Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський національний медичний університет
Кафедра українознавства і філософії
Затверджую
Перший проректор
проф. Г.М.Ерстенюк
__________________
«___»_________2015р.
Перелік питань підсумкового модульного контролю
Дисципліна__________________ФІЛОСОФІЯ___ _______________
Вид контролю_ ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ___
Факультет_________________фармацевтичний, стоматологічний__
Спеціальність______ ________фармація,__стоматологія
Курс___________________________ІІ___________________________
м.Івано-Франківськ
2015
Перелік питань до підсумкового модульного контролю та база тестових завдань з філософії складені на основі переліку питань типової програми к.філос.н., доц. каф. українознавства Сініциною А.В.,
Перелік питань до підсумкового модульного контролю та база тестових завдань з філософії затверджені на засіданні кафедри українознавства. Протокол №_4____ від __25 листопада_____2015р.
Завідувач кафедри проф.Качкан В.А.
Перелік питань розглянуто і схвалено цикловою методичною комісією ІФНМУ. Протокол №_____ від _______________20__р.
Голова циклової комісії проф.. О.З.Децик
Перелік питань до підсумкового контролю
Поняття філософія, її призначення.
Основні проблеми філософії. Основне питання філософії та специфіка розв’язання в історії філософії.
Поняття світогляду, його структура та історичні типи.
Філософія, наука, мистецтво, релігія та їх співвідношення.
Філософські школи стародавньої Індії.
Проблема “Схід-Захід” в сучасній філософії і культурології. Особливості східного і західного типів філософствування.
Соціальна філософія Конфуція.
Космогонізм ранньої грецької філософії.
Особливості античної філософії Греції та Риму, її основні філософські школи та напрями.
Філософія Мілетської школи (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен).
Проблема діалектики у філософії Геракліта.
Філософські погляди Піфагора на проблему буття, людину.
Атомістичне трактування буття за Демокрітом і його теорія пізнання.
Софісти: людина – міра всіх речей як вияв суб’єктивізму.
Етичний раціоналізм Сократа.
Проблема буття та пізнання у філософії Платона.
Вчення про буття і пізнання у філософії Аристотеля.
Епікуреїзм та його атомістичне вчення.
Скептицизм.
Стоїцизм
Неоплатонізм, вчення Плотіна.
Специфіка середньовічної схоластики.
Особливості середньовічної філософії. Патристика, апологетика.
Філософські погляди Августина Аврелія (Блаженного). Погляд на буття, людину.
Філософське вчення Томи Аквінського.
Полеміка реалізму і номіналізму.
Особливості філософії епохи Відродження, її антропоцентричний та гуманістичний характер.
Натурфілософія епохи Відродження (М.Кузанський, Дж.Бруно, М.Коперник, Г.Галілей).
Реформаційно-релігійні ідеї.
Філософсько-соціальні ідеї (макіавелізм, утопізм)
Соціальні та культурно-наукові передумови формування філософії Нового часу, її особливості.
Філософські погляди Ф.Бекона, його місце в розробці концепції емпіризму та індуктивного методу пізнання.
Методологічні пошуки Р.Декарта.
Вчення про субстанцію. Сенсуалізм.
Проблема людини у філософії просвітництва (Ж.-Ж.Руссо, Вольтер).
Німецька класична філософія як особливий етап новоєвропейської філософії. Особливість німецької класичної філософії.
Філософське вчення І.Канта.
Гіпотеза “Канта-Лапласа” і її наукове значення.
Процес пізнання за І.Кантом.
Суб’єктивний ідеалізм Й.Фіхте.
Філософська система і метод Гегеля.
«Трансцидентальний ідеалізм» Ф.Шеллінга.
Матеріалістичний антропологізм Л.Фейєрбаха.
Відмінності класичної і некласичної філософії.
Основні напрями некласичної філософії, їх проблематика.
Ф.Ніцше і його “філософія життя”.
Фрейдизм.
Філософія екзистенціалізму, розуміння нею сутності та існування людини
Марксистська теорія.
Позитивізм.
Філософська антропологія.
Основні риси української філософії.
Українська філософія доби Відродження.
Києво-Могилянська академія, її просвітницький характер.
Погляди і проблематика вчених Києво-Могилянської академії (І.Гізель, Ф.Прокопович).
“Філософія серця” Г.Сковороди.
Поняття “сродної праці” в філософії Г.Сковороди.
“Філософія серця” П.Юркевича.
Романтизм та національне відродження у філософських творах.
Філософія України ІІ пол. ХІХ поч. ХХ ст. (період романтизму). Проблематика цього періоду.
Проблема буття. Форми та види буття.
Вчення про матерію. Види, форми, спосіб існування матерії.
Буття людини і власне людське буття.
Рівні та форми виявлення буття.
Свідомість як форма духовного буття.
Сутність діалектики і її принципи.
Альтернативність діалектики
Поняття “закону”. Класифікація законів.
Закони діалектики. Їх методологічне значення.
Закон єдності і боротьби протилежностей в їх примиренні. Його методологічне значення.
Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні. Його методологічне значення.
Закон заперечення заперечення. Його методологічне значення.
Поняття “категорія”. Співвідношення категорій “одиничне”, “особливе”. “загальне”. Відображення ними медичної практики.
