4. Регулювання ліквідності банківської системи на макрорівні

Управління ліквідністю банку потребує негайного прийняття рішень, які мають важливий довгостроковий вплив на його прибутковість. Для цього використовують ряд методів.

1. Один з основних напрямів такого управління – менеджмент грошової позиції банку. Грошова позиція банку визначається відношенням суми коштів на кореспондентському рахун­ку та у касі банку до його сукупних активів. Показник тісно пов’язаний з нормами обов’язкового резервування, як основним інструментом грошово-кредитної політики в більшості країн світу.

2. Обов’язкові резерви – це певна сума активів, які банк згідно з чинним законодавством зобов’язаний зберігати в НБУ. Роль резервів можуть виконувати лише певні види активів – кошти на коррахунку в НБУ та готівкові кошти в касі банку.

Обсяг обов’язкових резервів визначається нормами резервування, які встановлює НБУ, та структурою і обсягом депозитних зобов’язань кожного банку. Формування обов’язкових резервів має на меті: 1) регулювання грошової маси в обігу; 2) забезпечення своєчасності здійснення платежів за вимогами клієнтів; 3) підтримання ліквідності комерційного банку.

3. Проведення операцій із підтримання ліквідності банків Національним банком України через відповідні інструменти та операції рефінансування, операції прямого репо, операції своп та операції з купівлі державних облігацій України.

Рефінансування – операції НБУ з надання банкам кредитів у встановленому порядку. Економічна сутність механізму рефінансування на мікрорівні полягає у підтримці ліквідності банків, а на макрорівні – у розширенні грошової маси в економіці країни. Кредити рефінансування для банків є джерелом тимчасових ліквідних коштів, доступність яких залежить від фінансового стану банків та цілей грошово-кредитної політики. Вони надаються банкам лише під відповідне забезпечення, перелік видів якого визначається центральним банком, виходячи із ситуації на грошово-кредитному ринку.

4. У процесі регулювання ліквідності нбу може вилучати надлишковий її рівень у банківській системі шляхом проведення депозитних операцій.

Для абсорбування надлишкової ліквідності НБУ відповідно до Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України використовує такі стерилізаційні операції:

– операції з власними борговими зобов’язаннями (депозитними сертифікатами НБУ); Вони є борговими цінними паперами Нацбанку в бездокументарній формі, які підтверджують факт розміщення в НБУ коштів банків та їх право на отримання внесеної суми та процентів після закінчення встановленого строку. Вони мають право обігу на відкритому ринку лише серед банків, а також можуть використовуватися як застава на міжбанківському кредитному ринку та як забезпечення кредитів із рефінансування

– операції зворотного репо, які проводяться Національним банком з ОВДП шляхом безпосередньої домовленості з банками. Зворотне репо є депозитною операцією, яка ґрунтується на двосторонньому договорі між НБУ та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних облігацій України з одночасним зобов’язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату.