4. Економічна сутність і роль державного кредиту

Як економічна категорія державний кредит — сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади і управління, з одного боку, і резидентами та нерезидентами, з іншого, при яких держава виступає у ролі позичальника , кредитора або гаранта.

У класичному розумінні у відносинах державного кредиту держава відіграє роль позичальника, а юридичні і фізичні особи — роль кредиторів. За допомогою державного кредиту залучаються тимчасово вільні кошти юридичних і фізичних осіб, які використовуються для фінансування дефіциту бюджету. У сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати одночасно і кредитором, і позичальником. У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик чи виконання інших зобов'язань, взятих фізичними і юридичними особами, вона є гарантом (умовний державний кредит). У кількісному співвідношенні переважає діяльність держави як позичальника коштів.

Як економічна категорія державний кредит поєднує в собі фінансові та кредитні відносини,здійснюється на принципах зворотності, терміновості і платності. Проте між державним і банківським кредитом, як класичною формою кредитних відносин, є суттєві відмінності.

По-перше, банківський позиковий фонд використовується для кредитування підприємств (з метою забезпечення безперебійності процесу розширеного , відтворення і підвищення його ефективності) чи приватних осіб (для вирішення тимчасових індивідуальних фінансових проблем). Коли мова йде про державний кредит, то отримані через державну позику кошти надходять у розпорядження органів державної влади, перетворюючись у додаткові фінансові ресурси держави.

По-друге, характерною ознакою банківського кредитування суб'єктів господарювання є продуктивне використання позикового фонду з метою збільшення вартості додаткового продукту, що є джерелом погашення кредиту і виплати відсотків за ним. У випадку державного кредиту кошти використовуються, як правило, на покриття бюджетного дефіциту. Згодом джерелом погашення державних позик і виплати відсотків за ними є кошти бюджету.

По-третє, у випадку банківського кредиту у ролі позичальника і платника виступає одна і та сама юридична чи фізична особа. Особливістю державного кредиту є те, що безпосереднім позичальником є держава в особі органів дер жавної влади, а виплати кредиторам (власникам державних цінних паперів) забезпечуються переважно за рахунок бюджетних надходжень, зокрема податкових. При цьому коло платників податків (які опосередковано є платниками за державним кредитом) не збігається з колом власників державних цінних паперів.

Функціями державного кредиту є:

Регулювальна

Розподільна

Контрольна

Регулювальна функція ДК пов’язана із регулюванням грошового обігу, рівня відсоткових ставок та ліквідності банківської системи. Регулювання грошового обігу здійснюється шляхом купівлі-продажу ДЦП НБУ. Операції з ДЦП на відкритому ринку призводять до зміни маси грошей, що впливає на пропозицію грошей та рівень процента за користування ними.

Як кредитор і гарант держава може позитивно впливати на виробництво і зайнятість.