5. Державне регулювання інвестиційних ризиків банків

Інвестиційна діяльність банків як учасників фондового ринку регламентується НБУ шляхом: встановлення нормативів інвестування; формування обов’язкового резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з ЦП.

Нормативи інвестування встановлюються для обмеження ризику, пов'язаного із здійсненням банком інвестиційної діяльності в частині прямих інвестицій.

Згідно з діючими нормативними вимогами бан­ки мають право здійснювати прямі інвестиції за рахунок власних коштів і від власного імені лише на підставі письмового дозволу НБУ у таких розмірах: у фінансову установу в обсязі більше 1% статутного капіталу банку; в юридичну особу в обсязі 20% і більше її статутного капіталу та/або голосів.за умови одночасного дотримання таких спеціальних вимог:

а) строк банківської діяльності становить не менше ніж 3 роки;

б) розмір регулятивного капіталу банку становить не менше ніж 240 млн. грн;

в) до банку не застосовувались заходи впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій);

г) виконання протягом останніх 6 місяців економічних нормативів та вимог щодо порядку формування обов'язкових резервів;

ґ) наявність прибутку за даними балансу банку протягом останніх 6 місяців.

Такий дозвіл не потрібен для банків регулятивний капітал яких відповідає встановленим вимогам, у тому разі, якщо:

а) інвестиція у фінансову установу становить у сукупності не більше ніж 1 % статкапіталу банку;

б)інвестиція здійснюється до статутного капіталу бюро кредитних історій, що має ліцензію національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

НОРМАТИВИ ІНВЕСТУВАННЯ

Н 11	Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою		Не більше 15%
Н 12	Норматив загальної суми інвестування		Не більше 60 %

Особливі вимоги встановлюються до спеціалізованих банків. На сьогодні чинним законодавством визначено два види таких банків:

Спеціалізований ощадний банк – це банк, у якого більше ніж 50 % пасивів є вкладами фізичних осіб (незалежно від типу активів).

Спеціалізований банк довірчого управління – це банк, в активах якого обсяг операцій за договорами довірчого управління становить 100% і більше їх сукупності.

Нормативи інвестування спрямовано на реалізацію такого методу зниження ризиків як диверсифікація. За раціонального підходу до формування портфеля ЦП ці вимоги суттєво не впливають на інвестиційну діяльність банків. Значно жорсткіші обмеження для банків створює необхідність формування обов’язкового резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з ЦП.

Призначенням резерву є компенсація реалізованих інвестиційних ризиків. У разі зниження ринкової ціни ЦП нижче за їхню балансову вартість банки зобов’язані провести їх переоцінювання, оскільки у вітчизняній практиці чинним є правило нижчої вартості. Згідно з цим правилом цінні папери відображаються в обліку за нижчою вартістю з двох: балансовою чи ринковою, а на суму переоцінки формується резерв.

Для ЦП, які мають активний ринок, а отже, і ринкову ціну, такий розрахунок простий – сума резерву визначається різницею між балансовою вартістю та котирувальною ціною ЦП.

Для ЦП, що не мають активного ринку, величина очікуваного відшкодування визначається як сума дисконтованих грошових потоків, які надійдуть до банку протягом періоду зберігання цінного папера. Дисконтування здійснюється за ставкою KІВОR* відповідного строку дії. *KІВОR (Kyiv Interbank Offer Rate) –середньозважена ставка міжбанківського кредитування, розраховується незалежним аналітичним агентством, має різні значення для різних строків дії, доводиться до відома банків Національним банком України як норма альтернативної дохідності інвестицій для розрахунку суми зменшення корисності ЦП

Якщо знайдена в такий спосіб величина виявилася нижчою за балансову вартість цінного папера чи портфеля, то різ­ниця і є сумою резерву.

Велика кількість ЦП, різноманітність їх характеристик, таких як дохідність і ризик, правила обігу і оподаткування, багатофункціональність портфеля ЦП банку значно ускладнюють процес його формування і управління, а також завдання, що постають перед інвестиційним менеджментом кожної банківської установи.