Тези лекцій з дисципліни «Конституційне судочинство»

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Формування конституційної судочинства в україні.

СТАТУС І ФУНКЦІЇ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ.

1. Місце Конституційного Суду України в системі поділу влади.

2. Конституційний Суд України як орган судової влади.

3. Конституційний Суд України — єдиний орган конституційної юрисдикції.

4. Функції Конституційного Суду України.

5. Витоки конституційного судочинства

6. Моделі конституційного контролю

7. Становлення конституційного судочинства в Україні

8. Види конституційного контролю

1. Витоки конституційного судочинства

Конституційний контроль сьогодні існує в більшості країн світу. Витоки конституційного контролю можна зустріти ще в Римській імперії, де судові органи розглядали спори між окремими правителями, у Стародавній Греції, середньовічній Іспанії.

Виникнення конституційної юрисдикції пов’язують з діяльністю в XVII ст. Таємної Ради при британському монархові.

У 1780 р. суд штату Нью-Джерсі вперше рішенням у справі визнав недійсним закон штату з підстав неконституційності. А з 1787 р. по 1803 р. суди штатів винесли понад 20 рішень щодо неконституційності окремих законів штатів. Протягом 1790-1800 рр. федеральні суди не менш як шість разів розглядали питання щодо конституційності законів.

Уперше в Європі ідея конституційного контролю була практично реалізована у Франції, коли Конституція 1799 р. передбачила спеціальний орган — Охоронний Сенат, до повноважень якого належало погодження або скасування актів, що направлялися йому як неконституційні. Бонапартська конституція 1852 р. теж закріпила положення про Сенат як орган контролю за конституційністю законів.

Другою країною на Європейському континенті, яка запровадила конституційний контроль, була Швейцарія (Конституції 1848 р. та 1874 р.), де нагляд був пов’язаний із конфедеративною побудовою держави, поширювався виключно на законодавство кантонів і не мав антипарламентського характеру.

Вважається, що вирішальним аргументом на користь формування інституту конституційного контролю була гучна справа «Мербері проти Медісона» (1803 р.), в якій Верховний Суд США встановив, що закон Конгресу, який суперечить федеральній Конституції, може бути визнаний судом неконституційним, тобто наділив себе повноваженнями судового контролю за відповідністю законів Конституції.

Після першої світової війни ідея судового конституційного контролю активно розвивається і втілюється в життя на Європейському континенті у вигляді спеціалізованих конституційних судів. Важливий внесок у формування інституту конституційного контролю зробив відомий австрійський учений-юрист Г. Кельзен, з іменем якого пов’язано створення в 1920 р. першого конституційного контролю — австрійського, що було закріплено в конституції держави 1920 р.

До другої світової війни європейська модель не набула широкого поширення, переважала «американська» модель, хоч у зв’язку із війною вона теж не була дуже поширеною.

Широкого поширення судовий конституційний контроль набув у різних модифікаціях після другої світової війни, що зумовлено неправовим фашистським режимом, який знищував демократичні свободи особистості. Судовий конституційний контроль був запроваджений у Бірмі, Японії, Італії (1947 р.), Німеччині, Таїланді, Індії (1949 р.), Сирії, Люксембурзі (1950 р.) тощо. У різноманітних формах наприкінці 60-х років конституційний контроль запроваджується в більшості країн Західної Європи, у нових державах Азії, Африки, Латинської Америки, а в 80—90-х роках — у постсоціалістичних державах Центральної і Східної Європи. «Європейська» модель стає переваж­ною у світі.