Лекція № 7 Тема № 7 “Засоби індивідуалізації товарів і послуг”

План лекції:

Вступ

1. Правове регулювання комерційного (фірмового) найменування.

2. Правова охорона торговельних марок.

3. Правова охорона географічного зазначення.

Висновок

Література

1. Охорона промислової власності в Україні: Монографія. - К.: Видав­ничий Дім «Ін Юре», 1999. - С. 88-112.

2. Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: Цивільно-правовий аспект. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. -135с.

3. Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник для студентів юрид. вузів і ф-тів ун-тів. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 133-150.

4. Мэгс П. Б., Сергеев А. П. Интеллектуальная собственность. - М.: Юрист, 2000. С. 329-378.

5. Право интеллектуальной собственности: Конспект лекций. - М.: ПРИОР, 1998. - С. 86-100.

6. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права). - М.: Норма, 2000. - С. 345-376.

7. Белов В. В., Виталиев Г. В., Денисов Г. М. Интеллектуальная собствен­ность. Законодательство и практика его применения: Учебное пособие. -М., Юрист, 2002. - С. 78-104.

8. Борохович Л., Монастырская А., Трохова М. Ваша интеллектуальная собственность. - СПб.: Питер, 2001. - С. 154-196.

9. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник.: У 2-х т. -Т. 1. Загальна частина. - К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. - С. 437-442.

Приблизний розрахунок часу:

Вступна частина – 5 хв.

Перше учбове питання – 50 хв.

Друге учбове питання – 80 хв.

Третє учбове питання – 80 хв.

Висновок – 5 хв.

Вступ

Шановні студенти !

В економічній і соціальній сфері для зазначення осіб, а також позначення товарів і послуг, які ці особи постачають, щоб полег­шити їх розрізнення та надати можливість широкому загалу роз­пізнавати їх, застосовують розрізняльні знаки, тобто фонетичні або візуальні засоби, зокрема слова та зображення.

Розрізняльні знаки містять:

• комерційне найменування, тобто найменування, яке викори­стовують для розпізнавання підприємства, виділення його серед інших;

• торговельну марку, тобто марку як один із засобів ідентифі­кації товарів або послуг, позначення, здатне відрізняти товари або послуги однієї особи від товарів або послуг іншої особи;

• географічне зазначення, тобто позначення, яке ідентифікує товар, що походить із певної місцевості, а вихідні якості, репута­ція або інші характеристики якого значною мірою пов'язують із його географічним походженням.

Саме з цими поняттями ми познайомимося на сьогоднішній лекції.

Питання 1. Правове регулювання комерційного (фірмового) найменування

Поняття й ознаки комерційного (фірмового) найменування

Значення комерційного найменування

В умовах конкуренції на ринку особливого значення набуває ідентифікація учасників економічного обороту. Учасник еконо­мічного обороту може сподіватися на формування позитивного ставлення до нього, зміцнення своєї ділової репутації, утворення певного кола клієнтів тільки якщо його контрагенти зможуть із певністю ідентифікувати самого суб'єкта і його діяльність в економічному обороті. З іншого боку, не менш важливо для нього попередити недобросовісне використання іншими особами його ділової репутації, кола клієнтів тощо.

Для забезпечення цих завдань існують різні правові інструмен­ти ідентифікації. Підприємства можуть володіти і користуватися однією, кількома або багатьма торговельними марками, щоб відрізнити свої товари і послуги від товарів і послуг своїх конку­рентів.

З цією метою підприємства використовують спеціальні най­менування. Донедавна їх називали фірмовими найменуваннями. У ЦК їх названо комерційними найменуваннями, для чого існують вагомі підстави. Адже їх вживають для позначення підприємств, які займаються комерційною діяльністю. Термін «комерційне по­значення» фігурує у статтях 1027,1032 та ін. Цивільного кодексу Російської Федерації, у законодавчих актах інших зарубіжних країн.

Поняття комерційного найменування

Комерційним називають найменування, під яким підприємець виступає в комерційному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників цивільного обороту.

Це найменування є комерційним іменем підприємства, нероз­ривно пов'язане з його діловою репутацією. Під цим іменем підприємець укладає угоди та здійснює інші юридичні дії, несе юридичну відповідальність, реалізує свої плани і виконує обов'яз­ки, рекламує і збуває вироблену ним продукцію тощо.

Комерційне найменування, що здобуло популярність у спожи­вачів і викликає довіру в ділових партнерів, приносить підприєм­цеві не тільки значні дивіденди, а й належну повагу в суспільстві та визнання його заслуг.

