – тепле пиття, накрити. Якщо турбують сильні болі – 100 г горілки або вина.

Для надання першої допомоги при опіках треба мати такі медичні засоби та препарати:

бинт; вата; розчин перекису водню; протиопікові препарати (пантенол, лівіан, хлорофіліпт та інші); етиловий спирт.

Хімічні опіки. Виникають після дії на шкіру і слизові оболонки кислот, лугів.

Опіки кислотами звичайно глибокі. На місці опіку виникає сухий струп.

Перша допомога:

• необхідно скинути намочений кислотою одяг;

• промити вражені ділянки великою кількістю води (під струменем);

• облити їх 2 – х %- м розчином питної соди або мильною водою;

• накласти суху пов’язку.

Відмороження. Виникають тільки при тривалій дії холоду, як правило в результаті низької температури повітря, а також при контакті тіла з холодним металом на морозі, з різким і стиснутим повітрям або сухою вуглекислотою. Обмороження може наступати при підвищеній вологості, сильному вітрі, а на людині - промоклі одяг та взуття.

Розрізняють чотири ступені відморожень:

І – почервоніння і набряки;

ІІ – виникнення пузирів;

ІІІ – омертвіння шкіри і виникнення струпу;

IV – омертвіння частини тіла (пальців, ступні).

Перша допомога:

• як найшвидше відновити кровообіг відморожених частин тіла розтиранням та поступовим зігріванням;

• бажано хворого занести в тепле приміщення або покласти біля вогнища і продовжувати розтирати;

• якщо побіліли щоки, ніс, вуха, достатньо розтерти їх чистою рукою до почервоніння та появи поколювання. Краще розтирати відморожену ділянку спиртом, горілкою, одеколоном (м‘якою рукавичкою, хутровим коміром, м‘якою фланеллю), не можна розтирати снігом. Дати гарячий чай, горілку.

• після порозовіння шкіри – витерти її досуха, змочити спиртом, накласти суху, чисту пов’язку і утеплити кінцівку ватою або тканиною. Пов‘язка повинна бути не тугою. В тяжких випадках – відправити хворого в лікарню.

Отруєння. Отруєння – патологічний стан, обумовлений дією отрут на організм. Причинами отруєння можуть бути недоброякісні харчові продукти, отруйні рослини, різні хімічні речовини, що застосовуються у побуті і на виробництві, лікарські препарати і т.п. Отрута діє на організм, як місцево, так і в загальному плані. Це залежить від характеру отрути шляху попадання його в організм.

При всіх гострих отруєннях невідкладна допомога повинна переслідувати такі цілі:

1. максимально швидке виведення отрути з організму;

2. знешкодження отрути, що залишилась в організмі антидотами (протиотрутою);

3. боротьба з порушенням дихання і кровообігу.

Харчове отруєння. Ознаки: почервоніння обличчя, потім різка блідість, збудження, що змінюється сонливим станом, різкий запах алкоголю з роту, піна на губах. Шкіра покрита холодним потом, частий пульс, глибоке дихання.

Перша допомога:

• викликати блювоту;

• добре промити шлунок водою;

• дати понюхати вату з нашатирним спиртом;

• прийняти міцний чай, каву;

• щоб під час блювоти блювотні маси не попали у дихальні шляхи, необхідно повернути хворого на бік, прочистити від блювотних мас ротову порожнину, носоглотку.

Отруєння окиссю вуглецю. Отруєння характеризується симптомами враження центральної нервом системи

Ознаки: шум у вухах, головний біль, головокружіння, нудота, блювота, різка слабкість, порушення свідомості, а потім глибока кома.

Перша допомога:

• негайне видалення постраждалого із зараженої атмосфери;

• інгаляції киснем;

• штучне дихання.

Отруєння при укусах змій та комах. Симптоми обумовлені опіком паралізацією нервової, серцево-судинної та дихальної системи.

Перша допомога:

• перетиснути кінцівку джгутом на 10-15 см. вище укусу;

• видавити з рани декілька краплин крові;

• накласти давлючу пов’язку та терміново відправити до лікарні.

Асфіксія. Частіше – суїцид, але може бути випадково. Важкість стану хворого визначається у першу чергу давністю удавлення. В результаті удавлення шиї відбувається перелом трахеї або гортані, інколи з переломом під’язикової кістки.

Допомога: перш за все забезпечити прохідність дихальних шляхів. Необхідно негайно звільнити шию від петлі, що здавлює, звільнити ротову порожнину від слизу, піни ,виконати штучне дихання та непрямий масаж серця.