Головні цілі морального виховання сучасних дошкільників

•  Розвиток емоцій і моральних почуттів дитини (від переживань до вищих почуттів) як основи морального виховання.

•  Формування позитивного ставлення до дотри­мання моральних норм і негативного - до їх порушень на основі аналізу ситуацій, які діти спостерігають у житті й з якими щоденно сти­каються у міжособистісному спілкуванні.

•  Культивування у дошкільника прагнення до становлення позитивного образу власного "Я" з притаманними йому моральними якостями.

•  Сприяння формуванню у дитини переконання, що у разі негативного вчинку вона втратить статус "доброї"; підтримування правильного морального вибору дітей.

•  Вироблення у вихованців звички до моральної поведінки, поваги до норм, які регулюють їхні повсякденні стосунки, - виховання культури спілкування, спільної діяльності.

Специфіка морального виховання полягає в тому, що його неможливо відокремити від ін­ших процесів, оскільки це має бути постійна й безперервна робота, вплетена у загальну кан­ву виховної взаємодії дорослих і дітей. У моральному вихованні важливо враховувати вікові, індивідуальні та специфічні особливості розвитку нинішніх дошкільнят, пов'язані з підви­щеною емоційністю, уразливістю, спостережли­вістю, що відрізняють їх від попередніх поколінь.

Сучасні вимоги особистісно орієнтованого підходу у вихованні передбачають формування "Я-концепції" дитини. Актуальним у цьому про­цесі є розвиток у дошкільняти свідомості, емпатії, саморегуляції поведінки, що безпосередньо впливає на становлення його моральної сфери.

У моральному вихованні як цілеспрямованому двосторонньому процесі взаємодії дорослих і дитини важливим є не знання про норми і пра­вила моралі та слухняне їх дотримання, а сфор­мована особистісна потреба діяти у відповід­ності з ними, самовдосконалюватись упродовж усього життя.

Методи і прийоми реалізації завдань морального виховання

• Наочні: спостереження; розглядання тематич­них ілюстрацій, перегляд репродукцій картин (дидактичних і живописних), слайд-фільмів, мультиплікаційних фільмів з подальшим обго­воренням їхнього змісту; демонстрування по­зитивних взірців поведінки; театралізації.

• Словесні: етичні бесіди, розповіді, моральні діалоги, читання творів дитячої художньої лі­тератури дорослими, розучування віршів; об­говорення життєвих моральних ситуацій; озна­йомлення з народними моральними звичаями і традиціями; прослуховування аудіозаписів; відгадування загадок; складання дітьми опо­відань моральної тематики за схемами, ілю­страціями; переконання у формі роз'яснення; навіювання; заохочення; покарання.

• Практично-ігрові: дидактичні ігри морального спрямування; сюжетно-рольові та режисерські ігри, ігри-змагання; моделювання казок; по­становка п'єс на моральні теми, розв'язування моральних задач, програвання ситуацій мо­рального змісту; привчання, вправляння.

Виховувати по-новому.

Отже, йдеться про новий підхід до викорис­тання методів, давно усталених у практиці до­шкільної освіти, що має забезпечити прийняття дітьми моральних норм на емоційно-особистісному і внутрішньо усвідомленому рівнях.

Результативність морального виховання визначають за дотриманням дітьми норм моралі всупереч власній вигоді та інтересам без зов­нішнього контролю чи примусу з боку дорослих, особливо в умовах вільного морального вибору, коли виникає спокуса порушити їх. Важливо, чи дотримується дитина моральних норм постійно, бо це її власна потреба, чи епізодично, заради схвалення - саме в цьому полягає "нова ста­ра" проблема морального виховання сучас­них дошкільнят, які багато часу проводять за комп'ютерами, смартфонами, планшетами, не засвоюючи при цьому норм людських взаємин.

Моральну особистість нинішніх малят маємо формувати по-новому. На часі розроблення так званої "дорожньої карти" - плану дій щодо морального виховання: створення цілісної пси­хологічної моделі цього процесу, виявлення його психологічних закономірностей та специфічних особливостей.

Моральне формування особистості дошкільника вимагає дотримання певних педагогічних умов:

•  чіткої постановки виховних завдань,       спрямованих на створення гуманних взаємин у дитячому колективі;

• гуманного ставлення вихователя до дітей, прагнення зрозуміти дитину, її стан, мотиви вчинків;

• створення умов для активної діяльності дітей, що формує доброзичливі взаємини, принципи колективізму.