Комерційні найменування та торговельні марки

Комерційні найменування та торговельні марки пов'язує те, що вони виконують дистинктивну (розрізнювальну) функцію. Проте, на відміну від торговельних марок, комерційні наймену­вання відрізняють певне підприємство від решти незалежно від товарів або послуг, які реалізує або пропонує це підприємство.

Якщо реєстрацію торговельної марки здійснюють тільки після державної експертизи, що передбачає перевірку на новизну, по­рівняння з тотожними і схожими (у тому числі й з погляду фонетики) торговельними марками, то процедура реєстрації комерційних найменувань має суто адміністративний характер.

Комерційне найменування - це ім'я бізнесу, що належить кон­кретній компанії. Воно може співпадати з торговельною маркою, що позначає виготовлену компанією продукцію. Наприклад, ком­панія «Форд моторс» продає автомобілі «форд». Та ситуація може бути й іншою: компанія «Даймлер-Крайслер» продає автомобілі «мерседес-бенц».

За загальним правилом та компанія, яка використовує своє найменування в торговельній марці, може протидіяти реєстрації іншої торговельної марки або вимагати її відміни, якщо йдеться про схожу торговельну марку, здатну викликати плутанину. Тому, вибираючи торговельну марку, важливо перевірити не тільки за­реєстровані торговельні марки, а й комерційні найменування, як зареєстровані, так і не зареєстровані.

Для компанії важливо слідкувати за спробами реєстрації най­менувань, подібних до її комерційного найменування. Є спе­ціальні служби, які за певну плату можуть вести постійний мо­ніторинг реєстрації комерційних найменувань в одній країні або у всьому світі. Такі послуги можуть дозволити компанії дізна­тися про намір зареєструвати торговельну марку задовго до за­кінчення строку, який відводять на подання заперечень проти реєстрації.

Відповідно до ст. 6 (3) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не можуть бути зареєстровані як тор­говельні марки позначення, тотожні або схожі настільки, що їх можна сплутати з існуючими комерційними найменуваннями. Під останніми мають на увазі відомі в Україні найменування, що на­лежать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до установи заявки про такі самі або споріднені з ними товари і послуги.

Вимоги до комерційного найменування

Чинне законодавство висуває ряд вимог до комерційних най­менувань.

По-перше, найменування підприємця має правдиво відобража­ти його правовий стан і не вводити в оману інших учасників ци­вільного обороту. У зв'язку з цим комерційне найменування має містити правдиві вказівки на організаційну форму підприємства (товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство тощо), його тип (державне, приватне тощо), профіль діяльності (виробниче, наукове, торговельне тощо), особу влас­ника і т. п.

По-друге, щоб виконувати функцію індивідуального учасни­ка цивільного обороту, комерційному найменуванню потрібні розрізнювальні ознаки, які б не допускали сплутання однієї фірми з іншою. Тобто комерційне найменування має бури новим і відмінним від існуючих найменувань.

По-третє, комерційне найменування може забезпечити належ­ний ступінь індивідуалізації учасників обороту, якщо залишаєть­ся незмінним протягом усього часу, поки підприємець, який ко­ристується ним, зберігає свій організаційно-правовий статус. Тому не допускають довільну та не зумовлену поважними при­чинами зміну комерційного найменування.

Структура комерційного найменування

Вимоги, що висувають до комерційного найменування, визна­чають і його структуру. Виокремлюють дві частини комерційно­го найменування - основну, яку ще називають корпусом найме­нування, та допоміжну, яку називають додаванням.

Корпус найменування містить дані про організаційно-право­ву форму підприємства, його тип і предмет діяльності, інші його характеристики (ЗАТ, ВАТ, ТОВ).

До корпусу найменування додають допоміжну частину, еле­менти якої поділяються на обов'язкові та факультативні.

Обов'язковим додаванням є спеціальне найменування підприєм­ства, його номер або інше позначення, необхідне для розрізнення певного підприємства від решти. Роль таких найменувань пере­важно виконують різні умовні позначення, що мають вигляд ори­гінальних слів, власних імен, географічних назв тощо (ВАТ “Оболонь”, ЗАТ “Красень”).

Інші додавання, зокрема скорочене найменування підприєм­ства, відносять до факультативних, їх можна включати до комер­ційного найменування на розсуд його володільця (ВАТ НК “Алянс”).

Усі додавання, як і елементи корпусу комерційного наймену­вання, мають бути дійсними і не вводити в оману учасників обо­роту та споживачів.

Істинність комерційного найменування

Комерційне найменування має правдиво відображати право­ве становище суб'єкта підприємницької діяльності. Воно має містити справжнє зазначення організаційно-правової форми юри­дичної особи (товариство з обмеженою відповідальністю, акціонерне товариство тощо), її типу (приватна, державна, комуналь­на тощо), виду діяльності (наукова, виробнича, комерційна), осо­би володільця.