Тема 2.3 Контроль та оцінка успішності студентів

1. Метою дидактичного діагностування є:

   1. виявлення, оцінювання та аналіз результатів навчального процесу;

   2. аналіз протікання навчального процесу;

   3. аналіз продуктивності навчального процесу;

   4. перевірка знань та вмінь учнів.

2. Вкажіть, в якій групі є перелік усіх основних функцій контролю:

1. освітня, діагностична, виховна, оцінювальна, розвивальна, стимулююча, управлінська, прогностична;

2. мотиваційна, виховна, управлінська;

3. розвивальна, діагностична, освітня, коригувальна, стимулююча, прогностична;

4. класифікаційна, стимулююча, оцінювальна.

3. Вкажіть найбільш точне визначення. Контроль – це:

1. виявлення, вимірювання і оцінювання знань учнів, виявлення прогалин у знаннях з метою внесення необхідних коректив у процес навчання;

2. перевірка успішності учнів;

3. визначення ефективності методів, форм і засобів навчання;

4. компонент навчального процесу.

4. Функція контролю, яка забезпечує систематизацію знань студентів, коригування результатів їх навчальної діяльності:

1. освітня;

2. розвивальна;

3. діагностична;

4. оцінювальна.

5. Функція контролю, що полягає у спонуканні студентів до систематичної праці, одержання кращих результатів у навчанні:

1. стимулююча;

2. розвивальна;

3. діагностична;

4. оцінювальна.

6. Функція контролю, що полягає у визначенні рівня та якості знань студентів, у виявленні прогалин у знаннях та їх причин:

1. розвивальна;

2. діагностична;

3. оцінювальна;

4. прогностична.

7. Функція контролю, що полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності роботи викладача і пізнавальної діяльності студентів:

   1. діагностична;

   2. управлінська;

   3. оцінювальна;

   4. прогностична.

8. Види контролю за місцем застосування у навчальному процесі та дидактичною метою:

1. поточний, підсумковий;

2. попередній;

3. періодичний;

4. самоконтроль.

9. Вид контролю, мета якого – встановити систему і структуру знань студентів:

1. попередній;

2. поточний;

3. періодичний;

4. підсумковий.

10. Вид контролю, основна мета якого – встановити, наскільки успішно студенти оволодівають системою знань:

1. періодичний;

2. підсумковий;

3. тематичний;

4. самоконтроль.

11. Вид контролю, основна мета якого – виявлення якості засвоєння студентами знань, навичок і вмінь на всіх етапах процесу навчання:

1. підсумковий;

2. періодичний;

3. поточний;

4. тематичний.

12. Вид контролю, основна мета якого – визначити загальну підготовленість студентів, рівень володіння основними поняттями предмета, вивчення якого вони розпочинають:

1. попередній;

2. періодичний;

3. тематичний;

4. самоконтроль.

13. За формою організації контроль може бути:

1. індивідуальним;

2. груповим;

3. колективним;

4. фронтальним.

14. Критерій оцінки, що передбачає збереження в пам'яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення:

1. міцність;

2. оперативність;

3. якість;

4. систематичність.

15. Вимога до перевірки та оцінки успішності студентів, яка передбачає оцінювання знань за встановленими нормами та критеріями:

1. об'єктивність;

2. індивідуальний характер;

3. систематичність;

4. тематична спрямованість

16. Які основні вимоги до перевірки та оцінки успішності:

1. індивідуальність, систематичність, тематична спрямованість, об'єктивність, єдність вимог, оптимальність, всебічність;

2. нормативність, індивідуальність, диференційованість, тематична спрямованість;

3. обсяг, повнота, правильність, систематичність, дієвість;

4. повнота, правильність, систематичність.

17. Які види контролю розрізняють за місцем у навчальному процесі?

1. попередній, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий;

2. індивідуальний, груповий, фронтальний;

3. тематичний, фронтальний, підсумковий, поточний;

4. індивідуальний, тематичний, загальний, фронтальний, підсумковий.

18. Вкажіть варіант педагогічно доцільної системи оцінювання:

1. при оцінюванні встановлений норматив «вказує» верхню межу результатів; відповідно те, що нижче, означає «гірше», і оцінюється більш низькими балами;

2. позитивна оцінка ставиться за досягнення певного мінімально достатнього рівня підготовки;

3. високий рівень підготовки є осо­бистою справою і відповідно оцінюється більш високим балом;

4. повнота, правильність, систематичність.

19. Оцінка – це:

1. показник, на основі якого визначається рівень оволодіння знаннями, уміннями і навичками;

2. кількісний показник якості результатів навчально-пізнавальної роботи;

3. конкретна вимога, яка регулює виставлення оцінки з навчального предмета за усну відповідь чи письмову роботу.

20. Вкажіть, за що слід ставити оцінку:

1. за рівень сформованості навчальних умінь;

2. за старанність і активність;

3. за зразкову поведінку;

4. за наполегливу, сумлінну працю.