Категорії “кількість і якість” як характеристики життя людини.
Необхідність і випадковість, можливість і дійсність у медицині.
Причина і наслідок у медицині.
Форма і зміст у медицині.
Сутність і явище у визначенні захворювання.
Теорія пізнання. Принцип пізнання.
Форми пізнання. Сенсуалізм, скептицизм, раціоналізм.
Практика як специфічно людський засіб ставлення до світу.
Наука та її роль у суспільстві.
Форми наукового пізнання.
Поняття істини, її абсолютність, об’єктивність і відносність.
Проблема істини в пізнанні. Істина і правда.
Емпіричний рівень наукового пізнання та його методи.
Теоретичний рівень наукового пізнання та його методи.
Природа і людина. Природа людини і суспільства.
Біологічне і соціальне в людині.
Поняття особи та особистості. Роль особи в історії
Специфіка духовного буття людини. Сутнісні ознаки людини.
Філософські проблеми антропогенезу.
Проблема людського безсмертя: різні виявлення та аспекти.
Проблема евтаназії в медико-філософському аспекті.
Біоетика та філософія.
Суспільство як соціальна система.
Модуль 1. Філософія: сутність та історія
1.Що означає поняття «філософія»?
а) «любомудріє»
б) «любов до мудрості»
в) «наука про мудрість»
г) «мудролюбіє»
2. В якому столітті виникає філософія?
а) VII – V ст.ст. до н.е.
б) І тисячоліття до н.е.
в) з появою homo sapiens
г) з першими філософами
3. Предметом філософії виступає
а) людина і світ
б) природа і мислення
в) знання про людину
г) немає правильної відповіді
4. Хто вперше вводить термін «філософія» в науковий обіг?
а) Піфагор
б) Сковорода
в) Сократ
г) античний філософ
5. В чому полягає гуманістичний характер філософії?
а) в центрі філософування людина і світ
б) в центрі філософування людина
в) в центрі філософія кожної людини
г) в центрі філософія для людини
6. До основних філософських дисциплін відноситься:
а) біоетика, естетика, астрономія
б) онтологія, гносеологія, антропологія
в) людина, світ, цінності
г) немає основних
7. До філософських наук належать:
а) історіософія, етика, глобалістика
б) історіософія, нумерологія, естетика
в) етика, естетика, праксеологія
г) езотерика
8. Яке із перерахованих питань є філософським?
а) «Чи можна створити вічний двигун?»
б) «Який шлях запобігання ядерної війни?»
в) «Що таке істина?»
г) «У чому сутність гравітації?»
9. Хто вперше сформулював основне питання філософії?
а) Арістотель
б) Людвіг Фейєрбах
в) Фрідріх Енгельс
г) філософ
10.Заперечують можливість пізнання світу:
а) матеріалісти;
б) агностики;
в) екзистенціалісти;
г) позитивісти
11.Онтологія – це:
а) вчення про загальну зумовленість явищ;
б) вчення про природу науки;
в) вчення про буття, про його фундаментальні принципи;
г) вчення про правильні форми мислення.
12.Філософське вчення про сутність світу:
а) аксіологія
б) праксеологія
в) онтологія
г) гносеологія
13. Основні філософські напрями щодо первинності буття:
а) метафізика і матеріалізм
б) гностицизм і матеріалізм
в) ідеалізм і матеріалізм
г) монізм, дуалізм і плюралізм
14.Концепції розвитку:
а) метафізика і синергетика
б) циклічна теорія і метафізика
в) метафізична і діалектична
г) лінійна і циклічна
15.Концепції пізнання світу:
а) сенсуалізм, раціоналізм
б) гностицизм, агностицизм
в) гностицизм, скептицизм
г) сенсуалізм, гностицизм
16.Рівні функціонування світогляду:
а) практично-життєвий і теоретичний
б) науковий і ненауковий
в) науковий і повсякденний
г) філософський і повсякденний
17.Три історичні типи світогляду:
а) міфологія, релігія, філософія
б) міфологія, релігія, наука
в) світосприйняття, світовідчуття, світорозуміння
г) теоретичний, практичний, життєвий
18.Особливості філософського світогляду
а) теоретичність, раціоналізм
б) універсальність, гуманізм
в) критичність, загальність
г) філософічність
19.Світогляд – це:
а) сукупність знань, які має людина;
б) сукупність знань,уявлень, оцінок, переконань,
в) відзеркалення людською свідомістю оточуючого світу
г) система поглядів зрілої особистості.
20.Розділ філософії що вивчає діяльність людини:
а) гносеологія
б) праксеологія
в) нумерологія
г) аксіологія
21.Що спільного між наукою і філософією?
а) теоретичність, отримання нового знання
б) цінність, об’єктивність
в) доказовість, інтелектуальність, правдивість
г) коло проблематики
22. До основних функцій філософії відносяться:
а) методологічна, пізнавальна, світоглядна
б) пізнавальна, логічна, виховна
в) критична, світоглядна, адаптивна
г) немає основних
23.Яка функція філософії допомагає людині знайти і обґрунтувати свої життєві орієнтири?
а) життєва
б) світоглядна
в) орієнтаційна
г) критична