- •1. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
- •1. Мета роботи:
- •Теоретичні відомості
- •2.2. Лабораторна робота №2. Визначення розміру митних платежів при здійсненні міжнародної економічної діяльності
- •Теоретичні відомості
- •2.3. Лабораторна робота №3. Вартість автотранспортного засобу на внутрішньому ринку
- •Теоретичні відомості
- •2.4. Лабораторна робота №4. Визначення митної вартості транспортних засобів
- •Теоретичні відомості
- •Розрахунок вартості тз з урахуванням додаткової комплектації або її відсутності
- •Список використаної літератури
Теоретичні відомості
Державний кордон України – це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України – суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України на місцевості позначається ясно видимими прикордонними знаками, форми, розмір і порядок встановлення яких визначаються законодавством України і міжнародними договорами України.
Державна політика у сфері державної митної справи – це система цілей, принципів, функцій, напрямів, засобів і механізмів діяльності держави, спрямованих на забезпечення національних митних інтересів та безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі та захист внутрішнього ринку, розвиток національної економіки та її інтеграцію до світової економіки, наповнення державного бюджету, які реалізуються через:
1) механізми тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
2) участь у митних союзах, зонах вільної торгівлі та міжнародних договорах (конвенціях) з митних питань;
3) встановлення порядку переміщення товарів через митний кордон України та здійснення їх митного контролю;
4) законодавство України з питань державної митної справи.
Економічна територія країни – географічна територія, що знаходиться під юрисдикцією уряду даної країни, в межах котрої можуть вільно пересуватись робоча сила, товари і капітал.
Економічна угода – економічний потік, який відбиває створення, перетворення, обмін передачу або знищення економічої цінності та включає зміни у власності на товари чи фінансові активи у наданні послуг, робочої сили та капіталу.
Інформаційні ресурси митних органів – це сукупність електронної інформації, що включає електронні дані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах митних органів.
Митний кордон – кордон митної території, на якій держава має виключну юрисдикцію відносно митної справи.
Митна територія України – це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України. Митна територія країни може не збігатися з географічною територією в таких випадках: при утворенні митного союзу двох або кількох держав (наприклад, Бельгія та Люксембург); за наявності у країні вільних (спеціальних) економічних зон; при вирівнюванні за згодою межуючих держав митних кордонів (коли географічні кордони не сприяють або роблять взагалі неможливим встановлення митного контролю на прикордонній території).
Митна справа – порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.
Митниця – спеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України, а також у своїй діяльності керується Конституцією України, Митним кодексом України, іншими законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, наказами регіональної митниці та наказами митниці.
Митна служба України – це єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.
Митна безпека – це стан захищеності митних інтересів України.
Митні інтереси України – це національні інтереси України, забезпечення та реалізація яких досягається шляхом здійснення державної митної справи.
Митні організації – це юридичні особи, які мають самостійний баланс, рахунки в територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, печатки із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діють відповідно до Конституції України, Митного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі положень (статутів), які затверджуються в порядку, встановленому законодавством.
Митий пост – це структурний підрозділ регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Основні завдання митної служби України:
1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України щодо митної справи;
2) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України щодо митної справи, укладеними відповідно до закону;
3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;
4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;
5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;
6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України;
7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;
8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;
9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності;
10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;
11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами;
12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;
13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;
14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;
15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами;
16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в державній митній справі, автоматизація митних процедур;
17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері державної митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митної служби України;
18) кінологічне забезпечення діяльності митної служби України;
19) управління об'єктами митної інфраструктури, розбудова митного кордону.
Органами вищого рівня є:
1) щодо митних постів – митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости;
2) щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи;
3) щодо центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.
Посадові особи митної служби України – це працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких Митним Кодексом та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання. На службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій приймаються громадяни України, які досягли 18-річного віку і здатні за своїми діловими і моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я виконувати завдання, покладені на митну службу України. З прийняттям на службу може бути встановлено випробування строком до шести місяців.
Принципи здійснення державної митної справи:
1) виключної юрисдикції України на її митній території;
2) виключних повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи;
3) законності та презумпції невинуватості;
4) єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
5) спрощення законної торгівлі;
6) визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності;
7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб;
8) заохочення доброчесності;
9) гласності та прозорості;
10) відповідальності всіх учасників відносин, що регулюються Митним кодексом України.
Регіональні митні лабораторії – структурні підрозділи регіональних митниць митної служби України. Регіональні митні лабораторії мають статус відділу митних досліджень регіональних митниць. Регіональні митні лабораторії мають свою печатку, штамп та індивідуальний номер на пломбувальному пристрої.
Склад митниці – спеціально обладнане приміщення для зберігання товарів та інших предметів, що є власністю митниці України або використовується нею.
Спеціалізовані митні установи та організації є державними органами, які входять в єдину систему митних органів України, здійснюють комплексний контроль за діяльністю підпорядкованих відділів митних органів України в межах визначених для них завдань та обов’язків.
Центральна митна лабораторія (ЦМЛ) – спеціалізована митна установа у системі митної служби України. ЦМЛ має статус юридичної особи, має свої печатки, штампи, бланки, рахунки у банку. ЦМЛ проводить науково-методологічне керівництво регіональними митними лабораторіями, проводить навчання та стажування працівників регіональних лабораторій, займається розробкою методик досліджень та експертиз.
