Хімічні властивості

1. З киснем	4Al + 3O2 → 2Al2O3
2. З галогенами	2Al + 3Cl2 → 2AlCl3
3. З сіркою при нагріванні	2Al + 3S → Аl2S3
4. З вуглецем	4Al + 3C → Al4C3
5. З водою (після руйнування оксидної плівки)	2Al + 6H2O → 2Al(OH)3 + 3H2
6. Розчиняється в лугах	2Al + 2NaOH + 6H2O → 2Na[Al(OH)4] + 3H2
7. Реагує з кислотами	2Al + 6HCl → 2AlCl3 + 3H2

Сполуки Алюмінію

Оксид Al2O3	Гідроксид Al(OH)3
Отримання: 2Al(OH)3 → Al2O3 + 3H2O	Отримання: AlCl3 + 3(NH3·H2O) → Al(OH)3 + NH4Cl
Властивості: амфотерний оксид Al2O3 + 6HCl → 2AlCl3 + 3H2O Al2O3 + 2NaOH + 3H2O → 2Na[Al(OH)4]	Властивості: амфотерна основа Al(OH)3 + HCl → AlCl3 + 3H2O Al(OH)3 +NaOH → Na[Al(OH)4]
Для перероблення у рідкий стан роблять сплавлення: Al2O3 + 2NaOH → 2NaAlO2

Багато солей добре розчиняються у воді, вони гідролізуються (кисла реакція):

Al³⁺ + H₂O Al(OH)₂₊ + H⁺

4. Залізо – хімічна речовина, яка складається з феруму – хімічного елемента з атомним номером 26, що позначається в хімічних формулах символом Fe.

Хімічні властивості

На повітрі залізо легко окислюється у присутності вологи (іржавіння):

4Fe + 3O₂ + 6H₂O → 4Fe(OH)₃

Напружений залізний дріт горить у кисні, утворюючи окалину – оксид заліза (II, III):

3Fe + 2O₂ → Fe₃O₄

При високій температурі (700-900°C) залізо реагує з парою води:

3Fe + 4H₂O → Fe₃O₄ + 4H₂

Залізо реагує з неметалами при нагріванні:

2Fe + 3Br₂ → 2FeBr₃

Fe + S → FeS

Залізо легко розчиняється в соляній і розведеної сірчаної кислотах:

Fe + 2HCl → FeСl₂ + H₂

Fe + H₂SO₄(роз.) → FeSO₄ + H₂

Залізо витісняє метали, що стоять правіше його в ряді напруг, із розчинів їх солей:

Fe + CuSO₄ → FeSO₄ + Cu

Питання

1. Дати визначення металів, назвати приклади.

2. Фізичні та хімічні властивості металів.

3. Які метали називають лужними, а які лужноземельними?

4. Хімічні властивості s-металів.

5. Загальна характеристика та хімічні властивості Алюмінію.

6. Назвати сполуки Алюмінію та їх отримання і використання.

7. Загальна характеристика та хімічні властивості Заліза.

СЕМІНАР 3

Тема. Органічні сполуки.

План

1. Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація.

2. Вуглеводні: алкани, алкени, алкіни, алкадієни, арени.

3. Оксигеновмісні органічні сполуки: спирти, феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи.

4. Нітрогеновмісні сполуки: аміни, амінокислоти, білки.

1. Щодня кількість добутих і описаних хіміками органічних речовин зростає майже на тисячу. Нині їх відомо близько 20 мільйонів (неорганічних сполук існує в десятки разів менше).

Причиною розмаїття органічних сполук є унікальність атомів Карбону, а саме:

• досить висока валентність – 4;

• можливість утворення простих, подвійних і потрійних ковалентних зв’язків;

• здатність сполучатися один з одним;

• можливість утворення лінійних ланцюгів, розгалужених, а також замкнених, які називають циклами.

Серед органічних речовин найбільше сполук Карбону з Гідрогеном, їх називають вуглеводнями. Ця назва походить від старих назв елементів – «вуглець» і «водень».