Практичне заняття № 5,6

Тема: Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в ЦНС.Інтегративна функція нейронних ланцюгів. Явище послідовної та просторової сумації нервових імпульсів; післядія.

Мета: набути вміння і практичні навички

• уміти пояснювати фізіологічні механізми проявів інтегративних властивостей центральної нервової системи;

• уміти розрізняти механізм різних видів гальмування;

• уміти зображувати послідовну та просторову сумацію нервових імпульсів у ЦНС.

Питаннядопідготовки:Збірник питань для контролю знань

Основні поняття розділу

1. Нервова система (НС) – система, що забезпечує регуляцію, координацію, інтеграцію усіх функцій організму та адаптацію до навколишнього середовища. Складається із центрального та периферичного відділів.

2. Нейрон – структурна одиниця НС, функції якого, отримання, переробка інформації та вироблення на неї відповіді.

3. Нервові волокна – аксони та дендрити нейронів, що складають периферичну НС. Розрізняють мієлінові та безмієлінові нервові волокна.

4. Рефлекс – реакція організму, що виникає на подразнення рецепторів та здійснюється за участю ЦНС. Розрізняють умовні та безумовні рефлекси.

5. Рефлекторна дуга – функціональна одиниця НС. Це послідовно з’єднаний ланцюг нейронів, що забезпечує здійснення реакції на подразнення. Складається із аферентного, центрального, еферентного відділів, що поєднані синапсами.

6. Нервовий центр – сукупність структур ЦНС, скоординована діяльність яких забезпечує регуляцію окремих функцій організму чи певний рефлекс.

7. Властивості нервових центрів – односторонність проведення збудження; іррадіація, сумація збудження; наявність синаптичної затримки; висока втомлюваність; пластичність; конвергенція та дивергенція; тонічна фонова активність; інтеграція; домінанта; цефалізація; трансформація ритму; посттетанічна потенціація; післядія.

8. Гальмування у ЦНС – активний процес, що зовні проявляється у пригніченні або послабленні процесу збудження та характеризується певною інтенсивністю та тривалістю.

9. Види гальмування - пресинаптичне, постсинаптичне, зворотне, песімальне.

10. Синапс – контакт між елементами НС, а також між нервовою системою та іншими органами. Розрізняють: хімічні та електричні синапси

Хід заняття

І. Контроль вихідного рівня знань

ІІ. Самостійна робота на практичному занятті.

Завдання №1

Механізм передавання збудження: у нейронах, у синапсах

Замалюйте будову нейрона, вкажіть функції окремих частин:

Замалюйте будову хімічного між нейронного синапса:

Практична робота:"Дослідження явища сумації

(перегляд відео або демонстрація)

Завдання 3. Просторова сумація.

1. Приготувати препарат спІнальної жаби та закріпити його у штативі.

2. На шкіру лапки спинальної жаби покласти 1 папірець, змочений 0,1% розчином сірчаної кислоти.

3. Відмітити, що станеться:

4. Змити папірець.

5. Покласти одноразово 3, 5, 7 папірців, змочених кислотою.

6. Спостерігати, які виникнуть ефекті.

Висновок

• Замалюйте схематично просторову сумацію

Завдання 4. Послідовна (часова) сумація.

1. Спінальну жабу закріпити у штативі.

2. До одної з задніх лапок прикріпити електроди.

3. Знайти порогову силу подразнення (частота 1 Гц, тривалість 1 мс).

4. Нанести поодиноке подразнення допорогової величини і визначити наявність ефекту.

5. Не змінюючи силу струму, збільшити амплітуду до 5 імп/с.

6. Спостерігати явище сумації.

Висновок

• Замалюйте схематично часову сумацію

Завдання 5 Ситуаційні задачі:

1.До мотонейрона одночасно надходять 8 збуджуючих пресинаптичних нервових імпульсів. Чи буде цей мотонейрон генерувати еферентні нервові імпульси,якщо амплітуда поодиноких ЗПСП дорівнює2 мВ?

Завдання 6. Післядія у нервових центрах.

1. Приготувати препарат спінальної жаби та закріпити його у штативі.

2. На кожну кінцівку накласти клаптики фільтрувального паперу, змоченого 0,5% розчином сірчаної кислоти, одразу ж змити її водою.

3. Спостерігати, що станеться при цьому.

.

Завдання 7.

Дослідження рефлекторного тонусу м’язів.

1. Приготувати препарат спінальної жаби та закріпити його у штативі.

2. Звернути увагу на наявність кута між стопою і зовнішнім краєм гомілки, що свідчить про добре виражений симетричний рефлекторний тонус.

3. З однієї сторони перерізати сідничний нерв.

4. З пошкодженої сторони кінцівка опуститься нижче протилежної, кут між стопою та гомілкою згладжується.

5. Для доказу, що імпульси ідуть до м’язів кінцівок із ЦНС, руйнують зондом спиний мозок.

Підпис викладача