3. Особливості провадження у справах щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського, місцевого референдуму, та референдуму в Автономній Республіці Крим

Предмет розгляду. КСУ розгляд дає питання щодо конституційності правових актів ВРУ, актів Президента України та правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим. (ст. 79 Закону).

Суб’єкти звернення: Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений ВРУ з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Подання з цих питань може бути направлено до КСУ в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни або відстрочення у встановленому порядку виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим.

Участь у конституційному провадженні. Для забезпечення повноти та всебічного розгляду справ Конституційний Суд України може залучити до участі у розгляді справи представників органів, які призначили вибори, всеукраїнський референдум чи місцевий референдум в Автономній Республіці Крим, та органів, на які покладено обов’язки щодо проведення виборів чи референдумів, представника Центральної виборчої комісії, а також представників органів влади, органів місцевого самоврядування чи органів, на які покладено повноваження щодо проведення виборів, референдумів.

У разі необхідності Конституційний Суд України може залучити до участі у розгляді справи представників політичних партій, інших об’єднань громадян.

Рішення у справах. У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України дається висновок щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим.

У разі визнання таких актів неконституційними у рішенні Конституційного Суду України зазначається про припинення діяльності всіх органів, які були створені для проведення цих виборів чи референдумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи референдумів та повернення в доход держави перерахованих, але не використаних коштів.

Критерії допустимості. Звернення є недопустимими у разі, якщо:

— втратив чинність нормативно-правовий акт, який є предметом спору.

— довільно подано перелік статей Конституції України, яким не відповідає оспорюваний нормативно-правовий акт.

4. Провадження у справах щодо відповідності положень чинних правових актів, зазначених у пункті 1 статті 13 Закону України «Про КСУ», конституційним принципам і нормам стосовно прав та свобод людини і громадянина

Предмет розгляду. Підставами для порушення питання про відкриття провадження у справі щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина є:

1) наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених у встановленому порядку законів, інших правових актів;

2) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених у процесі загального судочинства;

3) виникнення спірних питань щодо конституційності правових актів, виявлених органами виконавчої влади у процесі їх застосування та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у процесі його діяльності.

Суб’єкти звернення: Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Рішення у справах. КСУ приймає рішення щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам Конституції України стосовно прав та свобод людини і громадянина.

У разі визнання КСУ неконституційними повністю чи в окремій частині законів, інших правових актів або їх окремих положень, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття КСУ рішення про їх неконституційність.

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення у разі розгляду судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Критерії допустимості. Звернення є недопустимими у разі, якщо:

— втратив чинність нормативно-правовий акт, який є предметом спору.

— довільно подано перелік статей Конституції України, яким не відповідає оспорюваний нормативно-правовий акт.