Відділ освіти Бучанської міської ради

Міський методичний кабінет

МЕТОДИЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Організація роботи з морально-етичного розвитку дошкільників

Опеньок л.К.

методист ММК з дошкільної освіти

2016

Сфера «Люди» Базового компоненту дошкільної освіти передбачає ознайомлення дошкільників зі світом людей та містить ознайомлення дітей із життям і працею дорослих та поведінкою дорослих як взірця для наслідування

Із часом дитина поступово опа­новує прийняті в суспільстві людей норми й правила поведінки й взаємин, привласнює, тобто робить своїми, приналежними собі, способи й форми взаємодії, вияв ставлення до людей, природи, до себе. Результатом мо­рального виховання є поява й утвердження в особистості певного набору моральних якостей, сформованість етичних понять у дошкільників. І чим міцніше сформовані ці якості, чим менше відхилень від прийнятих у суспільстві моральних підвалин спостері­гається в особистості, тим вищою є оцінка її моральності з боку оточуючих.

Моральне виховання є одним із найважливіших чинників загального розвитку дошкільників. Воно здійснюється у всіх видах діяльності і покликане забезпечити виховання в дитини з перших років життя гуманного ставлення до навколишнього світу, любові до родини, рідної домівки, краю, міста, Батьківщини; повагу до людей різних національностей, державної символіки.

Завдання морального виховання та шляхи їх реалізації

Наразі проблеми морального виховання до­шкільників відображено в багатьох чинних про­грамах для дитсадків. Визначені у них завдання мають розв'язуватись на основі безперервного психолого-педагогічного супроводу процесу мо­рального становлення вихованця впродовж усього дошкільного дитинства інте­гровано (оскільки неможли­во відокремити цей освітній напрям від інших), система­тично (епізодична робота не дасть бажаних результа­тів) і базуватися на співро­бітництві та міжособистісній взаємодії всіх дорослих і дітей. Освітня робота має бути спланована і органі­зована у такий спосіб, щоб моральне виховання доміну­вало ненав'язливо, без зай­вого "моралізування", щоб воно було дохідливим і пе­реконливим, з дотриманням міри, і пронизувало всі моменти дитячого життя, оскільки тільки так можна сформувати справді моральну особистість.

Період дошкільного дитинства є особливо важливим для опанування норм і правил мораль­ної поведінки як сензитивний для розвитку бага­тьох сфер особистості та формування її основ. Елементарні моральні уявлення і почуття, навич­ки поведінки, що їх дитина набуває почасти як стихійний моральний досвід, мають стати, за ви­значенням Л. Виготського, з "натуральних" "куль­турними", тобто перерости у вищі психологічні функції й стати підґрунтям розвитку нових форм, правил і норм поведінки.

Важливо не зловживати заборонами. Встановлено: якщо дитину виховувати за допомогою численних "не можна", вона зростає неспромож­ною до власної моральної саморегуляції, не здат­ною робити відповідальний моральний вибір, не усвідомлює моральних цінностей і залишаючись без зовнішнього контролю, не дотримується норм.

Головними принципами, що забезпечують успіх виховання, є систематичність і послі­довність. Епізодичні впливи результату не да­ють.

У моральному вихованні також необхідний позитивний приклад,який діти можуть наслі­дувати. Якщо ж поведінка дорослих суперечить правилам, у свідомості дітей утверджуються по­двійні стандарти: знаючи, як треба поводити­ся в певній ситуації, вони порушують правила, бо так чинять значущі для них люди. Зрештою формується викривлене бачення моральності як такої. Лише у тих дітей, які перебувають у про­сторі єдиних вимог,а не подвійних стандартів, можна сформувати усвідомлене ставлення до моральних норм і правил.

Саме моральність, що є складним новоутворенням, характеризує особистість як соціальну істоту, здатну жити в суспільстві і діяти за його нормами.

Дошкільнятам (особливо молодшим) власти­во не визнавати власних порушень норм мо­ралі, а помічати лише огріхи інших. Серед по­зитивних якостей особистості вони майже не називають моральних. Кажуть, що добра люди­на - гарна, розумна, слухняна, при цьому не згадують такі риси, як чесність, справедливість, відповідальність, чуйність, товариськість тощо. Моральний портрет залишається поза увагою, бо дорослі концентруються на знаннєвоцентричному,а не на дитиноцентричному під­ході у вихованні.

Педагоги часто почуваються безпорадними, коли їхня начебто вихована дитина не відпові­дає їхнім очікуванням, демонструючи грубість, зухвальство, неповагу - виконуючи вимоги до­рослих, вона не привласнила моральні норми, не відчула потребу дотримуватися їх.

Як бачимо, у наших дошкільнят з різних при­чин утворюються прогалини в опануванні мо­рального досвіду.

Батьки та педагоги замислюються: як вихова­ти моральну особистість; як навчити дітей до­тримуватись моральних норм; як пояснювати їм значення цих норм; коли саме варто починати виховання?

Усіх хвилює питання: у чому полягає мистецтво виховання сучасної дитини без крику, запотилич­ників та покарань? Фактично йдеться про пробле­му культивування у малюків моральних суджень, розвитку саморегуляції поведінки відповідно до встановлених норм і правил, які мають стати їхні­ми внутрішніми орієнтирами, формування емпатійного ставлення до оточення, становлення мо­ральної свідомості й самосвідомості, моральних почуттів тощо.