2. Вартість внутрішніх джерел капіталу (ввк)

Аналіз структури пасиву балансу, що характеризує джерела коштів, показує, що основними їх видами є: внутрішні джерела (кошти власників чи вкладників у вигляді статутного капіталу, нерозподіленого прибутку і фондів власних коштів), позичкові кошти (кредити і позики банків та ін. інвесторів), тимчасово залучені кошти (кредитори). Мета і причини їх формування, а також величина і частка в загальній сумі джерел коштів можуть бути різними.

Акціонери в обмін на надання своїх коштів банку отримують дивіденди. Оскільки по привілейованих акціях виплачується фіксований процент, вартість джерела коштів “привілейовані акції” (В_пр.а.) розраховується за формулою:

ВВК _ПР.А. = Д / Цр,( або НВ (номінальна вартість))

Д – розмір фіксованого дивіденду (в гр.од.)

Цр – поточна (ринкова) вартість привілейованих акцій.

Розмір дивідендів по звичайних акціях заздалегідь не відомий і залежить від ефективності роботи банку. Тому вартість джерела коштів “звичайні акції” (В _ЗВ.А.) можна розрахувати з меншою точністю. Існують різні методи оцінки, з яких найбільш розповсюджені:

1. Модель прогнозованого росту дивідендів:

ВВК _ЗВ.А = Дп / Цр + ∆пД

Дп – прогнозне значення дивіденду на найближчий період;

Цр – поточна (ринкова) ціна звичайної акції;

∆Д – прогнозований темп приросту дивідендів.

2. Модель вартості капіталу від нових випусків звичайних акцій:

ВВК _ЗВ.А.=

Вв.р. – витрати на випуск та розповсюдження акцій в %.

3. Вартість капіталу від випуску привілейованих акцій:

ВВК _ПР.А.= , де

Дф – фіксований дивіденд.

4. Модель прибутку на акцію: ВВК _{приб.1ак.}= , де

Пр – прибуток на 1 акцію;

Цр – ринкова ціна 1 акції.

5. Модель оцінки капітальних активів (модель Мока): ВВК _КАП.АК.= і+(П_СЕР.- і) х К риз. , де

і – ставка прибутковості для безризикового капіталу (без ризикова ставка);

Псер – середня прибутковість капіталу;

К риз - коефіцієнт (фактор) ризику непогашення ЦП (недиверсифікований ризик).

За певного рівня ризику можна визначити необхідну величину прибутковості певних акцій. Для цього треба визначити безризикову ставку, взяти середню ринкову ставку і скоригувати її з урахуванням ризикованості окремих акцій.

Приклад. Нехай безризикова ставка = 5 %, а середня прибутковість ринку цінних паперів – 10 %, тоді як к-єнт ризику для акцій = 1,2. Маючи такі дані, можна визначити необхідну величину прибутковості, яку відповідно до вимог ринку повинні мати окремі акції.

Тоді: ВВК _КАП.АК = 0,05 + (0,1 – 0,05)·1,2 = 0,11, або 11 %

3. Визначення вартості запозичених джерел капіталу (взк)

Основними елементами позичкового капіталу є:

1). Кредити, запозичені банком;

2). Боргові цінні папери (облігації), випущені банком

1). Вартість капіталу, отриманого за рахунок кредитів потрібно визначати з урахуванням податку на прибуток. Оскільки проценти за користування банківською позичкою виключаються з бази оподаткування прибутком, бо вони включаються до складу витрат, реальна вартість одиниці такого джерела коштів (ВЗК) буде меншою, ніж ставка банківського проценту, на величину податкової економії. Для цього можна скористатися формулою:

ВЗК = Ставка % К (1 – Спнп)

де ВЗК – вартість капіталу, залученого за рахунок банківського кредиту;

Ставка % К – ставка банківського процента за кредит;

Спнп – ставка податку на прибуток.

Приклад: Банк отримав міжбанківський кредит під 28 % річних. Визначити вартість залученого капіталу, якщо банк сплачує податок з прибутку в розмірі 17 %;

ВЗК = 28(1 -0,17) = 23,24%.

Такі ж розрахунки можна здійснювати, використовуючи і натуральні показники:

ВЗК_кред.= , де

Сума % кр – проценти за кредит (грн.);

СП – ставка податку на прибуток;

К – сума кредиту (грн.)