Висновок

Отже, головна мета розвитку скотарства полягає в забезпеченні населення країни високоякісними яловичиною та телятиною і збільшенні експорту м'яса великої рогатої худоби.

Тварини, призначені до забою, до цієї категорії тварин належать: велика рогата худоба, вівці, свині і домашня птиця. У меншій мірі використовують коней, кроликів, нутрій, диких промислових тварин та пернату дичину через їх відносно малої чисельності. В інших регіонах для одержання м'яса використовують оленів, буйволів, яків, верблюдів, мулів та інших тварин.

Забійні тварини повинні бути здоровими, мати підвищену вгодованість, а жива маса - відповідати їх породним і статево якостям, повинні відповідати вимогам діючих стандартів і технічних умов.

Список використаної літератури:

1. Стратегія розвитку м'ясного скотарство в Україні у контексті національної продовольчої безпеки; [Заред. М.В. Зубця, І.В. Гузєва]. - К.: Укр. акад. аграр. наук, Ін-т розведення и генетики тварин, Аграрна наука, 2005. - 175 с.

2. Березівський П.С. Стратегічні Пріоритети розвітку м'ясного скотарство// сталий розвиток ЕКОНОМІКИ: Всеукраїнський науково-виробничий журнал. - 2011. - № 6. - С. 166.

3. Гетя А., Бащенко М., Рубан С, Костенко О. Основні складові проекту "Відроджене скотарство"// Тваринництво України. - 2011. - № 10. - С. 2-7.

4. Пуцентейло П.Р. Перспективи розвитку виробничого потенціалу м'ясного скотарство України// сталий розвиток ЕКОНОМІКИ: Всеукраїнський науково-виробничий журнал.-2011. - № 1.-С. 15.

5. Державний стандарт України «Велика рогата худоба для забою» 2008 р.